25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 607/4401/23
провадження № 51-2880 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2025 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2025 року стосовно останніх,
установив:
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та інших осіб визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України.
Судом першої інстанції призначено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 покарання, кожному окремо, у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років з конфіскацією майна.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2025 року вирок залишено без зміни.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника належить залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях засуджених складу кримінального правопорушення.
Водночас захисник посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 384 КПК України та не роз'яснено особисто засудженим можливості та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних.
Зазначене не узгоджується із його вимогою про скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а отже у касаційній скарзі наявні суперечності.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без руху, встановивши захиснику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції необхідно підтвердити, що цей строк не пропущено.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2025 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2025 року стосовно останніх залишити без руху, встановивши адвокату десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8