Справа №211/11297/25
Провадження № 1-кп/211/1924/25
25 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046720000225 від 15.09.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого відповідно до ст.81 КК України, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
встановив:
15.09.2025 приблизно о 15 годині 20 хвилині ОСОБА_3 знаходився на відкритій ділянці місцевості, що знаходиться по вул. Петра Дорошенка, 15 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, де зустрів раніше знайому ОСОБА_4 , з якою на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт, внаслідок чого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на завдання побоїв, з метою завдання фізичного болю потерпілій ОСОБА_4 . Надалі, ОСОБА_3 15.09.2025 приблизно о 15 годині 30 хвилині, перебуваючи за вищевказаною адресою, стоячи обличчям до ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс два удари долонею правої руки по обличчю потерпілої ОСОБА_4 , від чого остання відчула фізичний біль. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4 ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України - умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вищевказані обставини кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, в обвинувальному акті, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено про те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України. Заява підписана в присутності захисника ОСОБА_5 ..
Крім того, потерпіла ОСОБА_4 також надала заяву, відповідно до якої вона також згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Згідно ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнаєщире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлені.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин та їх наслідків, обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді громадських робіт.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання. Призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, на думку суду, є недоцільним, оскільки обвинувачений, згідно з обвинувальним актом, не працює і у суду відсутні відомості про наявність у нього будь-якого доходу.
Судових витрат і речових доказів по справі немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1