Постанова від 24.09.2025 по справі 920/1061/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року

м. Київ

Справа № 920/1061/23(920/34/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 5063/2025)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025

у справі № 920/1061/23 (920/34/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 25 045,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - ТОВ "ШП "Харківенергоремонт").

2. У січні 2025 року ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 25 045,11 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

3. 23.01.2025 Господарський суд Сумської області постановив ухвалу про прийняття зазначеної позовної заяви у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт"; постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

4. До Господарського суду Сумської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 000 грн (вх. № 428 від 30.01.2025).

5. 03.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 428 від 30.01.2025) у справі № 920/1061/23 (920/34/25) залишено без руху та встановлено позивачу за зустрічним позовом строк не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду: доказів сплати судового збору в розмірі 120 000,00 грн.; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; доказів, що підтверджують викладені у зустрічному позові обставини; правові підстави позову; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; обґрунтування того, що обидва позови (первісний та зустрічний) взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.

6. 17.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 920/1061/23 (920/34/25) зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 № б/н від 29.01.2025 (вх. № 428 від 30.01.2025) повернуто заявнику.

7. 18.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 920/1061/23 (920/34/25) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

8. 27.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 920/1061/23 (920/34/25) клопотання ОСОБА_1 , що викладено в зустрічному позові, щодо подовження (поновлення) строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви залишено без розгляду; у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову відмовлено; зустрічну позовну заяву № б/н від 24.02.2025 (вх. № 917 від 25.02.2025) ОСОБА_1 повернуто заявнику.

9. 28.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі №920/1061/23 (920/34/25) відмовлено у поновленні строку на подання клопотання про витребування доказів. Клопотання відповідача про витребування доказів залишено без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. 02.06.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23 (920/34/25) залишено без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 920/1061/23 (920/34/25).

12. У касаційній скарзі зазначено, що Північний апеляційний господарський суд порушив право скаржника на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, безпідставно відхиливши такі доводи апеляційної скарги:

- постановляючи 03.02.2025 ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд навмисно "перекрутив" мотиви відповідача за якими він наполягав на розгляді справи в порядку загального провадження;

- суд першої інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2025 про продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви та 17.02.2025 повернув таку позовну заяву, а ухвалою від 18.02.2025 безпідставно відмовив у продовженні процесуального строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви;

- суд першої інстанції відмовив в поновленні строку на прийняття до розгляду зустрічного позову з усунутими недоліками, при цьому не розглянув клопотання від 24.02.2025 (додавалось разом з зустрічним позовом) про поновлення строку, натомість повторно розглянув клопотання від 14.02.2025 та відмовив в поновленні строку. Однак клопотання про поновлення строку від 24.02.2025, що подавалось 24.02.2025 (зареєстроване судом 25.02.2025) разом з заявою про усунення недоліків та власне з зустрічним позовом, не розглянуто; також не розглянуто і клопотання про звільнення від сплати 120 000 грн судового збору.

13. Скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки ставить під сумнів ідентичність електронного примірника оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції її оригіналу в паперовій формі, оскільки паперовий примірник постанови судді підписали 09.06.2025, а електронний - 10.06.2025.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. У відзиві ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Вважає необґрунтованими твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України через нерозуміння різниці між паперовим та електронним примірником судового рішення, що полягає не в змісті, а у формі його існування та засвідчення автентичності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.01.2025 (сформована у системі "Електронний суд") до Господарського суду Сумської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з про стягнення з ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" 10 000 000 грн моральної шкоди.

17. 03.02.2025 Господарський суд Сумської області постановив ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 без руху та встановив заявнику десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання суду: доказів сплати судового збору в розмірі 120 000,00 грн; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; доказів, що підтверджують викладені у зустрічному позові обставини; правові підстави позову; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; обґрунтування того, що обидва позови (первісний та зустрічний) взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.

18. Ухвала про залишення зустрічної позовної заяви без руху доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 03.02.2025 о 18:46.

19. Отже, з урахуванням приписів абз. 2 пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України ухвала від 03.02.2025 була вручена ОСОБА_1 04.02.2025.

20. Проте у встановлений судом строк заявник не усунув недоліки зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.02.2025 зустрічну позовну заяву від 29.01.2025 (вх. № 428 від 30.01.2025) повернуто заявнику.

21. Суд апеляційної інстанції встановив, що цього ж дня - 17.02.2025 через систему "Електронний суд" після підписання суддею у програмі Діловодство спеціалізованого суду ухвали від 17.02.2025 про повернення зустрічного позову, до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , сформована 14.02.2025, про продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви. Заява була мотивована тим, що заявник здійснює догляд за хворою матір'ю-інвалідом першої групи, що значно ускладнює можливість дотримуватися встановлених процесуальних строків.

22. 18.02.2025 суд першої інстанції відмовив у продовженні ОСОБА_1 строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

23. Згідно з частиною п'ятою статті 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

24. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 174 ГПК України).

25. Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26. Відповідно до частиною другою статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

27. Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, частиною другою статті 174 ГПК України закріплено присічний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжений судом.

28. В ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив про недоліки такої позовної заяви та встановив заявнику максимально допустимий строк для їх усунення - десятиденний строк з дня вручення ухвали.

29. У випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

30. Отже, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для продовження строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а протилежні доводи касаційної скарги є такими, що суперечать приписам статті 174 ГПК України та правовій позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

31. 24.02.2025 ОСОБА_1 (заява підписана та подана представником - адвокатом Нипоркою О. В.) знову звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", в якій:

- висловив свою незгоду із відмовою суду першої інстанції у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- зазначив про сплив позовної давності за первісним позовом;

- заявив зустрічний позов про зобов'язання ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" вчинити дії та стягнення з цього товариства моральної шкоди у розмірі 9 990 000,00 грн та навів обґрунтування заявленого позову;

- просив: "продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви у справі № 920/1061/23(920/34/25) за позовом з ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та прийняти зустрічний позов до судового розгляду в одному провадженні з первісним"; на обґрунтування цієї вимоги зазначив про обставини догляду за хворою матір'ю - особою з інвалідністю першої групи, знаходженням заявника у зоні можливих бойових дій, постійними тривалими повітряними тривогами;

- просив звільнити його від сплати судового збору;

- просив поновити строк на подання зустрічного позову.

32. Також, до зустрічної позовної заяви від 24.02.2025 додано заяву ОСОБА_1 від 14.02.2025 про продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

33. За змістом частини другої статті 46 та частини першої статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

34. Відповідно до частин першої-шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

35. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

36. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

37. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

38. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

40. За змістом частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

41. В ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов (пункт 8 частини другої статті 176 ГПК України).

42. Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі № 920/1061/23(920/34/25) та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначена ухвала суду доставлена в електронний кабінет відповідача о 22:05 23.01.2025, а тому з урахуванням приписів абз. 2 пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України є врученою відповідачу - 24.01.2025.

43. Частина перша статті 116 ГПК України передбачає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

44. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 116 ГПК України).

45. Оскільки п'ятнадцятий день визначеного судом строку припадав на вихідний день (неділя), зустрічна позовна заява мала бути подана відповідачем у строк до 10.02.2025 (понеділок) включно.

46. Як видно із матеріалів справи, вперше зустрічну позовну заяву у цій справі від 29.01.2025 ОСОБА_1 подав із дотриманням встановленого судом першої інстанції строку, однак у зв'язку із невідповідністю її вимогам статей 162, 164 ГПК України суд спочатку залишив її без руху, а потім внаслідок неусунення виявлених недоліків повернув.

47. Ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви від 17.02.2025 доставлена до електронного кабінету заявника 17.02.2025.

48. Із матеріалів справи вбачається, що зустрічна позовна заява повторно подана через систему "Електронний суд" 24.02.2025 та надійшла до суду 25.02.2025, тобто з пропуском строку, який встановлений в ухвалі суду від 23.01.2025 та через тиждень після повернення первісно поданої зустрічної позовної заяви.

49. Водночас заявник просив поновити строк на подання зустрічного позову, посилаючись на те, що постійно доглядає за хворою матір'ю, яка потребує такого догляду за станом здоров'я, послався також на обставини введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та місцезнаходженням позивача на території можливих бойових дій, постійного оголошення повітряних тривог, що пояснюють причини пропуску строку усунення недоліків позовної заяви.

50. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

51. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

52. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

53. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із зустрічним позовом, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

54. Введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку касаційного оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати касаційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання в зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо).

55. Проте введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

56. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

57. Судами попередніх інстанцій враховано, що першу зустрічну позовну заяву у цій справі від 29.01.2025 ОСОБА_1 подав із дотриманням встановленого судом першої інстанції строку, однак у зв'язку із невідповідністю її вимогам статей 162, 164 ГПК України суд спочатку залишив її без руху, а потім внаслідок неусунення виявлених недоліків повернув.

