Справа № 515/876/25
Провадження № 3/515/1175/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
25 вересня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355927 від 08.06.2025 слідує, що 08 червня 2025 о 21:00 годині, на польовій дорозі неподалік біля с. Баштаніка Білгород-Дністровського району Одеської області гр. ОСОБА_1 керував саморобним мопедом без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355943 від 09.06.2025 слідує, що 08 червня 2025 року приблизно 21:00 год польова дорога біля с. Баштаніка Білгород-Дністровського району Одеської області гр. ОСОБА_1 керував саморобним мопедом без державного номерного знаку не вибрала безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та впав, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, через свого представника адвоката Ковпака О. В. надав клопотання про закриття провадженні, посилаючись на те, що вважаю складені протоколи про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 незаконними, оскільки дії працівників поліції, які складали процесуальні документи не відповідали події, обставинам справи та встановленим законом вимогам, що є порушенням норм матеріального та процесуального права. Згідно протоколу, жодна особа не зазнала ушкоджень, потерпіла особа відсутня. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, інформацію про правопорушення). Крім того, схема ДТП працівниками поліції взагалі не складалась також, жоден з доказів, долучених органом поліції, не містить об'єктивного підтвердження факту пошкодження мотоцикла або іншого майна, що є необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Аналізуючи долучені докази вважає, що можна дійти беззаперечного висновку про те, що матеріали не містять даних які б беззастережно вказували наявність дорожньо - транспортної пригоди, діями ОСОБА_1 , не створена небезпека іншим учасникам руху, не завдано матеріальні збитки іншим особам, не заподіяно тілесні ушкодження, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , відсутній.
Також в якості доказу вчинення адміністративного правопорушення ст. 130 КУпАП гр. ОСОБА_1 , в якості додатків, було долучено диск з відеозаписами з відеозаписами з нагрудної боді камери працівника поліції де в палаті лікарні м. Татабунари відносно ОСОБА_1 фіксується процедура проведення медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу для водіїв та складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП.
У матеріалах справи, зокрема у відеозаписах з місця події, немає чітких підтверджень, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним у зазначений час і на зазначеному місці.
Для наявності складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, обов'язковим є підтвердження факту саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відсутність прямих доказів керування (як-от відео моменту керування або свідчень очевидців) створює сумніви, які за законом повинні трактуватися на користь особи, що притягується до відповідальності. Згідно із принципом презумпції невинуватості, якщо факт керування не доведений належним чином, це є підставою для виправдання.
Для визнання винуватості особи у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно підтвердити обидві обставини: і факт керування транспортним засобом, і стан сп'яніння на момент керування.
Відсутність доказів першої обставини робить неможливим ствердження, що ОСОБА_1 порушив закон.
Навіть якщо були підозри щодо алкогольного сп'яніння, вони не мають юридичного значення без доказу фактичного керування.
Також надав суду копію рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19.08.2025р по адміністративній справі № 515/998/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання противоправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно адміністративного позову ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції, які мали місце 08.06.2025р. Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення скасовано.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 та ст.124 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст.ст. 245,246,252,256,268,280,283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини заст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зіст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
У відповідності зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, і свідчить про те, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, і свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддя учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративний правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративне правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначена і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстроване в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Відповідно протоколу ЕПР1 №355927 від 08.06.2025 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії останнього були кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи містять відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.
Однак, вищевказаний відеозапис не містить відомостей та доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 245 КупАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
Так, у протоколі працівника поліції зазначено, що 08.06.2025 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Водночас, суд зазначає, що дослідженого відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останній лежить на ліжку обличчям до стіни, в палаті лікарні м. Татарбунари, а працівниками поліції відносно нього фіксується процедура проведення медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу для водіїв та складання адміністративного протоколу.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Також, суд враховує, що надане адвокатом Ковпаком О. В. рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19.08.2025 року у справі № 515/998/25, яким постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4926496 від 09.06.2025 року згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП - скасовано, а провадження у справі відносно закрито, має преюдиційне значення.
Вказане судове рішення набрало чинності 01.09 2025 року.
У справі № 515/998/25 судом встановлено, що ОСОБА_1 08.06.2025 року не керував транспортним засобом, а наданий працівниками поліції відеозапис немістить повного відеофіксування інкримінованого адміністративного правопорушення, на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі доказів чинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: факту керування саморобним транспортним засобом без номерного знаку чи участь вказаного транспортного засобу у дорожньому русі - не зафіксовано. Будь-яких інших доказів, в розумінні ст. 251 КупАП, на підтвердження обставин, викладених у постанові, суду не надано. Суду не надано доказів та не встановлено свідків щодо наявності саморобного транспортного засобу у позивача, безпосереднього керування особою, що притягнуто до відповідальності відповідним, транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому законом поряду. З долученої виписки з історії хвороби № 2040/706 щодо ОСОБА_1 , наданої КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради не вбачається, що тілесні ушкодження у останнього виникли у зв'язку з дорожньо-транспортною подією.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та не може перебирати на себе функції обвинувача.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння ( наркотичного чи алкогольного).
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку, тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотнє.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyevav.Russia» та «Karelinv.Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» № 46477/99, Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, прйнявши до уваги преюдиційність встановлених обставин у справі № 515/998/25 та відсутність доказів, у справі, яка є предметом розгляду, доказів факту керування транспортним засобом, так як доданий до матеріалів справи відеозапис не підтверджує факту керування водієм транспортним засобом, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283,284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя К. І. Олійник