23 вересня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/891/25
за позовом Адвокатського бюро "Архипенка"
до Фізичної особи-підприємця Терентьєва Олександра Миколайовича
про стягнення 39209,33 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Архипенко О.А., адвокат;
Відповідач - Беленкова В.В., адвокат.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 28.07.2025 Адвокатське бюро "Архипенка" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Терентьєва Олександра Миколайовича.
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн боргу за надані юридичні послуги на підставі договору публічної (оферти) про надання юридичних послуг та правової допомоги від 12.02.2024, 933,38 грн 3% річних, 4304,55 грн інфляційних втрат, 3971,40 грн пені.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з оплати за надані юридичні послуги за договором публічної (оферти) про надання юридичних послуг та правової допомоги.
1.4. 31.07.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 00 хв. 10.09.2025.
1.5. 12.08.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати покласти на позивача (а.с. 35-37).
1.6. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що пунктом .3 угоди визначено, що надані послуги за даною угодою підлягають оплаті відповідачем протягом 5 днів від дня отримання ним відповідного рахунку на оплату послуг від позивача. Відповідач 09 та 10 липня 2024 не отримував від АБ "Архипенка" рахунку на оплату послуг від позивача, що підтверджується скріншотами із сайту Gmail вхідна кореспонденція поштової скриньки з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 за 09 та 10 липня 2024. Відповідач ствердив, що позивач не надав до суду доказів на підтвердження факту отримання відповідачем рахунку-фактури №2 від 09.07.2024 Отже, ні на момент подання позивачем позову, ані на даний час відповідач не порушив (не допустив прострочення) виконання грошових зобов'язань, оскільки початок перебігу строку виконання відповідачем грошових зобов'язань не настав.
1.7. 18.08.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій ствердив, що акт прийому-передачі наданих послуг до додаткової угоди №2 підписаний сторонами 13.05.2025 без зауважень, що є додатковою самостійною підставою настання строку оплати. Упродовж 2023 - 2024 років сторони здійснювали обмін документами переважно через зазначені електронні адреси. Будь-яких збоїв у роботі електронної пошти не було. Позивач вважав, що відповідач у правовідносинах із ним поводить себе недобросовісно, навмисно змінює докази з метою уникнення виконання договірних зобов'язань та відповідальності. Крім того, позивач зазначив, що 02.08.2024 відповідач здійснив оплату послуг позивача після направлення йому рахунку, що додатково підтверджує факт повного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та настання строку на оплату, визначеного договором та додатковою угодою №2. Позивач ствердив, що надані позивачем докази на підтвердження обставин справи є більш вірогідними ніж докази надані відповідачем на їх спростування. Крім того, позивач заявив клопотання про долучення доказів - скріншотів переписки між позивачем та відповідачем у «Viber» та скріншоти електронного листування між сторонами спору. Оскільки, відповідач у відзиві надав доказ - скріншот сторінки вхідної кореспонденції із його електронної пошти, який позивач вважав недостовірним. Позивач просив приєднати до справи докази, які спростовують твердження відповідача, викладені у відзиві, а саме скріншоти переписки між позивачем та відповідачем у «Viber» за період з 09.07.2024 по 09.08.2024 та скріншоти електронного листування між сторонами спору в період з 19.12.2023 по 09.07.2024 (а.с. 42-44, 46-56).
1.8. 20.08.2025 відповідач подав до суду заперечення, у якому просив відмовити у позові повністю, оскільки позивач не надав жодного доказу на підтвердження надіслання відповідачу рахунку-фактуру №2 від 09.07.2024, цифрову копію якого подано разом з позовом, одержаний відповідачем 09.07.2024, як стверджує позивач. Натомість доказування позивачем факту виникнення у відповідача відповідно до умов додаткової угоди №2 грошового обов'язку до моменту подання позову до суду ґрунтується виключно на припущеннях позивача (а.с. 71-72).
1.9. 04.09.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 12 год. 00 хв. 18.09.2025, повідомив, що судове засідання об 11 год. 00 хв. 10.09.2025 не відбудеться.
1.10. 18.09.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Архипенко О.А. та представник відповідача адвокат Беленкова В.В.
1.11. 18.09.2025 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 23.09.2025.
1.12. 23.09.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Архипенко О.А. та представник відповідача адвокат Беленкова В.В.
1.13. Представник позивача адвокат Архипенко О.А. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.14. Представник відповідача адвокат Беленкова В.В. у судовому засіданні просила відмовити у позові повністю.
1.15. 23.09.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.16. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 23.09.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/891/25.
Вислухавши пояснення представника учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення про стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат.
2.2. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за надані послуги за договором публічної (оферти) про надання юридичних послуг та правової допомоги.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору публічної (оферти) про надання юридичних послуг та правової допомоги; невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати коштів за надані юридичні послуги; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача; строк виконання грошового зобов'язання; період прострочення виконання грошового зобов'язання; підстави та розмір нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені за порушення грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 12.02.2024 Адвокатське бюро "Архипенка" (виконавець) та Фізична-особа підприємець Терентьєв Олександр Миколайович (клієнт) уклали додаткову угоду №2 (замовлення) до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги, згідно з п. 1 якої виконавець здійснює представництво інтересів клієнта у господарському спорі у справі №925/186/24 у Господарському суді Черкаської області (а.с. 15).
Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились:
п.2 - вартість юридичних послуг встановлюється сторонами у цій угоді у вигляді фіксованої суми та становить 60000 грн за підготовку процесуальних документів, представництво інтересів клієнта у суді;
п. 3 - порядок оплати: послуги виконавця за цією угодою клієнт оплачує протягом 5 днів від дня отримання ним відповідного рахунку на оплату послуг від виконавця;
п. 4 - для електронного листування сторін погоджені офіційні адреси: клієнт - ІНФОРМАЦІЯ_2; виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_1.
3.1.2. 13.05.2024 Адвокатське бюро "Архипенка" (виконавець) та Фізична-особа підприємець Терентьєв Олександр Миколайович (клієнт) склали та підписали акт прийому-передачі послуг до додаткової угоди №2, у якому вказали, що Адвокатським бюро "Архипенка" виконано роботи: представництво інтересів клієнта у господарському спорі у справі №925/186/24 у Господарському суді Черкаської області. Опис робіт: вивчення матеріалів справи, підготовка документів по суті спору та з процесуальних питань, вивчення судової практики, збирання та подача доказів у справі, представництво інтересів клієнта у суді. Виконані Адвокатським бюро роботи (надані послуги) з клієнтом прийняті та підлягають оплаті відповідно до умов додаткової угоди №2 до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги від 12.02.2024. Претензій одна до одної по суті виконаних робіт (наданих послуг) сторони не мають (а.с. 15 на звороті).
3.1.3. Акт прийому-передачі послуг підписав представник відповідача Кириченко В.І., який діяв на підставі довіреності від 28.04.2023 (реєстраційний запис з Єдиного реєстру довіреностей №55256738) (а.с. 18-21).
3.1.4. 09.07.2024 позивач надіслав на електронну адресу відповідача рахунок на оплату наданих послуг на суму 60000,00 грн (а.с. 13-14, 16) .
3.1.5. 02.08.2024 на виконання умов додаткової угоди №2 відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн за надані юридичні послуги, що підтверджується платіжною інструкцією №119 від 02.08.2024 (а.с. 17).
3.1.6. Відповідно до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги (а.с. 8-12):
п 3.5 - підставою оплати за юридичні послуги є виставлений виконавцем рахунок (рахунки) та/або підписаний сторонами акт прийому-передачі. Оплата за юридичні послуги повинна бути проведена клієнтом не пізніше 3 днів з моменту отримання ним рахунку на оплату/акту прийому-передачі;
п. 4.3 - клієнт зобов'язаний оплатити юридичні послуги відповідно до положень цього договору;
п. 8.4 - за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання, інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України;
п. 11.5 - замовник укладає договір добровільно, при цьому замовник підтверджує, що повністю ознайомився з його умовами; повністю розуміє предмет та усі інші умови договору; повністю розуміє значення й наслідки своїх дій відносно укладення та виконання договору; замовник має всі права та повноваження, що необхідні для укладення та виконання цього Договору.
