Справа № 509/3894/25
17 вересня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
17 липня 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га, яка призначена для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123782000:02:001:0566, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відразу після смерті дружини до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини ніхто не звертався, але позивач - єдиний, хто постійно проживав разом з нею до її смерті. Недавно він звертався до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини після смерті його дружини, але в нотаріальній конторі йому відмовили в цьому, так як ним пропущений встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, загальною площею 0,0600 га, яка призначена для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123782000:02:001:0566, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, якою повідомив, що свій позов підтримує, просить про розгляд справи у його відсутність і не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, зустрічного позову, письмових пояснень або відзиву суду не надав.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з'явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку в судовому засіданні, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ст.ст. 191,281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 червня 1998 року, який зареєстрований відділом РАГС м. Іллічівська Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га, яка призначена для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123782000:02:001:0566, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 287839 від 13.11.2006 р.
Згідно довідки Правління ОК «Степовий» № 88 від 27.06.2025 р., ОСОБА_1 постійно проживав однією сім'єю разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , з 26.11.1998 р. по 22.01.2022 р. (по день її смерті).
Відразу після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини ніхто не звертався, але позивач - єдиний, хто постійно проживав разом з нею до її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , а тому у відповідності до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини.
Недавно позивач звертався до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини після смерті своєї дружини, але в нотаріальній конторі, оглянувши надані ним документи, відмовили в оформлені спадкових прав після смерті дружини, так як ним пропущений встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вбачається із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 7«Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3-5,12,15,76,81,247,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті його дружини - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га, яка призначена для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123782000:02:001:0566, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: А.І. Бочаров