Справа № 521/8488/23
Номер провадження:1-кп/521/650/25
Дата і місце постановлення ухвали:
06 серпня 2025 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023080030000092 від 17.03.2023 року.
Прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місця проживання:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нововасилівка, Снігурівського району, Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 111 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_6 , обвинувачений - ОСОБА_5 , захисник - ОСОБА_7
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Сторона захисту у судовому засіданні заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, що підтверджується обвинувальним актом.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
ОСОБА_5 обвинувачується, у скоєнні особливо тяжкого злочину. При цьому, тяжкість обвинувачення, на даному етапі ще може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою та може бути прийнята судом до уваги.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є: запобігання спробам переховуватись від суду.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Таким чином, суд вбачає наявність чітких ознак того, що подальше перебування ОСОБА_5 під вартою вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Також, при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує і інші обставини відносно нього, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров'я; ступень міцності соціальних зв'язків; майновий стан; відсутність судимостей.
З урахуванням наявності обвинувачення щодо ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд вважає, що міцність соціальних зв'язків ОСОБА_5 не є достатнім стримуючим фактором, який свідчив би про беззаперечну відсутність ризиків можливого переховування від суду.
При цьому, посилання обвинуваченого на ту обставину, що він самостійно з'явився до поліції, не може бути обставиною для обрання іншого запобіжного заходу, так як виходячи з позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , він не вважає, що скоював кримінальне правопорушення.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Корнєв і Карпенко проти України» Суд зазначив, що п.3 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» містить як процесуальну, так і матеріально-правову вимоги. Процесуальна вимога покладає на «посадову особу» обов'язок особисто заслухати доставлену до неї особу; матеріально-правова вимога покладає на неї обов'язок проаналізувати обставини «за» і «проти» рішення про позбавлення свободи, вирішити, посилаючись на юридичні критерії, чи існують підстави для позбавлення свободи, та винести рішення про звільнення, якщо таких підстав немає.
Аналізуючи обставини «за» і «проти» подальшого позбавлення ОСОБА_5 свободи, суд вважає, що на даний час існують такі юридичні критерії як наявність обвинувачення у скоєнні злочину, тяжкість покарання, характер скоєння злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , що вказує на наявність ризиків переховування його від суду та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, так як вони не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Щодо розміру застави, то суд вважає за необхідне раніше визначений розмір застави залишити без змін.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Висновки суду:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення рішення, тобто з 06.08.2025 року та припиняє свою дію 04.10.2025 року, включно.
Раніше визначений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.06.2025 року розмір застави у сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень - залишити без змін
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, щодо продовження запобіжного заходу, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3