18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 вересня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/292/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу
за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів: 1) фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд", м.Черкаси, вул.Благовісна,217;
про стягнення (витребування з володіння) 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" у розмірі 1150000,00 грн,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - фізичної особи ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 );
а також третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - фізичної особи ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ,
до фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,
про стягнення (витребування з володіння) 50% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" у розмірі 575000 грн,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Головатюк С.А. - адвокат, за ордером; в режимі ВКЗ;
від третьої особи-1: участі не брали;
від третьої особи-2: Сілівестренко Р.А. - адвокат, за ордером; в режимі ВКЗ;
від відповідачів: участі не брали.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідачів: фізичної особи ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" з вимогами про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" у розмірі 1 150 000,00 грн, що дорівнює 100% статутного капіталу Товариства.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 24.04.2025.
23.04.2025 за вх.суду №6351/25 в суду надійшла позовна заява гр. ОСОБА_4 з вимогами про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме: про стягнення (витребування з володіння) гр. ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь гр. ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ 42559913) у розмірі 575 000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу Товариства "Вісник Трейд".
Ухвалами суду:
від 24.04.2025 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 від 23.04.2025 вх.суду №6351/25 залишено без руху з наданням 10-денного строку з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви;
від 24.04.2025 з огляду на неявку представників сторін проведення підготовчого засідання відкладено на 19.05.2025;
від 19.05.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - фізичну особу ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ); залучено до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - фізичну особу ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ); проведення підготовчого засідання відкладено на 12.06.2025;
від 12.06.2025 задоволено клопотання третьої особи-1, проведення підготовчого засідання відкладено на 26.06.2025;
від 26.06.2025 проведення підготовчого засідання відкладено на 10.07.2025;
від 10.07.2025 у задоволенні клопотання третьої особи-1 про витребування справи №712/8089/20, що розглядається в порядку цивільного провадження Соснівським районним судом м. Черкаси, - відмовлено;
у задоволенні клопотання третьої особи-1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - гр. ОСОБА_5 відмовлено;
у задоволенні клопотання третьої особи-1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Соснівського районного суду у м. Черкаси у справі №712/8089/20 відмовлено.
закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 12:00 год. 02.09.2025.
Проведення судового засідання відкладено на 17.09.2025 зі стадії дослідження доказів.
17.09.2025 судове засідання не проведено з технічних причин, сторони не змогли приєднатися в судове засідання в режимі ВКЗ. Проведення судового засідання відкладено на 19.09.2025. Учасники справи (позивач, відповідачі, треті особи) були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання.
В судовому засіданні 19.09.2025:
Представник позивача вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Вказує на порушення своїх прав внаслідок суперечливої поведінки гр. ОСОБА_2 та подвійного перепродажу підприємства. Наполягає на стягненні вартості 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд". Порушення його прав підтверджено численними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Представник третьої особи (Погорілий) вимоги позову заперечує та заявляє про відсутність порушеного права позивача ( ОСОБА_6 ), про невірно обраний спосіб захисту позивачем, про наявність віндикаційного імунітету у гр.Погорілого, про добросовісність набуття права власності на майно, на яке претендує позивач, про відсутність прав власності у позивача на спірне майно. просить в позові відмовити.
Представник третьої особи-2 вимоги підтримує та просить позов третьої особи-2 задовольнити повністю. Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 вважає обґрунтованими в частині витребування з володіння ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства. Відповідача участь своїх представників в судових засіданнях не забезпечили. Відзиву на позов чи заперечень не подано.
В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.
За результатами судового розгляду судом проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
Щодо юридичного статусу ТОВ "Вісник Трейд":
18.01.2018 гр. ОСОБА_2 Рішенням засновника №1 заснував товариство з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" у складі одного учасника з правом на статутний капітал в розмірі 100% у сумі 1 150 000,00 грн. Вказаним рішенням затверджено Статут товариства та призначено засновника ОСОБА_2 директором (том 1 а.с. 15).
18.01.2018 ТОВ "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) зареєстровано як юридичну особу за адресою: 03022, місто Київ, вулиця Василя Жуковського, 22-А.
Щодо придбання гр. ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд":
20.10.2018 між гр. ОСОБА_2 (Продавець) та гр. ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", відповідно до якого ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 575 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд", а ОСОБА_1 приймає цю частку та сплачує за неї грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному договором (том 1 а.с. 29).
Згідно договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018, при передачі частки у статутному капіталі, одночасно та у розмірі відчужуваної частки до покупця переходять усі корпоративні права та обов'язки учасника, у обсязі, відповідно до даної частки (право на володіння, користування і розпорядження майном, що не обтяжене вимогами третіх осіб, на участь в управлінні Товариством, на призначення посадових осіб Товариства, на отримання прибутку від господарської діяльності, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства (пункт 1.2. договору).
Розмір статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" становить 1 150 000,00 грн (пункт 1.3. договору).
На день укладення договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018 частка у статутному капіталі товариства належить Продавцеві на праві власності (пункт 1.4. договору).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018, право власності на частку до Покупця переходить з моменту підписання сторонами даного Договору та Акта приймання-передачі частки. З дня переходу до Покупця права власності на частку у статутному капіталі товариства, до останнього переходять всі права та обов'язки Продавця, як учасника товариства в межах частки, що продається.
В пунктах 4.1., 4.2. договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018 передбачено, що вартість частки становить 575 000,00 грн. Покупець зобов'язаний провести розрахунок з Продавцем в момент підписання даного Договору.
У відповідності до пунктів 6.1., 6.2. №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018, Договір вважається укладеним та набирає чинності з дня підписання його сторонами. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
20.10.2018 ОСОБА_2 складено власноручну розписку про отримання від ОСОБА_1 120 000,00 доларів США, що є еквівалентним 3360000,00 грн, в якості оплати за 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" (том 1 а.с. 30).
20.11.2018 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", за змістом якого ОСОБА_2 передає у власність, а ОСОБА_1 приймає частину частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" (том 1 а.с. 31).
Згідно протоколу №20/11-18 від 20.11.2018 загальних зборів учасників ТОВ "Вісник Трейд" вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_2 та призначити директором ОСОБА_1 (том 1 а.с. 32).
Позивач зазначає, що вони з ОСОБА_2 домовилися, що подачею документів до реєстраційної служби буде займатися він ( ОСОБА_7 ). З цією метою документи на підприємство та печатка підприємства залишились у нього, однак такі реєстраційні дії ОСОБА_2 вчинені не були.
Таким чином, 20.10.2018 позивач придбав 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд", а 20.11.2018 ОСОБА_2 фактично передано у власність позивача частку у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд".
Щодо придбання ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд":
07.02.2019 між ОСОБА_2 (Продавець) і ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 100%, також складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" (том 1 а.с. 33-34).
На підставі цих документів ОСОБА_4 здійснив 11-12.02.2019 відповідні реєстраційні дії (том 1 а.с. 35-36).
Таким чином, ОСОБА_4 07.02.2019 придбав 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд".
Однак позивач стверджує, що придбана ОСОБА_4 частка у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" фактично становить 50%, оскільки 20.10.2018 позивач вже придбав 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд".
Щодо оскарження відповідачем-1 ОСОБА_2 реєстраційних дій до спеціальної комісії Міністерства юстиції України:
Незважаючи на своє добровільне волевиявлення та намір відступити свої права за оплату, у березні 2019 року ОСОБА_2 подав скаргу до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії щодо набуття ОСОБА_4 прав на корпоративні права ТОВ "Вісник Трейд".
Наказом Міністерства юстиції України №1172/5 від 10.04.2019 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.02.2019 №10681070001052679 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", від 12.02.2019 №10681050002052679 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10681070003052679 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором КП "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Д. Ф. стосовно ТОВ "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) (том 1 а.с. 48-51).
Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником ТОВ "Вісник Трейд" є гр. ОСОБА_2 .
Щодо судових спорів між позивачем та ОСОБА_4 :
У грудні 2019 ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Кіровоградської області із позовом до гр.гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , в якому просила:
визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Вісник Трейд" в розмірі 100% статутного капіталу від 07.02.2019, а також додаткову угоду від 07.02.2019 до цього договору;
визнати недійним рішення загальних зборів ТОВ "Вісник Трейд", оформлені протоколом №2/2019 від 07.02.2019 (том 1 а.с. 52-54).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі №912/3711/19 позовні вимоги задоволено частково:
визнано недійсним укладений 07.02.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу корпоративних прав в частині продажу корпоративних прав в розмірі 50% частки статутного капіталу ТОВ"Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ 42559913).
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено (том 1 а.с. 59-64).
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі №912/3711/19 залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2022 (том 1 а.с. 65-77).
В свою чергу, у травні 2021 ОСОБА_4 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним договір №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 78-81).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі №925/703/21 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.10.2018, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 82-91).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №925/703/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі №925/703/21 задоволено повністю.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі №925/703/21 про задоволення позову скасовано. Прийнято нове рішення у справі №925/703/21, яким у задоволенні позову відмовлено повністю (том 1 а.с. 92-95).
При цьому обґрунтовуючи прийняту постанову у справі №925/703/21, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на дату укладення оскаржуваного у даній справі договору (20.10.2018) позивач ще не був власником частки у статутному капіталі Товариства "Вісник Трейд", а тому відповідно станом на час укладення вказаного правочину права позивача не могли бути порушені.
Разом з тим, як було встановлено у справі №912/3711/19, позивач ( ОСОБА_4 ) згідно укладеного 07.02.2019 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) договору купівлі-продажу корпоративних прав, придбав частку у Статутному капіталі ТОВ, розмір якої, згідно умов договору складав 100 (сто)% Статутного капіталу товариства.
При цьому, у справі №912/3711/19 за позовом ОСОБА_1 визнано недійсним укладений 07.02.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу корпоративних прав в частині продажу корпоративних прав в розмірі 50% частки статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд".
Таким чином, судовими рішеннями по справах №912/3711/19 та №925/703/21 встановлено наступне:
ОСОБА_1 є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд";
ОСОБА_4 є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд".
Щодо виконавчого провадження, у якому стягувачем є третя особа-1 гр. ОСОБА_3 , а боржником - гр. ОСОБА_2 :
10.12.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №63878388, боржник за яким є ОСОБА_2 , а стягувач є ОСОБА_3 (том 1 а.с. 96).
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем передано на реалізацію майно боржника - корпоративні права частка в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" код ЄДРПОУ 42559913, в розмірі 100%.
09.12.2021, 10.01.2022 та 01.02.2022 мали відбутися торги з продажу вказаного майна боржника, які не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (том 1 а.с 97-99).
16.11.2023 гр. ОСОБА_3 оформив акт приймання-передачі та Свідоцтво про передачу йому частки в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 100% в рахунок погашення боргу (том 1 а.с. 100-101).
Таким чином, ОСОБА_3 є ще однією особою, яка набула право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд". Праводавцем виступав Головний державний виконавець Відділу примусового виконанні рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_8 .
Інших доказів не подано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача ( ОСОБА_1 ) та задоволення вимог третьої особи-2 як позивача ( ОСОБА_4 ).
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Щодо позиції позивача:
Позивач зазначає, що згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником ТОВ "Вісник Трейд" є ОСОБА_2 .
У період з 2018 по 2023 роки частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" набули троє осіб, а саме: ОСОБА_1 у розмірі 50% (20.11.2018), ОСОБА_4 розмірі 50% (07.02.2019) та ОСОБА_3 у розмірі 100% (16.11.2023) - кожен окремо, на підставі самостійних цивільних угод.
За твердженням позивача відсутність можливості зареєструвати придбану частку у Державному реєстрі через перебування ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі боржників стало причиною звернення в суд за захистом свого порушеного права власності на частку у статутному капіталі товариства та примусового стягнення цієї частики за рішенням суду.
Щодо позиції відповідачів:
Відповідачі на позов не відреагували. Відзиву та/або пояснень щодо обставин справи до суду не надали. Вимоги не заперечили.