58. На переконання колегії суддів, скаржник в достатній мірі не обґрунтував та не подав суду належних доказів того, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, часті повітряні тривоги та догляд за хворою матір'ю унеможливили своєчасне виконання вимог суду щодо усунення недоліків та підготовки вдруге поданої зустрічної позовної заяви, так само приведення її у відповідність із вимогами процесуального закону та подання її повторно без зайвих зволікань.

59. При цьому, з огляду на те, що повторна зустрічна позовна заява була підписана і подана від імені ОСОБА_1 його адвокатом, а справі наявні копія ордеру від 18.12.2024, то можна зробити висновок, що скаржник у цій справі принаймні з грудня 2024 року користувався правничою допомогою, що додатково свідчить про те, що наведені у відповідному клопотанні є суб'єктивними, тобто такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

60. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для поновлення строку на подання зустрічного позову та повернення зустрічної позовної заяви.

61. Враховуючи, що зустрічна позовна заява була повернута заявнику через пропуск строку на її подання, додані до неї клопотання про звільнення від сплати судового збору та про продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви правомірно залишені судом першої інстанції без розгляду.

62. Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод касаційний суд враховує, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 зазначеної Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

63. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів ("Diya 97 v. Ukraine", № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

64. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

65. Колегія суддів звертає увагу, що повернення зустрічного позову через пропуск строку на його подання не позбавляє заявника права на звернення до суду із відповідним самостійним позовом у загальному порядку.

66. Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України колегія суддів зазначає таке.

67. Згідно з наведеною нормою судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

68. Оскаржувану у касаційному порядку постанову ухвалив Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б. В., суддів: Сотнікова С.В. та Остапенка О. М.

69. Такий склад суду визначений автоматизованим розподілом, що підтверджується протоколом від 03.03.2025.

70. Відповідно до наявного у справі паперового примірника оскаржуваної постанови, Північний апеляційний господарський суд у зазначеному складі суду 02.06.2025 ухвалив оскаржувану постанову, а 09.06.2025 було складено повний її текст, який відповідає електронному примірнику вказаного судового рішення.

71. Як паперовий, так і електронний примірник постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 підписали судді Отрюх Б. В., Сотніков С. В. та Остапенко О. М. Електронний примірник в автоматизованій системі документообігу суду судді підписали 10.06.2025.

72. Згідно з частиною восьмою статті 233 ГПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

73. Паперове судове рішення - оригінал судового рішення на папері з особистими підписами всіх суддів (присяжних), які беруть участь в ухваленні (прийнятті) рішення (пункт 5.9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21).

74. Електронний примірник судового рішення - створений в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розд.III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі (пп.6 п.1 розд.І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі - Порядок ведення ЄДРСР)).

75. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення ЄДРСР електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується кваліфікованим електронним підписом судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

76. Тобто чинне законодавство фактично передбачає виготовлення та підписання паперового примірника судового рішення всіма суддями, які входять до колегії суддів, що ухвалила відповідне судове рішення, після чого таке рішення підписується відповідними електронними підписами таких суддів.

77. Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23 звернув увагу на те, що, враховуючи особисту відповідальність судді за зміст ухваленого та підписаного рішення, підписання відповідних документів означає не лише проставлення суддею відповідних підпису та електронного підпису, однак і ретельну перевірку змісту підписуваного ним документа, звірку паперового та електронного примірників рішень. При цьому суддя, який здійснює розгляд справ і як суддя-доповідач в колегії суддів, і як суддя-член колегії, ухвалює та підписує великий обсяг різних судових рішень. Тому дата ухвалення відповідного рішення, проставлена на паперовому примірнику судового рішення, та дата його підписання електронними підписами суддів, як правило, не збігаються.

78. Проте така невідповідність (дати підписання паперового примірника і дати підписання електронними підписами суддів) не є порушенням пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України.

79. Враховуючи, що електронний примірник оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції є ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі, обидва примірники постанови підписали судді, що входили до складу суду, який розглянув справу та був визначений автоматизованою системою, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 310 ГПК України не підтвердилися.

80. Отже, доводи касаційної скарги не підтвердилися.

81. Водночас касаційний суд не надає оцінку доводам касаційної скарги щодо правомірності ухвали суду першої інстанції від 03.02.2025 про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, оскільки вона не є предметом цього касаційного перегляду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

83. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

84. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 920/1061/23 (920/34/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік