Окрема думка від 25.09.2025 по справі 906/43/22

25 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/43/22

ОКРЕМА ДУМКА

судді Верховного Суду Картере В.І.

у справі № 906/43/22

Суть рішень, предмет касаційного перегляду та висновки Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Провадження у справі №?906/43/22 про банкрутство ТОВ «Овруч Стоун» відкрито 08.02.2022; Наразі триває процедура розпорядження майном.

Кошти за договорами між ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» і боржником сплачено у 2018- 2021 роках (зокрема, за договором №?1203 від 12.03.2021).

Недійсність окремих правочинів установлено після відкриття провадження у справі про банкрутств зокрема: 20.10.2022 - низка договорів купівлі продажу; 10.04.2024 - договір №?1203.

Реституції не застосовано; заявник обґрунтовує вимоги ст.?1212 ЦК як повернення безпідставно набутого.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів.

Ухвалами Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 зокрема:

- визнано грошові вимоги ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» до боржника на 216?799?583,36 грн основного боргу та 4?962,00 грн судового збору;

-у попередньому засіданні ці вимоги визнано такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів .

Апеляційний господарський суд постановою від 21.10.2024 залишив зазначені ухвали без змін.

Зокрема господарські суди попередніх інстанцій кваліфікували як конкурсні вимоги з повернення коштів, сплачених за договорами, визнаними недійсними після відкриття справи про банкрутство без застосування двосторонньої реституції.

Окремо господарські суди попередніх інстанцій встановили конкурсний характер вимог на 5?821?200,00 грн за договорами купівлі продажу, що не визнавалися недійсними.

Обґрунтовуючи касаційні скарги розпорядник майна боржника та ініціюючий кредитор «Східгазенерго» наполягали на тому, що вимоги з повернення коштів за оспорюваними правочинами, визнаними недійсними після відкриття провадження у справі про банкрутство, мають поточний характер; отже, в їх визнанні як конкурсних слід відмовити або, щонайменше, змінити їх класифікацію й розмір.

Постановою Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2025 касаційні скарги задоволено частково: рішення попередніх інстанцій в частині вимог ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Зокрема у постанові зроблено правовий висновок про те, що грошові вимоги кредитора, які випливають з факту визнання оспорюваного правочину недійсним, мають поточний характер, якщо спростування презумпції правомірності правочину відбулося після відкриття провадження у справі про банкрутство. Такий висновок зроблено з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.02.2024 у справі №?910/3831/22). Водночас Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.08.2025 наголосила на необхідності повторної оцінки доказів та визначення - конкурсні чи поточні - кожної з заявлених вимог і відповідної черговості погашення.

Не поділяю висновку Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.08.2025, що вимоги ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», які базуються на договорах, укладених і профінансованих до відкриття провадження у справі про банкрутство, але визнаних недійсними вже після його відкриття, мають визнаватися поточними з огляду дату набрання законної сили судовим рішенням про недійсність.

На моє переконання таке судове рішення не змінює моменту виникнення грошового зобов'язання, а лише підтверджує відсутність правової підстави збереження грошових з моменту одержання коштів боржником. Відповідні грошові вимоги мають конкурсний характер з огляду на таке.

Стаття 1 КУзПБ диференціює вимоги за часом їх виникнення: конкурсні - якщо виникли до відкриття провадження; поточні - якщо після. Для вимог із повернення безпідставно набутого визначальним момент безпідставного одержання коштів або момент, коли відпала підстава їх утримання. У випадку оспорюваного правочину «відпадіння» підстави підтверджується рішенням суду, наслідки такого судового рішення мають такий характер, що правової підстави для утримання грошових коштів боржником не було від моменту фактичного вчинення правочину.

Отже у даному випадку класифікація кредиторських вимог залежить від фактичного часу надходження грошових коштів боржнику, а не від дати постановлення судового рішення, яким констатовано відсутність правової підстави для отримання боржником відповідних грошових коштів.

За своєю правовою сутністю визнання в судовому порядку недійсності правочину розкриває відсутність правової підстави із зворотною дією, однак не створює нове поточне зобов'язання.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.08.2025 послалася на висновок Великої Палати Верховного суду від 07.02.2024 у справі №?910/3831/22 щодо того, що обов'язок повернути майно за недійсним оспорюваним правочином виникає з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Цей висновок сформульовано у загальноцивільному контексті, тобто судове рішення може бути відліковою датою для: початку прострочення зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів; нарахування 3% річних/інфляційних; оцінки обізнаності набувача про безпідставність тощо.

У процедурі банкрутства закон (ст.?1 КУзПБ) прямо прив'язує класифікацію вимог до часу, коли виникло грошове зобов'язання. Застосування цитованого висновку Великої палати Верховного Суду до правовідносин у цій справі без врахування особливості банкрутства створює ризик руйнування принципу рівності кредиторів: «старі» борги можуть маскуватися під «поточні» лише через тривалість спору про недійсність і дату ухвалення рішення. Це створює процедурну преференцію без правового обґрунтування й суперечить принципу par condicio creditorum (всі в однакових умовах отримують однакове ставлення).

У цій справі боржник безпідставно одержав кошти та не виконав обов'язок з повернення безпідставно набутого до відкриття справи про банкрутство, отже кредиторські вимоги з повернення безпідставно набутого мають конкурсний характер.

З урахуванням обставин цієї справи направлення справи на новий розгляд було виправданим лише для перевірки складу і розміру кредиторських вимог, але не для перегляду їх класифікації у процедурі банкрутства.

Суддя Верховного Суду Картере В.І.