Справа № 202/8922/25
Провадження № 1-кс/202/6659/2025
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася у кримінальному провадженні № 12025040000000894 від 14.09.2025 року з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 15 вересня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні 14 вересня 2025 року під час керування транспортним засобом «Volswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 правил безпеки дорожнього руху, а саме перевищення дозволеної в населеному пункті швидкості руху, що призвело до зіткнення з триколісним електроскутером - трициклом «Ostin» 800W 72V 23Ah під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок цього правопорушення останньому були спричинені тілесні ушкодження, від яких він помер в кареті швидкої допомоги.
Зокрема, як зазначено в клопотанні слідчого, підозрюваним були порушені вимоги п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Слідчим також зазначено, що причетність підозрюваного до цього правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом огляду місця ДТП, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими доказами.
Слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, йому відомі дані потерпілих, крім того він не позбавлений права керування транспортними засобами.
На думку слідчого, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
За цих підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в умовах Криворізької установи виконання покарань № 3 без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, посилаючись на те, що він визнає свою провину, є військовослужбовцем, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, частково відшкодував потерпілим завдану шкоду, потерпілі не мають до нього претензій та у своїй заяві просять не застосовувати до нього тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, приходить до висновку, що дане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Слідчим суддею установлено, що 15 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначені види запобіжних заходів, які можуть бути застосовані до підозрюваного (обвинуваченого): 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При цьому частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_4 чи кримінально-правової кваліфікації його діяння досліджені в судовому засіданні докази свідчать про наявність достатніх підстав стверджувати, що він причетний до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_7 , так як знаходився за кермом автомобіля «Volswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що ним самим не заперечується.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років та яке спричинило смерть потерпілого.
Водночас слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені пунктом 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені, оскільки він є раніше не судимим, у матеріалах клопотання відсутні відомості щодо наявності інших порушень підозрюваним правил дорожнього руху. Крім того, потерпілі не були очевидцями події правопорушення. Стороною обвинувачення не названо свідків та експертів, які б знаходилися в тій чи іншій залежності від підозрюваного. Тож абстрактна можливість впливу на потерпілих, свідків, експертів, а також вчинення інших правопорушень, не може свідчити про реальне існування таких ризиків.
При вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, з 2022 року є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу, на час події правопорушення знаходився у відпустці за станом здоров'я, має міцні соціальні зв'язки, зокрема є одруженим, виховує малолітню дитину 2018 року народження, позитивно характеризується.
Стороною захисту були надані документи про проходження ОСОБА_4 курсу підготовки за програмою операції Interflex (програма підготовки українських військових за стандартами Королівських збройних сил Великої Британії), нагородження відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «За військову службу Україні», відзначення почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Згідно з відпускним квитком ОСОБА_4 з 02.10.2025 року має повернути до несення військової служби.
Крім того, слідчим суддею враховуються наслідки кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , у вигляді смерті людини - ОСОБА_8 1953 року народження, часткове відшкодування потерпілим завданої моральної шкоди, позицію потерпілих (дружини та сина загиблого), викладену письмово, в якій вони просять застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід, непов'язаний із триманням під вартою.
Водночас слідчий суддя вважає, що застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про який просила сторона захисту, є неможливим, з огляду на те, що підозрюваний є діючим військовослужбовцем.
Слідчий суддя наголошує, що основною метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тож з урахуванням всіх обставин, визначених статтею 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, яка буде гарантувати його належну процесуальну поведінку, в тому числі з'явлення за викликом слідчого, прокурора, суду.
При визначенні застави слідчий суддя виходить із положень частини 4 статті 182 КПК України, згідно з якою розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.
Такими є всі обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та поряд із цим не буде завідомо непомірним.
Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , позитивно характеризується за місцем несення військової служби, має певні соціальні зв'язки, пояснив, що на його утримання перебуває дружина з дитиною.
Отже, з урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, всіх інших обставин кримінального провадження, позиції потерпілих, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560 грн. (3028 грн. х 20).
Слідчий суддя вважає, що застава в такому розмірі зможе запобігти ризику, передбаченому пунктом 1 частини 1 ст. 177 КПК України, та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, застосувавши стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави в розмірі 60 560 грн.
При цьому оскільки підозрюваний має особливий статус - військовослужбовця, то його тримання під вартою необхідно здійснювати відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 № 394 (зі змінами).
Застосовуючи стосовно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця роботи, проходження військової служби, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, яке здійснювати відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 № 394 (зі змінами).
Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 12 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави на строк до 12 листопада 2025 року включно наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця роботи, проходження військової служби, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою рахувати з моменту його затримання - 14 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали слідчого судді до 12 листопада 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9