18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/8481/25
провадження № 61-9896зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю, розгляду звернень та запитів Офісу Генерального прокурора Стойко Вікторії Вікторівни про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання передати звернення за призначенням для їх розгляду та повідомлення про це позивача,
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. від участі у розгляді його заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року.
31 липня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надіслав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30липня 2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 липня 2025 року вказану заяву передано судді-доповідачу Карпенко С. О.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 заявив недовіру судді-доповідачу Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 4 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідачу Карпенко С. О. визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11
частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидноїнеповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.
Верховний Суд звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.
В свою чергу ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року зазначає зневажливі та образливі висловлювання, які непритаманні для написання ділових документів, зневажливо оцінює ухвалу Верховного Суду, висуває судді голослівні звинувачення, що неприпустимо при оформленні процесуальних документів, а також є проявом неповаги до суду.
Зокрема, заявник зазначає у заяві таке: «Клопотання особи, яка подала скаргу - прошу вас: А) скасувати ухвалу від 30.07.25 р., яка постановлена не ПО СУТІ - якщо я брешу: ВИМАГАЮ ВІД ВАС ДОВЕСТИ ЦЕ!!!... при чому ОБОВ*ЯЗКОВО врахував усі їх недоліки, які я вказав; Б) я заявляю про відвід вищевказаного судді (доводи - див. вище); В) вимагаю, щоб цю суд.справу було надіслано вами у Деснянський райсуд м. Києва для об*єктивного розгляду її саме ПО СУТІ - повторюся: це моє
право від вас це вимагати - ст.21 КУ, а ви його повинні НЕУХИЛЬНО виконувати
(ст. З КУ). Вам це ЗРОЗУМІЛО чи НІ? - воно це моє право вище за рангом виконання чим ЛЮБІ вимоги ЦПКУ і ваші «хАтєлки», а може вам конституційне «Верховенство права» вже пусте місце?... а може ви зі злочинної організації РФ?.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема і у разі зловживання таким правом на звернення до суду.
Ураховуючи викладене,Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, а тому повертає вказану заяву.
Суд попереджає заявника, що продовження зловживання процесуальними правами у цій справі може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема накладення штрафу.
Керуючись статтями 2,43, 44 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року.
Попередити заявника, що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/8481/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко