справа № 947/16873/24
провадження № 2-зз/947/128/25
про скасування заходів забезпечення позову
24.09.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Літвінової І.А.,
секретар судового засідання - Чебан О.О.,
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Досковського Віталія Геннадійовича про скасування вжитих ухвалою суду від 18.08.2025 року заходів забезпечення позову по цивільній справі № 947/16873/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_5 про поділ спільного майна,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 947/16873/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито провадження у даній справі та визначено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження.
25.07.2024 року стороною позивача було подано заяву про забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року заяву сторони позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборонено ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам відчуження в будь-який спосіб (продаж, дарування, переуступка права вимоги, заміна сторони у зобов'язанні та інші способи) нежитлових приміщень квіткового пасажу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 287,2 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2758110951100). Накладено арешт та заборонено ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам відчуження в будь-який спосіб (продаж, дарування, переуступка права вимоги, заміна сторони у зобов'язанні та інші способи) земельної ділянки із кадастровим номером 5110136900:21:016:0008, площею 0,0384 га, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 130645451101). Заборонено суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) відносно вищевказаного нерухомого майна до набрання рішенням законної сили.
28.07.2025 року стороною позивача подано до суду наступну заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_3 , що знаходяться на рахунках у АТ «КБ «Приватбанк», у межах суми заявлених позовних вимог - 21 639 550,25 грн.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року заяву представника позивача ОСОБА_6 - адвоката Голоденко Л. О. про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 , що знаходяться на рахунках у АТ «КБ «Приватбанк» в межах суми заявлених позовних вимог - 21 639 550,25 грн.
08.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Досковський В. Г. звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою суду від 18.08.2025 року.
В обґрунтування своєї заяви представник відповідача посилається на штучність заявлених ОСОБА_7 позовних вимог, а саме на те, що заявляючи вимоги про стягнення грошових коштів, що надходили на рахунки ОСОБА_3 за весь час зареєстрованого шлюбу, позивач має на меті виключно штучно завищити розмір суми, що він просить стягнути, оскільки поділу між подружжям підлягає лише те майно, що наявне на час припинення шлюбних відносин. Також зазначає, що заявляючи вимоги про стягнення компенсації вартості частки обладнання для квіткового бізнесу та ювелірних виробів, позивач на підтвердження своїх вимог надає неналежні та недопустимі докази.
В клопотанні про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача також звертає увагу на подвійне забезпечення позову, оскільки ухвалою суду від 29.07.2024 року у справі вже було вжито заходи забезпечення позову.
Представник відповідача наголошує, що вжиттям заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_3 створюються перешкоди відповідачу у здійсненні господарської діяльності.
Крім того, в своєму клопотанні про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача наголошує на відсутності у матеріалах справи доказів ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду, а також на порушення судом порядку розгляду заяви про забезпечення позову.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Наседкін О.І. клопотання про скасування заходів забезпечення підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Голоденко Л.О. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони відповідача.
Суд, заслухавши учасників засідання - представників сторін, повторно проаналізувавши матеріали справи, зважаючи на обставини, викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 18.08.2025 року, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).
Ключовою умовою є те, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року по справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року по справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 року у справі № 201/9686/23.
В постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року по справі № 642/886/24 зазначено, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
В постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 910/16091/19, від 25.09.2020 року у справі № 910/1762/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/8225/20, від 30.11.2020 року у справі № 910/217/20, від 13.08.2021 року у справі № 902/1264/20, від 15.09.2021 року у справі № 910/7013/20, від 15.09.2021 року у справі № 916/3238/20, від 07.10.2021 року у справі № 910/2287/21, від 07.12.2021 року у справі № 922/1930/21, від 24.12.2021 року у справі № 923/1131/21, від 28.12.2021 року у справі № 910/13681/21, від 21.02.2022 року у справі № 911/3015/21, від 11.05.2022 року у справі № 902/974/21, від 19.05.2022 року у справі № 913/2239/21, від 30.05.2022 року у справі № 910/12411/21, від 31.08.2022 року у справі № 916/463/22, від 06.12.2022 року у справі № 918/341/22, від 01.05.2023 року у справі № 914/257/23, від 05.07.2023 року у справі № 910/2795/20, від 26.04.2024 року у справі № 916/4893/23, від 18.12.2024 року у справі № 910/20143/23, від 30.07.2025 року у справі № 906/1155/24 зроблено правовий висновок про те, що вжиті заході забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_3 з 22.04.2005 року зареєстрована як фізична особа - підприємець з основним видом діяльності «47.76. Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах».
Також в матеріалах справи наявна виписка по банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «КБ «Приватбанк» на ім'я відповідача як фізичної особи - підприємця (т. 2, а. с. 236 - 250).
З огляду на викладене суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що накладення арешту в тому числі на цій банківський рахунок може створити перешкоди в господарській діяльності відповідача, що суперечить викладеним вище правовим висновкам Верховного Суду.
При цьому суд зауважує, що сторона позивача не позбавлена права повторно звернутися з заявою про забезпечення позову за наявності достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти, на які було накладено арешт ухвалою суду від 18.08.2025 року ніяким чином не використовуються для ведення господарської діяльності, яка проводиться позивачем.
Також суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 29.07.2024 року накладено арешт та заборонено відчуження нежитлових приміщень квіткового пасажу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 287,2 кв. м, та земельної ділянки, площею 0,0384 га, із кадастровим номером: 5110136900:21:016:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
У своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_8 просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право на частку зазначених нежитлових приміщень та земельної ділянки.
При цьому позивач не надав в матеріали справи висновку про дійсну ринкову вартість спірних нежитлових приміщень та земельної ділянки, оформлену відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Як наслідок, суд погоджується із тим, що на цей час позбавлений можливості з'ясувати питання співмірності застосованих судом заходів забезпечення позову позовним вимогам, зокрема, чи не забезпечують уже застосовані судом ухвалою від 29.07.2024 року заходи забезпечення позову у вигляді арешту на нежитлові приміщення та земельну ділянку, вимоги позивача про стягнення на його користь грошових коштів.
Крім того, в постановах Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 183/5864/17-ц, від 12.12.2018 року у справі № 554/6830/17, від 10.04.2019 року у справі № 554/1893/17, від 29.05.2019 року у справі № 522/23242/17, від 07.08.2019 року у справі № 372/2583/18, від 12.09.2019 року у справі № 201/13740/18, від 04.12.2019 року у справі № 372/135/19, від 05.02.2020 року у справі № 490/3925/19, від 04.06.2020 року у справі № 200/12227/17, від 11.11.2020 року у справі № 932/14900/19, від 27.01.2021 року у справі № 723/238/20, від 27.01.2021 року у справі № 361/3399/20, від 03.02.2021 року у справі № 757/74669/17-ц, від 10.02.2021 року у справі № 709/853/20, від 08.02.2021 року у справі № 757/42929/20, від 18.01.2022 року у справі № 638/16066/20, від 03.05.2022 року у справі № 450/4113/19, від 11.05.2022 року у справі № 308/10747/20, від 11.08.2022 року у справі № 489/8183/21, від 23.05.2024 року у справі № 645/1429/23, від 21.08.2024 року у справі № 757/37408/23 викладено правовий висновок, згідно з яким достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи все викладене, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Досковського Віталія Геннадійовича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 947/16873/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_5 про поділ спільного майна - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2025 року у справі № 947/16873/24, а саме: скасувати арешт, накладений на грошові кошти ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), що знаходяться на рахунках ОСОБА_3 , відкритих у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», у межах суми заявлених позовних вимог - 21 639 550,25 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову після набрання законної сили одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Суддя Літвінова І. А.