Справа № 211/599/25
Провадження № 2/211/1013/25
25 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Сарат Н.О.,
при секретарі: Зоріній С.М.,
у відсутність сторін, розглянувши в м. Кривий Ріг, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулись з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 58567,56 грн. № договору № 3612206 від 03.04.2021 року.
В обгрунтування позову посилаючись на те, що 03.04.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН», Товариство, Кредитодавець), ОСОБА_1 (далі - Відповідач) подано Заявку на отримання кредиту № 3612206. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 3612206 від 03.04.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. ПРАВИЛА надання фінансових кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН». Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 3612206 від 03.04.2021 р. (надалі - Кредитний договір) з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення (долучено до позовної заяви) Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 15000 грн. Відповідач не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 10.08.2021р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 3612206 від 03.04.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 58567.56 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12825 грн.; заборгованість за відсотками становить 44242.56 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1500 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 3612206 від 03.04.2021р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі № 3612206 від 03.04.2021р., направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 3612206 від 03.04.2021р. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 3612206 від 03.04.2021р. у розмірі 58567.56 грн.; У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок); Стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київськаобл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
Ухвалою судді від 23.01.2025 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, надано відповідь на відзив згідно якого, 03.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було підписано договір про споживчий кредит № 3612206 (далі по тексту - Договір), на підставі п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 03.04.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.05.2021. Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. Договору). Згідно п. 6.5. Кредитного договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Кредитор свої зобов'язання за Договором виконав належним чином надавши Позичальнику у користування кредитні кошти, а Позичальник в свою чергу порушив умови Договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв'язку з чим Позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Кредитор свої зобов'язання за Договором виконав належним чином надавши Позичальнику у користування кредитні кошти, а Позичальник в свою чергу порушив умови Договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв'язку з чим Позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Згідно п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 03.04.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.05.2021. Поряд з цим, згідно п. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7125.00 грн. в грошовому виразі та 578.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 22125.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Відповідно до 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1500.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідач та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, надали суду відзив, згідно якого 03.04.2021 р. на офіційному сайті ТОВ «Фінансова компанія «МІЛОАН», Відповідач ,подала заявку на отримання кредиту № 3612206, відповідно до умов якого, остання отримала фінансовий кредит у розмірі 15 000 грн. строком на 30 днів, тобто до 03.05.2021 р.Відповідно до графіка розрахунків, доданого до вказаного договору, сума нарахування процентів за користування кредитом склала 5 625,00 грн. за 30 днів.
10.08.2021 р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «Фінансова компанія «МІЛОАН», відступленно право вимоги за кредитним Договором № 3612206, від 03.04.2021, на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке в свою чергу набуло право вимоги до Відповідача. Відповідно до Анкети-заяви на кредит № 3612206 , сума нарахування процентів за користування кредитом склала 5 625,00 грн. за 30 днів. Отже, протягом строку кредитування за вказаними договорами Відповідачу було нараховано суму основного боргу у розмірі 15 000 грн. та суму боргу за відсотками у розмірі 5 625,00 грн.
Однак, Позивач по справі, отримавши право грошової вимоги, нарахував Відповідачу заборгованість за відсотками за період, який виходить за межі строку кредитування, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним. Таким чином, оскільки Вимога Позивача в частині процентів розрахована за строк, який виходить за межі укладених кредитних договорів, що підтверджується розрахунками Позивача, слід прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та слід стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 20 625,00 грн., з яких: 15 000 грн. - сума основного боргу, 5 625,00. - сума заборгованості за відсотками. Крім того, у даному конкретному випадку представником Позивача - адвокатом Романенко М.Е. було складено в інтересах клієнта позовну заяву, яка за своєю суттю не є складною, складання якої не потребує значного часу та зусиль адвоката, а тому, на переконання Відповідача сума стягнутих витрат на професійну правову допомогу має бути зменшена до 1 000,00 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Судом встановлено, що 03.04.2021 р. на офіційному сайті ТОВ «Фінансова компанія «МІЛОАН», Відповідач , подала заявку на отримання кредиту № 3612206, відповідно до умов якого, остання отримала фінансовий кредит у розмірі 15 000 грн. строком на 30 днів, тобто до 03.05.2021 р.
Відповідно до графіка розрахунків, доданого до вказаного договору, сума нарахування процентів за користування кредитом склала 5 625,00 грн. за 30 днів.
10.08.2021 р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «Фінансова компанія «МІЛОАН», відступленно право вимоги за кредитним Договором № 3612206, від 03.04.2021, на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке в свою чергу набуло право вимоги до Відповідача.
Відповідно до Анкети-заяви на кредит № 3612206, сума нарахування процентів за користування кредитом склала 5 625,00 грн. за 30 днів.
Отже, протягом строку кредитування за вказаними договорами Відповідачу було нараховано суму основного боргу у розмірі 15 000 грн. та суму боргу за відсотками у розмірі 5 625,00 грн.
Однак, Позивач по справі, отримавши право грошової вимоги, нарахував Відповідачу заборгованість за відсотками за період, який виходить за межі строку кредитування, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14- 10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Аналогічні висновки викладені у постанові Одеського апеляційного суду від 18.04.2022 р. по справі № 497/811/2021 та у постанові Миколаївського апеляційного суду від 29.09.2022 р. по справі № 490/8742/18.
Таким чином, оскільки Вимога Позивача в частині процентів розрахована за строк, який виходить за межі укладених кредитних договорів, що підтверджується розрахунками Позивача, слід прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та слід стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 20 625,00 грн., з яких: 15 000 грн. - сума основного боргу, 5 625,00. - сума заборгованості за відсотками.
Що стосується комісії.
10 червня 2017 року набув чинностіЗУ «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів'текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів'з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування'залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування'до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже,ЗУ «Про споживче кредитування'передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування'Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗУ «Про споживче кредитування'та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування'розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування'після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування'умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування'щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачеві та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в частині стягнення комісії у сумі 1500,00 грн.
Більше того, нараховані поза строком кредиту відсотки в сумі 44242,56 грн., явно не співмірні сумі кредиту, що порушує права споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, на підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 3612206 від 03.04.2021р. у розмірі 15 000 грн. та суму боргу за відсотками у розмірі 5 625,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Діджи Фінанс» зі сплати судового збору у розмірі 853,07 грн. пропорційно задоволеної частини позову.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що понесені ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. підтверджуються матеріалами справи, але враховуючи заперечення відповідача та складність справи, дотримуючись критерії розумності вартості наданих послуг, співмірність заявленим та задоволеним вимогам, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. на підставі ст. 141 ЦПК.
Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 3612206 від 03.04.2021р. у розмірі 20 625 (двадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, з яких: 15 000 грн. - сума основного боргу, 5 625,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір в розмірі 853 (вісімсот п'ятдесят три) гривні 07 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.09.2025 року.
Суддя: Н. О. Сарат