Справа № 211/3047/25
Провадження № 2/211/1719/25
25 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника адвоката Самка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сьома Криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи уточнив, та просить суд встановити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на поважність пропуску строку. В обґрунтування позову зазначено, що після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Пропуск строку відбувся з поважних причин, у зв'язку з постійним перебуванням його на військовій службі в ЗСУ та звільнення лише 25 липня 2024 року по досягненню 60-річного віку, тому з метою захисту спадкових прав, просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві .
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Самко О.І. в судовому засіданні при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи завідувач Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабевник О.В. звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , якій за життя на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2007 належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачем в підтвердження перебування на віськовій службі надані наступні документи : посвідчення учасника бойових дій виданого 28 12 2019, Довідки від 25 09 2018 виданої ВЧ НОМЕР_1 від 02 08 2019 виданої ВЧ НОМЕР_1 , 06 08 2019 виданих ВЧ НОМЕР_2 , від 31 07 2024 виданої ВЧ НОМЕР_3 , копії витягів з наказів від 22 07 2023 по ВЧ НОМЕР_3 та від 28 09 2017 по ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області від 07 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що спадкоємцем був пропущений 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
За матеріалами спадкової справи № 6/2014, витребуваної за ухвалою суду від 28 липня 2025 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на квартиру по АДРЕСА_2 не видавалось, інші спадкоємці із заявами не звертались.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).
Указана позиція підтверджується також роз'ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23), від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22).
У постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22) Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
При цьому суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22) де зазначено, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину … а тому пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з викладеним, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк подачі заяви з поважних причин, що підтверджується письмовими доказами на підтвердження факту перебування позивача ОСОБА_1 в лавах ЗСУ, також враховуючи, що ОСОБА_2 отримав спадщину за заповітом, не є спадкоємцем першої черги за законом, інших осіб, які б претендували на спадкове майно не має, позицію ОСОБА_2 який поклався на розсуд суду при вирішенні даного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: С. В. Ткаченко