Справа № 947/35866/25
Провадження № 1-кс/947/14792/25
25.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Адигея, Російської Федерації, вірменин, громадянин Грузії, освіта базова загальна середня, неодруженого, зі слів має неповнолітних дітей, офіційно не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
І. Суть клопотання
25 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163480000606 від 23.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на порушення права на захист у зв'язку з ненаданням після затримання перекладача, якій володіє мовою підозрюваного. Просив визначити розмір застави.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
24.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 22 квітня 2022 року №2212-ІХ, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 15 листопада 2022 року № 2738-ІХ, ОСОБА_4, вчинив умисний злочин за наступних обставин: 22.09.2025 приблизно о 22 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись біля будинку № 146/1 по вулиці Люстдорфська дорога в м. Одесі, побачив потерпілу ОСОБА_11 , яка в цей час проходила поруч з вказаним будинком, в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна належного ОСОБА_11 , де об'єктом свого злочинного посягання він визначив жіночий рюкзак білого кольору «KV», який знаходився на правому плечі останньої, в середині якої знаходи лись два мобільних телефони - Redmi Note 8 в корпусі синього кольору без сім-карти мобільного оператора та Samsung A16 ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , на рахунку якої грошових коштів не було, жіночі окуляри в золотистій оправі з темними лінзами в білому футлярі, гаманець округлої форми з замком біло-бежового кольору з листями рожевого та зеленого кольору, всередині якого були грошові кошти у сумі 1000 гривень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.09.2025 приблизно в 22 годин 05 хвилин, ОСОБА_4 умисно з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, знаходячись біля зазначеного будинку за вказаною адресою, наздогнав ОСОБА_11 та знаходячись поруч з нею, застосував відносно неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, яке виразилось в нанесенні декількох ударів кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_11 в результаті чого остання впала на асфальт та отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м'якої тканини обличчя, забою черепа та носу, гематому ділянки ока, забій обох стегнових суглобів та лівого ліктьового суглобу. Подолавши опір з боку ОСОБА_11 та скориставшись безпораднім станом останньої, зірвав з її правого плеча належний їй рюкзак білого кольору т.м. «KV», вартістю 1500 гривень, всередині якого знаходились два мобільних телефони - Redmi Note 8, ІМЕІ: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , в корпусі синього кольору, вартістю 1000 гривень, Samsung A16, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, вартістю 6599 гривень, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 вартістю 200 гривень, жіночі окуляри в оправі золотистого кольору з темними лінзами в білому футлярі, загальною вартістю 2000 гривень, гаманець округлої форми з замком біло-бежового кольору, вартістю 350 гривень, всередині якого були грошові кошти у розмірі 1000 гривень, тим самим відкрито викравши майно належне потерпілій ОСОБА_11 , спричинивши останній матеріальний збиток, на загальну суму 12 649 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема::
-22.09.2025 на підставі заяви ОСОБА_11 , про те, що 22.09.2025 до ЧЧ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа, знаходячись за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдоріська дорога 142 , відкрито викрала шляхом ривка портфель потерпілої ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому знаходився гаманець, з 1000 грн, мобільний телефон Samsung А16 з сім картою НОМЕР_6 , вартістю 7000 грн, мобільний телефон Redmi Note 8 синього глянцевого кольору, вартістю 8000 гривень, зарядний пристрій та косметичні засоби. Сума матеріального збитку встановлюється.
Під час досудового розслідування проведено слідчі (розшукові), а також процесуальні дії та постановлені (ухвалені) рішення:
- допитами потерпілого 22.09.2025 приблизно о 22:00 год. повертаючись за місцем мешкання за вищевказаною адресою, вирішила зайти до магазину «АТБ», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 142 для здійснення покупок. Після чого вийшовши з магазину та направилась в бік свого домоволодіння. Проходячи повз парковкою та будинком, позаду помітила невідому їй раніше особу, яка йде за нею, але цьому особливого значення не надала. Скоротивши відстань між ними їй стало боязно через, що вона повернулась та побачила особу чоловічої статі, на вигляд приблизно 30-35 років, середнього зросту (175 см.), міцної статури, з короткою зачіскою, з темним волоссям, одягнутого у речі чорного кольору, з особливих прикмет на футболці вона помітила вишивку золотистого кольору невідомої форми, кросівки темного кольору з наявними на них лініями, якого кольору та приблизне їх розташування вказати не може. Із зовнішності запам'ятала обличчя овальної форми, прямий ніс, на обличчі наявна щетина, очі темного кольору, на тілі шрамів та татуювань не помітила. Підійшовши до неї вищеописана особа штовхнула її але повалити на землю не вдалось, у зв'язку з чим вхопивши за волосся, в потиличній частині голови, почав наносити удари в обличчя, від нанесених ударів вона впала на землю та почала кричати. В цей час невідома особа зірвав з плеча портфель, у якому знаходились гаманець з грошовими коштами розміром приблизно 1000 гривень готівкою, номінал та точну кількість вказати не можу, 2 телефони, а саме: Samsung A 16, чорного кольору, який придбали близько 2 тижнів назад за 7000 гривень з абонентським номером НОМЕР_3 та Redmi Note синього кольору, який придбали в 2019 році приблизно за 200 доларів США, зарядний пристрій, та косметичні засоби, також забрав поліетиленовий пакет з продуктами та речами, які матеріальної цінності не становлять. Після вищевказаних дій дана особа покинула місце вчинення правопорушення та почала втікати в напрямку дворів між пр-м. Князя Ярослава Мудрого та вул. Люстдорфська дорога;
- протоколами впізнання за знімками за участю потерпілої ОСОБА_11 , під час складання, яких остання вказала на фото ОСОБА_8 та надала пояснення, що на фото зображена особа, яка наносила їй удари в обличчя та в подальшому викрала майно, яке належить ОСОБА_11 ;
- протоколами огляду відеозаписів від 22.09.2025, з камер відеоспостереження «АТБ», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 142.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 4 ст. 186 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Крім того, підозрюваний є громадянином Грузії та може в умовах воєнного стану в будь-який момент покинути межі України.
Підозрюваний не має соціальних зв'язків на території України та офіційних джерел доходів.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваному відомі особисті данні потерпілої.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу немає, у зв'язку з чим для забезпечення свого існування може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім цього підозрюваний двічі вчинив крадіжку за короткий проміжок часу. Також за місцем мешкання характеризується негативно.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону.
-носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 листопада 2025 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_8 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 20 листопада 2025 року включно обов'язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону.
-- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_9 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1