25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 753/13170/22
провадження № 61-11985ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Аксьонова Світлана Вікторівна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 вересня 2025 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козача 5» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,
У жовтні 2022 року ОСББ «Козача 5» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості в розмірі 24 205,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2025 року доповнено рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2025 року, ухвалене у цій справі, наступним: «стягнути з ОСББ «Козача 5» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн».
Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСББ «Козача 5» задоволено. Рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2025 року та додаткове рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2025 року у цій справі скасовано. Ухвалено у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови. Позов ОСББ «Козача 5» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , на користь ОСББ « Козача 5» заборгованість у зв'язку з несплатою щомісячних внесків за період з березня 2022 року по 01 серпня 2024 року у розмірі 24 205,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
23 вересня 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Аксьонова С. В., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 05 вересня 2025 року та залишити в силі рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2025 року і додаткове рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2025 року. Крім того, просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України до категорії малозначних віднесено справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі складає 24 205,00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних.
Вирішення спору пов'язано з необхідність дослідження доказів та підтвердження або спростування підстав для нарахування вартості наданих послуг, наявності заборгованості за надані послуги.
Враховуючи наведене, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Аксьонова С. В., зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявниці та становить значний суспільний інтерес.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, встановлені судом апеляційної інстанцій обставини (обов'язки власника, розмір внесків, наявність заборгованості, яка виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою обов'язків по оплаті за надані житлово-комунальні послуги) і надану обґрунтовану оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявниці з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи про те, що справа має суспільний інтерес та істотне значення для заявниці є необґрунтованими.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судом апеляційної інстанції.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі та справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Аксьонова С. В., подала касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, не довела наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Аксьонова Світлана Вікторівна,на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 вересня 2025 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козача 5» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович