Справа № 203/5475/25
Провадження № 3/0203/1895/2025
іменем України
09 вересня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.ч.1,2 ст.51 КУпАП,
30 червня 2025 року о 18.30 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Аврора» за адресою: м. Дніпро, 128-ї Бригади Тероборони, буд. 4, вчинив таємне викрадення з полиці магазину «Колонка портативна водонепроникна» в кількості 2 шт., на загальну суму 498 грн.00коп (чотириста дев'яносто вісім гривень 00 копійок).
Також, 05 липня 2025 року о 15.00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Аврора» за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 4, вчинив таємне викрадення з полиці магазину навушники вакуумні бездротові «Cyboo» в кількості 3 шт. на загальну суму 1197 грн.00коп. (одна тисяча сто дев'яносто сім) гривень.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Також для забезпечення явки правопорушника в судове засідання судом приймалась постанова від 27.08.2025 про застосування до ОСОБА_1 приводу до судового засідання, яку виконано не було, відповідно рапорту співробітника поліції від 09.09.2025 року здійснити привід ОСОБА_1 в судове засідання не виявилось можливим, оскільки за місцем його проживання двері будинку ніхто не відчинив.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 відомо про наявність відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис в них, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Оскільки до суду надійшло дві справи стосовно ОСОБА_1 за ч.ч.1,2 ст.51 КУпАП, тобто протоколи складені відносно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, тому розгляд вказаних справ у одному провадженні є доцільним з огляду на вимоги ст. 36 КУпАП, приходжу до висновку про можливість об'єднання вказаних вище протоколів про адміністративні правопорушення в одне провадження.
Диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а частиною 2 ст.51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбаченічастиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП доведена в повному обсязі та підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, у їх сукупності, достатності та взаємозв'язку, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ №990579 від 25.07.2025 року, серії ВАД№077116 від 25.07.2025 року, рапортами, де викладені обставини скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.07.2025 року, актом інвентаризації ТОВ «Вигідна покупка» від 30.06.2025 та 05.07.2025 року. Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 51 КУпАП України.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження вчинення ним нових правопорушень, необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про виявлені та вилучені речі, місце їх зберігання, тому відповідне питання судом не вирішується.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушниці судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 36, 51, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя -
Справи про адміністративні правопорушення 203/5474/25 (номер провадження 3/0203/1894/2025), 203/5475/25 (номер провадження №3/0203/1895/2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ч.2 ст. 51 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти №203/5475/24.
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова