Справа №200/16356/13-ц
Провадження №4-с/932/36/25
07 серпня 2025 року м.Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі: головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанови про відкриття виконавчих проваджень приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
Суть скарги.
У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанови Приватного виконавця Дніпропетровської області Русецької О.О. від 30.06.2025 про відкриття виконавчих проваджень №78481125 та №78481208.
В обґрунтування своїх вимог послався на те, що такі виконавчі провадження відкриті на підставі виконавчих листів суду в межах справи №200/16356/13-ц, строк пред'явлення яких до виконання закінчився ще 29.12.2015.
При цьому скаржник звертає увагу, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не застосовується до таких виконавчих листів, оскільки вони стосуються стягнення грошових коштів а не звернення стягнення на нерухоме майно.
У судове засіданні боржника не з'явився, просив розглядати скаргу без його участі.
Позиція приватного виконавця.
У письмових запереченнях приватний виконавець заперечує проти задоволення скарги, зазначає що правомірно відкрив виконавче провадження, адже виконавчі листи було повернуто у зв'язку із відсутності у боржників майна на яке може бути звернуте стягнення 29.12.2014, а мораторій на звернення стягнення на нерухоме майно, надане як забезпечення кредитів в іноземній валюті закінчився 24.09.2021. 26.03.2022 набув чинності Закон №2126-ІХ, яким встановлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
В судовому засіданні представник приватного виконавця просив відмовити у задоволенні скарги з підстав, наведених письмово.
Позиція стягувача.
ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» заперечує проти задоволення скарги з тих підстав, що попередньо виконавчі листи були повернуті з підстав відсутності у боржників майна на яке може бути звернуте стягнення. Тому до даних відносин застосовується Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» і строк пред'явлення виконавчих листів до виконання не закінчився.
Встановлені обставини.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20.02.2014 у справі №200/16356/13, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 594 340,70 грн, а також судовий збір в сумі 1 147 грн з кожного.
Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі листи за цим рішенням було пред'явлено до виконання 18.07.2014 та повернуто 29.12.2014 на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 14.01.2021 замінено стягувача у виконавчому провадженні із ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»
Ухвалами суду від 09.09.2022 постановлено видати дублікати виконавчих листів.
Відповідні дублікати було видано 15.04.2025, а 30.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. прийнято оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із якого вбачається реєстрація за ОСОБА_4 права власності на квартиру, забезпечену іпотекою перед ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» за договором іпотеки 2008 року.
Застосовані джерела права.
На момент постановлення рішення діяв Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV, за приписами п.2 ч.1 ст.22 якого виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
За приписами п.9 ч.1 ст.47 вказаного закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
07.06.2014 набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким заборонено примусове звернення стягнення на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду що є предметом іпотеки, яке виступає як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, яким трок пред'явлення виконавчого листа до виконання збільшено до трьох років.
Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні вказаного закону, положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 у справі №344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що "Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58).
Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 у справі № 3-рп/2001).
Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення вказаного закону свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII.
23.04.2021 набрав чинності Закон України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23.09.2021.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15.03. 2023 в справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIIIяк спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За приписами ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За приписами ч.3 вказаної статті, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Висновки.
Первинний річний строк пред'явлення виконавчих листів до виконання (встановлений законом №606-XIV) перервався пред'явленням їх до виконання 18.07.2014.
Виконавчі листи було повернуто 29.12.2014 з підстав встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника.
Відповідна заборона, встановлена Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» діяла з 07.06.2014 до 23.09.2021.
З 23.09.2021 розпочав перелік трьох річний строк пред'явлення виконавчих листі до виконання (згідно вимог закону №1404-VIII).
Такий строк перервався з 24.02.2022 у зв'язку із введення воєнного стану в Україні.
Доводи боржників про неможливість застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відхиляються з огляду на наступне.
Суд обмежений тими доводами, які навели божники, а саме, що предметом судового рішення було стягнення заборгованості а не звернення стягнення на нерухоме майно.
Проте сама по собі вказана обставина не має значення для вирішення даної скарги.
Зокрема, підставою повернення виконавчих листів була наявність встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника. Постанови про повернення виконавчих листів є чинними.
Боржники не наводять доводів про відсутність у них, на час повернення виконавчих листів, майна, яке підпадало під дію мораторію, про наявність у них, на такий момент, іншого майна чи коштів, на які можливо було звернути стягнення, а також наявності можливості виконання відповідного рішення в інший спосіб.
Більше того, у матеріалах виконавчого провадження наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із якого вбачається реєстрація за ОСОБА_4 права власності на квартиру, забезпечену іпотекою перед ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» за договором 2008 року.
З огляду на наведене суд приходить до переконання про правомірність оскаржуваних постанови приватного виконавця, а відтак скарга не може бути задоволена.
Керуючись ст. 447, 451 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні скарги боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту їх проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.І.Цитульський