Щодо позиції третьої особи-2 з самостійними вимогами:
Третя особа-2 ОСОБА_4 у своєму позові зазначає, що в цілому погоджується із доводами, викладеними ОСОБА_1 у її позовній заяві.
Третя особа-2 ОСОБА_4 не заперечує, що ОСОБА_1 є власником 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", відтак позовні вимоги в частині стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", яка дорівнює 50% статутного капіталу товариства - є обґрунтованими.
Однак, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення на її користь 100% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 є власником лише 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", а власником інших (решти) 50% частки є третя особа-2 ОСОБА_4 , що встановлено рішенням суду у справі №912/3711/19 і не спростовано в належний спосіб.
Щодо позиції третьої особи-1:
Третя особа-1 гр. ОСОБА_3 зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, а також зазначає, що строк позовної давності за позовними вимогами сплив. Заперечує порушення будь-якого права позивача. Заперечує права власності позивача на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", вказує на неналежний спосіб захисту права, обраний позивачем. Заявляє про свій наявний віндикаційний імунітет щодо витребування майна - посилання на постанову ВС у справі №638/17112/21. спірне право на майно він отримав не від попереднього власника, а від державного виконавця в ході процедури у межах виконавчого провадження №63878388, боржник за яким є гр. ОСОБА_2 , а стягувачем є гр. ОСОБА_3 (том 1 а.с. 96)
Застосування судом законодавства України до спірних відносин:
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Взаємовідносини сторін врегульовані нормами Конституції України, ЦК України та ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до норм Конституції України:
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану….
ЦК України: Глава 54 КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж.
Стаття 655. Договір купівлі-продажу
1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
ЦК України. Глава 3 ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Абзац дванадцятий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017}
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.{Положення частини третьої статті 16 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2021 від 28.04.2021}
Глава 12 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ.
Стаття 190. Майно
1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
ст.316. 1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору;
ст.317. 1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна;
ст.318. 1. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. 2. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом;
ст.319. 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. 3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. 4. Власність зобов'язує. 5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. 6. Держава не втручається у здійснення власником права власності. 7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом;
ст.320. 1. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. 2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності;
ст.321. 1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу;
ст.322. 1. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.325. 1. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. 2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. 3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи;
ст.328. 1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;
Глава 29 ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
Стаття 386. Засади захисту права власності
1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Стаття 387. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння
1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача
1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
ЦК України. Глава 19 ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
Стаття 256. Поняття позовної давності
1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257. Загальна позовна давність
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
ЦК України. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020}
19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023}
ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Стаття 17. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи
5. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Висновки суду:
20.10.2018 позивач гр. ОСОБА_1 набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд". Зазначене підтверджується, зокрема, договором №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" від 20.11.2018 та актом приймання-передачі частки від 20.11.2018.
07.02.2019 третя особа-2 ОСОБА_4 набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 575 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд". Зазначене підтверджується, зокрема, договором купівлі-продажу корпоративних прав від 07.02.2019 та актом приймання-передачі частки від 07.02.2019.
Вищезазначене також встановлено в судових рішеннях по справах №912/3711/19 та №925/703/21, які набрали законної сили.
При цьому, 16.11.2023 третьою особою-1 ОСОБА_3 оформлено акт приймання-передачі та Свідоцтво про передачу йому частки в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 100% в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед ним - в межах виконавчого провадження №63878388.
Суд враховує, що ОСОБА_3 набув право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у особи, якій вона не належала на момент такого набуття (відчуження).
При цьому твердження ОСОБА_3 про те, що він є добросовісним власником та набувачем права, наявність у нього віндикаційного імунітету щодо вимог про витребування частки у майні - є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Судом встановлено, що 09.12.2021, 10.01.2022 та 01.02.2022 мали відбутися торги з продажу майна боржника, які не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2022 у справі №712/923/22 клопотання старшого слідчого СВ Черкаського управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12019251010002298 задоволено.
Заборонено усім державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству "СЕТАМ" (код ЄДРПОУ 39958500) здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, припинення будь-якого обтяження, продажу з електронних аукціонів, продажу з відкритих торгів, здійснювати звернення стягнення на майно тощо) відносно корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ 42559913).
З ухвали суду вбачається, зокрема номер кримінального провадження, а саме №12019251010002298.
З ухвал в межах цього кримінального провадження (зокрема, з ухвал Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2021 у справі №712/4309/21, Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11.05.2021 у справі №404/5687/20, Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.10.2021 у справі №712/11134/21, Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.05.2022 у справі №712/3047/22 та Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.08.2022 у справі №404/3997/22) вбачається, що 20.10.2018 корпоративні права ТОВ "Вісник Трейд" придбала ОСОБА_1 , а 07.02.2019 корпоративні права ТОВ "Вісник Трейд" придбав також ОСОБА_4 .
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 чотири рази звертався із клопотаннями про скасування арешту.
Так, у червні 2022 року представник ОСОБА_3 подав клопотання про оскарження арешту на майно в кримінальному провадженні №12019251010002298, накладений вищезазначеною ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2022 у справі №712/923/22.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.06.2022 у справі №712/923/22 клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019251010002298 повернуто заявнику для звернення до належного суду.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27.07.2022 у справі №404/3718/22 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019251010002298 відмовлено.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05.10.2022 у справі №404/3718/22 у задоволенні повторного клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019251010002298 відмовлено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2023 у справі №761/30383/23 клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019251010002298 задоволено.
Представником ОСОБА_3 у вказаних судових спорах була адвокат Мельниченко Анастасія Миколаївна, яка є представником ОСОБА_3 і у даній справі, а тому їй відомі зазначені обставини.
Отже, до моменту оформлення 16.11.2023 акту приймання-передачі та свідоцтва про передачу йому частки в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" у розмірі 100%, ОСОБА_3 було достеменно відомо, що відповідна частка не належить ОСОБА_2 , оскільки остання у 2018 році була продана позивачу, а у 2019 році - ОСОБА_4 .
Відтак, ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" та не може мати віндикаційного імунітету, на чому наполягає представник третьої особи адвокат Мельниченко А.М., навіть проявляючи зацікавленість у набутті прав власності на спірне майно, оскільки в першу чергу набувач мав виявляти розумну обачність та перевіряти чинність прав власності у праводавця ОСОБА_2 .
Щодо застосування строків позовної давності до спірних відносин за заявою третьої особи.
Твердження третьої особи у спорі - гр. ОСОБА_3 про сплив строків позовної давності у справі також є необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач (ст. 45 ГПК України).
Оскільки третя особа не є стороною у спорі, суд не може брати до уваги заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, подану третьою особою у справі.
Крім того, представник ОСОБА_3 не враховує, що з 12.03.2020 відповідно до норм Цивільного кодексу України позовна давність не застосовується.
Так, з 12.03.2020 до 01.07.2023 строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, внаслідок чого строки позовної давності спочатку були продовжені (Законом №2120-IX від 15.03.2022), а з 30.01.2024 - зупинені (Закон №3450-IX від 08.11.2023) (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
В то же час, 14.05.2025 прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі - Закон №4434-IX), яким передбачено виключення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Закон №4434-IX опубліковано 03.06.2025.
Відповідно до ст. 2 Закону №4434-IX цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Отже, Закон №4434-IX набирає чинності з 04.09.2025.
Таким чином, з 12.03.2020 по 04.09.2025 інститут позовної давності в Україні не застосовується і лише з 04.09.2025 повертається і застосовується позовна давність відповідно до положень Цивільного кодексу України як це було до запровадження карантину та воєнного стану. Відтак, твердження третьої особи про сплив строку позовної давності 08.02.2025 є хибним.
Щодо запропонованих способів захисту порушеного права:
ОСОБА_1 вимагає стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_2 на її користь частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі у розмірі 1 150 000,00 грн, що дорівнює 100% статутного капіталу товариства.
ОСОБА_4 вимагає стягнути з (витребувати з володіння) ОСОБА_2 на його користь частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі 575 000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства.
Суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту є ефективним та належним з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 30.01.2019 року у справі №569/17272/15-ц та інших.
Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду частка у статутному капіталі товариства є майном в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України та може бути об'єктом права власності. Зазначена позиція підтверджена висновком Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №907/922/21, відповідно до якого частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (пункт 115 постанови).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Так, відповідно до пунктів "д" та "е" п. 3 ч. 5 ст.17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються один із таких відповідних документів:
судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" п. 3 ч. 5 ст.17 Закону особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а). Саме такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.
У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону).
Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Отже, якщо відновлення прав може бути здійснене шляхом стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння; підпункт "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону), то належним способом захисту є витребування (стягнення).
У даній справі відсутній спір щодо визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд", який становить 1150000,00 грн та ніким не оспорюється. Відтак, визначати розмір статутного капіталу товариства не потрібно.
При прийнятті рішення суд застосовує приписи ст.5 ГПК України щодо способів судового захисту:
1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Щодо застосування судом Доктрини заборони суперечливої поведінки.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).
Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Суд зазначає, що свідомі та послідовні дії щодо відчуження частко статутного капіталу ТОВ "Вісник Трейд" трьом різним набувачам - не відповідають принципам заборони суперечливої поведінки та порушуючь принципи справедливого очікування позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Постанова КГС ВС від 11.08.2022 у справі №904/5693/20 акцентує увагу на застосуванні судом загальноприйнятного принципу цивільного права NEMO PLUS IURІS (AD ALIUM) TRANSFERRE POTEST, QUAM IPSE HABET ("ніхто не може передати більше прав, ніж має сам"), що продати (відступити) право можна тільки в об'ємі, яким володів, а продаж (відчуження) такого права не породжує ніяких прав для покупця.
Суд не бере до уваги заперечення третьої особи про віндикаційний імунітет щодо набуття прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" та не враховує їх при прийнятті рішення, оскільки наявність індикаційного імунітету має бути доведена в установлений спосіб та належними доказами. Натомість третя особа лише декларує своє право на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд".
Відповідачі не оспорюють права власності позивачів на спірні частки в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", а передача права на частку в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" на підставі акту приймання-передачі прав від ВДВС ОСОБА_3 видається досить сумнівною, оскільки у ОСОБА_10 права власності на частки в статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд" вже не існувало.
Таким чином, позивачі ( ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ), заявивши вимоги про витребування (стягнення) з ОСОБА_2 на свою користь часток у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд", - обрали належний спосіб захисту.
При цьому вимоги гр. ОСОБА_1 належить задовольнити частково та стягнути з відповідача частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі 575000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства, оскільки матеріалами справи та рішенням суду у справі №912/3711/19 встановлено, що гр. ОСОБА_4 є власником 50% у статутному капіталі ТОВ "Вісник Трейд".
Вимоги гр. ОСОБА_4 слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі 575000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Судові витрати за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_1 належить покласти на відповідачів в рівних частинах, пропорційно задоволених вимог та стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ "Вісник Трейд" на користь ОСОБА_1 по 3 450,00 грн судового збору.
Судові витрати за результатами розгляду позовних вимог третьої особи-2 ОСОБА_4 покласти на відповідачів в рівних частинах, пропорційно задоволених вимог та стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ "Вісник Трейд" на користь ОСОБА_4 по 3 450,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236-241, 331 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" - задовольнити частково.
Стягнути з (витребувати з володіння) гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер рахунку в банку невідомий) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі 575000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер рахунку в банку невідомий) 3450 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (18001, Черкаська область, місто Черкаси, вул.Благовісна, будинок 217, код ЄДРПОУ: 42559913, номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер рахунку в банку невідомий) 3450 грн судового збору.
2. Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" задовольнити повністю.
Стягнути з (витребувати з володіння) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (код ЄДРПОУ: 42559913) у розмірі 575000,00 грн, що дорівнює 50% статутного капіталу товариства.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий) 3450 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісник Трейд" (18001, Черкаська область, місто Черкаси, вул.Благовісна, будинок 217, код ЄДРПОУ: 42559913, номер рахунку в банку невідомий) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий) 3450 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 25.09.2025
Суддя Г.М.Скиба