Справа № 932/8993/25
Провадження № 1-кс/932/3839/25
25 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202405001000399 від 07.06.2024 року, стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, проходив військову службу на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді стрільця-снайпера 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
25 серпня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_4 погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202405001000399 від 07.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Згадане клопотання було подане одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу в судове засідання для розгляду
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України,
п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом,в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов'язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області та діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на залишення місця дислокації підрозділу, без поважних причин, 04.01.2024 незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та без поважних причин самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 в умовах військового стану та проводить час на власний розсуд у спосіб, не пов'язаний із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, тобто фактично ухилився від військової служби.
16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та у зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження останнього, у спосіб, передбачений КПК України, а саме в порядку ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручено для передачі, за останнім місцем роботи (служби) підозрюваного - представнику військової частини НОМЕР_1 , а також направлено рекомендованим листом за останньою відомою адресою його проживання.
29 травня 2025 року підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у розшук.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 серпня 2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання про застосування під вартою.
25 вересня 2025 року о 06:46 год. підозрюваний ОСОБА_6 був затриманий на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 серпня 2025 року.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, актом проведення службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, обґрунтовуючи таку вимогу наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному 25 вересня 2025 року о 10:10 год., що підтверджується розпискою.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_3 підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_5 пояснив, що сторона захисту розуміє, що в умовах воєнного стану до осіб, підозрюваних у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, законом передбачен застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, просив розглянути можливість застосування до ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в мінімальному розмірі, яку, можливо, зможуть внести за нього його родичі.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в судовому засіданні, слідчим суддею встановлено наступне.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Під час судового розгляду доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено понесення винуватою особою покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
В той же час слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведені, оскільки, по-перше, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні; по-друге, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, відповідно до обґрунтування прокурора, є похідним від ризику переховування і пов'язаний виключно зі статусом підозрюваного (військовослужбовець), який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Оцінено в сукупності також такі обставини: достатню обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (у разі встановлення його вини) - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; особу підозрюваного та стан його здоров'я - є військовослужбовцем, але військову служу та дію контракту призупинено; відомості про перебування на обліку у медичних закладах за місцем проходження служби відсутні; стійких соціальних зв'язків не має; за місцем проходження служби зарекомендував себе посередньо; раніше не судимий.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного ОСОБА_6 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 і покладає вирішення цього питання на суд або слідчого суддю, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи підозрюваного ОСОБА_6 , та те, що йому припинено виплату грошового забезпечення ще з 07 червня 2024 року, слідчий суддя вважає за можливе визначити йому розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560,00 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для визначення застави підозрюваному у більшому розмірі, оскільки в такому випадку застава стане для нього непомірним тягарем.
Строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно визначити з урахуванням положень п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України та ч. 2 ст. 197 КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки підозрюваний є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 178, 182-185, 193, 194, 196-198 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в умовах гауптвахти на строк до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- прибувати за викликом до органу досудового розслідування, суду для участі в слідчих діях, судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1