Справа № 495/10606/24
Номер провадження 1-кс/495/1914/2025
23 вересня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про відмову у визнанні його потерпілим.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 , оскільки слідчим суддею вже розглядалося схоже клопотання, у задоволені якого скаржнику було відмовлено.
Слідчий суддя ОСОБА_4 надав власні пояснення щодо заявленого відводу.
Так, вказав, що у провадженні слідчого судді ОСОБА_4 неодноразово перебували скарги ОСОБА_3 , зокрема, на постанови слідчих Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Зокрема, останньою ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 18 липня 2025 року було відмолено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 18.06.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року (в порядку ст.303 КПК України).
Отже, слідчим суддею вже було висловлено мотивовану думку та правову позицію по аналогічних скаргах.
На підставі викладеного, остаточне вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відводу вважає за доцільне покласти на розсуд суду.
Ознайомившись з наданими матеріалами, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Підстави для відводу слідчому судді у кримінальному провадженні визначені ч. 1 ст. 75 КПК України.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підставою відводу слідчого судді є дані, про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
Даючи оцінку доводам заявленого відводу про те, що слідчий суддя в своєму рішенні не обґрунтовано відмовив у задоволені скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 18.06.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року (в порядку ст.303 КПК України), слід взяти до уваги, що суддя, при вирішенні питання про наявність підстав для відводу іншому судді, слідчому судді, не вправі розглядати та вирішувати питання щодо законності та обґрунтованості дій судді, слідчого судді, щодо підготовки до розгляду та під час розгляду ним проваджень, щодо законності і обґрунтованості процесуальних рішень, винесених суддею, слідчим суддею, а також давати оцінку щодо наслідків таких дій.
Тобто, вирішення питань, пов'язаних з встановленням законності та обґрунтованості розгляду проваджень та винесених процесуальних рішень суддею, слідчим суддею не належать до компетенції судді місцевого суду під час розгляду питання про відвід.
Разом з тим, згідно до вимог ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Слідчим суддею ОСОБА_4 вже розглядалося і вирішувалося питання щодо, зокрема, зобов'язання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 залучити ОСОБА_3 до кримінального провадження № 12024162240000301 від 04.03.2024 року, як потерпілого і висловлена думка щодо цього питання в ухвалі від 18.07.2025.
Оцінюючи наведені факти у їх логічному взаємозв'язку так і окремо в контексті даної справи, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватися безсторонністю судді і у розгляді кожної судової справи має бути досягнутий баланс між незалежністю суддів та загальним сприйняттям їх судового рішення як такого, що прийняте безсторонньо, а вимога об'єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантії. Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26.10.1984, Series А, N 86).
Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н від 27.07.2006 № 2006/23, визначають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984, А, N 86).
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу, заявленого скаржником ОСОБА_3 у судовому засіданні 17.09.2025, в розуміння положень ст. 75 КПК України, однак приймаючи до уваги, що розгляд цієї скарги викликає стійку недовіру у скаржника ОСОБА_3 , а також, приймаючи до уваги пояснення слідчого судді ОСОБА_4 , в яких він вказує, що в ухвалі від 18.07.2025 ним була висловлена думка по абсолютно аналогічному клопотанню, з метою усунення сумнівів, які можуть виникнути в учасників кримінального провадження чи в іншого стороннього спостерігача, необхідності уникнення напруження при розгляді даної скарги, що в подальшому може негативно вплинути на сприйняття учасниками судового розгляду об'єктивності ухвалених процесуальних рішень чи судових рішень по справі.
З метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , суд прийшов до переконання, що заява підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст. 75, 76, 81 КПК України, суд
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про відмову у визнанні його потерпілим у справі № 495/10606/24 (номер провадження 1-кс/495/1902/2025).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6