Справа № 946/4414/25
Провадження № 2/946/3045/25
24 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бортейчука Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на те, що відповідач не виконав своєчасно зобов'язання за кредитним договором та не здійснив жодних дій для виконання рішення суду по справі №500/5599/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки відповідач не виконує зобов'язання, які встановлені як кредитним договором, так і рішенням суду, а кредитор має право на стягнення 3% річних та інфляційних витрат від суми боргу, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.
Позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 02.04.2017 по 16.11.2020 роки відповідно до ст. 625 ЦКУ на суму простроченої заборгованості за грошовим зобов'язанням за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11263275000 від 05.12.2007 року підтвердженим рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 13.01.2016 року, інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 52 198 (п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 11 копійок та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 30.07.2025 року, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у неї доказами.
Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача та повернута з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №. 11263275000.
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 500/5599/15-ц від 13.01.2016 року стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11263275000 від 05.12.2007 року у розмірі 127 757 (сто двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 35 копійок та суму витрат на сплату судового збору у розмірі 1 277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) гривень 57 копійок.
Між Акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ»11 травня 2019 року був укладений Договір №1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким 11.05.2019 року відбулась заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення Банком на користь Товариства прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11263275000 від 05.12.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 09.10.2019 pоку замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Тобто, до ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» перейшли всі права ПАТ «Дельта Банк» щодо права майнової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11263275000 від 05.12.2007 року та заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 13.01.2016 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідачем не здійснено жодних дій для погашення заборгованості за кредитним договором № 11263275000 від 05.12.2007 року та не виконано заочного рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 13.01.2016 року.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року по справі №373/2054/16-ц).
Нарахування 3% річних та індексу інфляції входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц дійшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Позивачем здійснено розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних за період з 02.04.2017 року по 16.11.2020 року за невиконання зобов'язань, покладених на боржника заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 13.01.2016 року.
Розмір заборгованості відповідно до наданого розрахунку складає 52 198 (п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 11 копійок, з яких: 38 294 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні 02 копійкм сума інфляційних втрат, 13 904 (тринадцять тисяч дев'ятсот чотири) гривні 09 копійок сума 3% річних за відповідний період.
Відповідно до п. 18 перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд приймає до уваги наданий представником позивача розрахунок як належний доказ по справі, оскільки такий у відповідності до положень п.18 перехідних положень ЦК України не включає в себе період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, а також жодним чином не спростований відповідачем.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» суму 3% річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язань.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інстукцією №3189 від 05 червня 2025 року.
Оскільки позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволено в повному обсязі, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 261, 267, 526, 598, 599, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», адреса місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, , буд. 40х до ОСОБА_1 , проживаючога за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ: 34615314, адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40х) нараховані за період з 02.04.2017 року по 16.11.2020 року відповідно до ст. 625 ЦКУ на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов'язаннями за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11263275000 від 05.12.2007 року підтвердженими рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/5599/15-ц від 13.01.2016 року, інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 52 198 (п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ: 34615314, адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40х) судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук