Справа № 947/22135/25
Провадження № 1-кс/947/13616/25
19.09.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000000191, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, СУ ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025160000000191 від 18.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
В ході досудового розслідування, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також документів, які мають значення для досудового розслідування 25.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2025, проведено обшук за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung А55», imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Враховуючи, що вилучені речі та речовини зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні прокурор звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій зазначив, що вилучений мобільний телефон 08.07.2025 року оглянуто, під час огляду не виявлено важливих для досудового розслідування відомостей, у зв'язку з чим на теперішній час відсутні підстави для накладення арешту, подане клопотання не підтримав, просив розглянути у його відсутності.
Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення на клопотання в яких зазначив, що прокурором не надано жодного доказу обґрунтування необхідності накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_4 , який не має відношення до обставин кримінального правопорушення. Зауважив, що власник майна під час обшуку надав вільний доступ до мобільного телефону, останній був оглянутий слідчим, однак, незважаючи на відсутність у ньому відшукуваної інформації, був вилучений. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, заяву слідчого та письмові заперечення представника власника майна, вважаю за необхідне в задоволенні клопотанні відмовити, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту та у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки арешту майна для інших осіб.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Слідчий суддя звертає увагу, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, про що зазначено в ч. 11 ст. 170 КПК України, разом з тим доказів дійсності існування обставин, про які йдеться в ч. 11 ст. 170 КПК України, матеріали провадження не містять.
Крім того, ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.
Тобто, ч.3 ст.132 КПК України встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження.
Також слідчий суддя враховує положення ст.41 Конституції України, якими встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Крім того, Конвенція про захист прав і основоположних свобод, яка є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав та складовою якого є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення, визначає, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».
З огляду на вищенаведене, з врахуванням того, що слідчий своєю заявою не підтримав клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000000191, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України - відмовити.
Вилучений 25.06.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон «Samsung А55», imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на підставі п.2 ч.1 ст.169 КПК України, - повернути власнику майна.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1