25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 299/334/23
провадження № 61-11506ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власностів порядку спадкуванняна недоотримані за життя пенсійні виплати,
встановив:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), у якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті бабусі недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2021 року та стягнути з відповідача недоотримані за життя пенсійні виплати в сумі 173 634, 42 грн.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грошові кошти - недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2021 року.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти - недоотримані пенсійні виплати за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період із 01 червня 2018 року по 30 листопада 2021 року у сумі 173 634, 42 грн.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 273, 14 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2025 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
06 вересня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Лозінська О. О. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру про визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті бабусі права власності на недоотримані за життя пенсійні виплати та про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманих за життя пенсійних виплат в сумі 173 634, 42 грн.
Таким чином, ціна позову в цій справі становить 173 634, 42 грн, щостаном на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Представник заявника у прохальній частині касаційної скарги вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Проте таке посилання не заслуговує на увагу, оскільки сама лише вказівка на відповідне положення процесуального законодавства не обґрунтовує належним чином потребу в касаційному перегляді судових рішень.
Представник заявника не наводить мотивування того, в чому саме полягає фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника заявника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2025 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власностів порядку спадкуванняна недоотримані за життя пенсійні виплати відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко