Справа № 947/30253/25
Провадження № 3/947/4002/25
25.09.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №399793 від 23.07.2025, складений інспектором УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Тімошенко Л.Ф. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
Водій ОСОБА_1 22.07.2025 року, близько 23:48, навпроти буд.75/1 по вул.Академіка Корольова в м.Одесі, керував транспортним засобом - Ford Focus, державний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей, що слабо реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України».
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Попроцький Д.М. до суду не з'явилися. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Адвокат Попроцький Д.М. подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі та без участі його довірителя.
Згідно ст.268 КпАП України явка особи щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення у вказаній категорії справ, та його представника, не є обов'язковою, а тому протокол розглянуто без участі ОСОБА_1 та без його представник - адвоката Попроцького Д.М.
Разом з тим, адвокат Попроцький Д.М. подав письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
В своїх письмових запереченнях адвокат Попроцький Д.М., між іншого, зазначив, що відеозапис з бодікамер поліцейських є неналежним та недопустимим доказом по справі, так як він не вказаний у жодному документі, переданому поліцією до суду, та на нього нема посилання у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про технічні характеристики засобу фіксації, за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомка, тому, на думку адвоката, результати такої фіксації є недопустимими доказами. Крім того, на відеозаписі не чутно відповіді гр. ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак чутно про намір ОСОБА_1 самостійно пройти таке саме дослідження. Згідно наданих відеозаписів неможливо побачити ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані у протоколі. На думку адвоката, у ОСОБА_1 не було тремтіння рук та зіниці очей нормально реагували на світло, тобто під час перевірки поліцейськими ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не було виявлено. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та обов'язки, згідно відомчої Інструкції та сам порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. У поліцейських, на думку адвоката, не було підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а тому і підстав направляти ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я не було. В своїх запереченнях адвокат посилається на відомчі Інструкції, національне законодавство та рішення Верховного суду. Тому, на думку адвоката, провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, CD-диск в відеозаписами, якими поліцейські обґрунтовують складений протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові пояснення адвоката Попроцького Д.М., дійшов висновку про винуватість водія ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 22.07.2025 о 23.48 год.; оптичним диском із відеозаписами обставин адміністративного правопорушення, на яких зафіксовано, у т.ч. підстава зупинки та відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; довідками інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України протягом року не притягувався та отримав посвідчення водія.
Крім того, з відеозаписів на оптичному диску вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки транспортний засіб рухався з порушенням правил дорожнього руху, а саме несправною фарою освітлення та забрудненням транспортного засобу. ОСОБА_1 були повідомлені причини зупинки. Після чого були виявлені інші порушення. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які у того виявляються, а саме тремтіння пальців рук, зіниці очей, що слабо реагують на світло. ОСОБА_1 відповідав на питання поліцейського, ухиляючись від прямої відповіді. Поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Поліцейський також роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Після чого починається процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений.
Оскільки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи адвоката Попроцького Д.М., які він виклав в своїх поясненнях, спростовуються матеріалами справи та дослідженим відеозаписом.
Так, факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом зафіксований на відеозапису, який досліджений в судовому засіданні. Цей факт не оспорював і сам ОСОБА_2 .
Правомірність зупинки ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху, також підтверджено відеозаписом.
Зауваження адвоката Попроцького Д.М. про те, що відеозапис є неналежним та недопустимим доказом по справі, так як він не вказаний у жодному документі переданому поліцією до суду, та на нього відсутнє посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовується матеріалами справи.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додаються відеозаписи 471511 та 471008. Вказані відеозаписи наявні на CD-диску, який долучений до матеріалів справи.
Твердження адвоката Попроцького Д.М. про відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого поліцейськими здійснено фото або відео фіксація, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, згідно якого наявність такої технічної документації в матеріалах справи є не обов'язковою.
Більш того, доводи адвоката Попроцького Д.М. про те, що на відеозаписі не чутно відмови ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, також спростовується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якого чітко зафіксований момент відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження адвоката Попроцького Д.М., що на відеозаписі не зафіксовані ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані у протоколі та оголошені ОСОБА_1 , не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства оскільки вказані ознаки поліцейський самостійно виявляє, згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», про що повідомляє особу.
На відеозапису зафіксовано, що поліцейський, під час спілкування з ОСОБА_1 виявляє у нього ознаки наркотичного сп'яніння, про які відразу повідомляє останньому. Більш того, протягом всього відеозапису спостерігається, що інспектор поліції неодноразово повторює ці ознаки та озвучує їх ОСОБА_1 . Тому, твердження адвоката, що інспектор поліції обмежився лише загальним формулюванням, також не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом перебігу подій.
Більш того, інспектор поліції неодноразово роз'яснює протягом тривалого спілкування з ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозапису, права та обов'язки останнього, неодноразово пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладу, а також роз'яснює наслідки відмови від проходження такого огляду. Надає час ОСОБА_1 подумати та прийняти рішення. ОСОБА_1 відповідає на питання поліцейського чіткою відмовою від проходження дослідження.
Більш того, Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тому, наявний в матеріалах справи CD-диск з відеозаписами обставин адміністративного правопорушення, є належним та допустимим доказом.
Таким чином, усі доводи адвоката Попроцького Д.М. спростовані матеріалами справи.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя, -
Визнати водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач: ГУК Одеської області, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (Шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.