Справа №523/13863/17
Провадження №1-кп/523/460/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності обвинуваченого, розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 14, ч. 1 ст. 346, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 346, ч.1 ст. 161 КК України, -
До провадження головуючого судді Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов обвинувальний акт з доданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 14, ч.1 ст. 346, ч .2 ст. 15, ч. 3 ст. 34, ч. 1 ст. 161 КК України.
В ході підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання в якому просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017160000000065 від 25.01.2017 повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам законодавства.
Своє клопотання адвокат мотивує тим, що в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить відомостей щодо правильної кваліфікації діяння ОСОБА_5 .
Згідно обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується за ст. 14 КК України, між тим ст. 14 КК України структурно складено з двох частин. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про правотворчу діяльність» структура первинного закону складається з статті, що складається з частин статей.
Захисник обвинуваченого вважає, що у разі посилання на ст. 14 КК України в обвинувальному акті прокурор мав зазначити відомості про частину вказаної статті, у іншому випадку вбачається невідповідність обвинувального акту п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що захисник обвинуваченого затягує розгляд справи. Просив суд призначити слухання справи до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 кримінально-процесуального Законодавства.
Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд звертає увагу, що формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Так, в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, воно є неконкретним та незрозумілим, що є перешкодою для судового розгляду кримінального провадження по суті. Тобто, при кваліфікації діянь обвинуваченого за статтею 14 КК України прокурором не зазначено за якою частиною кваліфікується вищевказана стаття.
Суд погоджується з думкою захисника про те, що прокурором не виконані в повному обсязі вимоги ст. 291 КПК України, тому складання прокурором відповідного обвинувального акту не засновано на вимогах закону, що грубо порушує право обвинувачених на захист, сам обвинувальний акт не є належним та допустимим процесуальним документом, складеним відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, враховуючи вищевмкладене та приймаючи до уваги, що ст. 314 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, який може прийняти суд, що не підлягає розширеному тлумаченню, враховуючи необхідність усунення допущених неточностей, за таких обставин суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинувального акту та його додатків у цьому кримінальному провадженні до судового розгляду, у зв'язку із їх невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а також про необхідність у зв'язку із наведеними фактами істотних порушень вимог КПК України повернення обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо скоєних кримінальних правопорушень, передбачених ст.14, ч.1 ст.346, ч.2 ст.15, ч.3 ст.346,ч.1 ст.161 КК України, прокуророві для усунення встановлених недоліків, а саме вірного викладення правової кваліфікації кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31-33, 291, 314, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту для усунення недоліків, - задовольнити.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14, ч.1 ст.346, ч.2 ст.15, ч.3 ст.346,ч.1 ст.161 КК України, повернути прокурору Одеської обласної прокуратури для усунення недоліків протягом розумного строку.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Пересипський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1