3.1.7. Позивач на спростування твердження відповідача, викладене у відзиві надав скріншоти переписки між позивачем та відповідачем у «Viber» за період з 09.07.2024 до 09.08.2024 та скріншоти електронного листування між сторонами спору в період з 19.12.2023 по 09.07.2024 (а.с. 46-56).
3.1.8. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за надані юридичні послуги станом на 28.07.2025 становить 30000,00 грн.
3.1.9. За розрахунком позивача розмір пені становить 3971,40 грн за період з 15.07.2024 до 15.01.2025 (3218,03 грн за період з 15.07.2024 до 12.12.2024 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,00 (облікова ставка НБУ) : 366 ) x 151 днів (прострочення) : 100); 420,49 грн за період з 13.12.2024 до 31.12.2024 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,50 (облікова ставка НБУ): 366 ) x 19 днів (прострочення) : 100); 332,88 грн за період з 01.01.2025 до 15.01.2025 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,50 (облікова ставка НБУ): 365) x 15 днів (прострочення) : 100) (а.с. 3).
3.1.10. За розрахунком позивача розмір інфляційних втарт становить 4304,55 грн за період 13.07.2024 по 30.06.2025 (30000,00 (сума боргу) x 1.14348501 - 30000,00) та 933,38 грн 3% річних за період 15.07.2024 до 28.07.2025 (418,03 грн за пеірод з 15.07.2024 до 31.12.2024 за 170 днів (30000,00 (сума боргу) x 3 % x 170 днів прострочення : 366 : 100), 515,34 грн за період з 01.01.2025 до 28.07.2025 за 209 днів (30000,00 (сума боргу) x 3 % x 209 днів прострочення : 365 : 100), стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача (а.с. 3).
3.2. Відповідач на спростування доводів позивача подав до суду докази, дослідивши які суд встановив:
3.2.1. 09 та 10 липня 2024 року відповідач не отримував від позивача рахунку на оплату послуг, що підтверджується скріншотами електронної поштової скриньки відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 за 09 та 10 липня 2024 (а.с. 40).
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Поданими суду доказами позивач доводить обставину надсилання 09.07.2024 на електронну поштову скриньку відповідача рахунку для оплати юридичних послуг.
4.2. Поданими суду доказами відповідач цю обставину спростовує та стверджує, що не отримував 09.07.2024 від позивача лист з рахунком на оплату юридичних послуг.
4.3. На підставі поданих позивачем доказів суд встановив, що 09.07.2024 о 12 год 26 хв. позивач з використання онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису наклав електронний підпис на файл з назвою: «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf». Внаслідок накладення електронного підпису створено файл під назвою: «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf.asice» (а.с. 14).
4.4. 09.07.2024 о 12 год 31 хв. позивач з використання електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надіслав на електронну поштову скриньку відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_2» електронного листа, до якого додав (вклав) два електронні файли і, зокрема, файл з назвою «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf.asice» (а.с. 16).
4.5. Сторони визнають належність їм вказаних електронних поштових скриньок.
4.6. Відповідач спростовуючи обставину отримання електронного листа від позивача з доданим до нього рахунком на оплату юридичних послуг, подав суду роздруківку із власної електронної поштової скриньки, яка містить інформацію про отримані електронні листи у період з 04.07.2024 до 15.07.2024 та не містить інформації про отримання відповідачем 09.07.2024 від позивача електронного листа (а.с. 40).
4.7. 02.08.2024 відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн за надану правову допомогу згідно з Додатковою угодою № 2 від 12.02.2024 до Договору публічної оферти.
4.8. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.9. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.10. Умовами укладеного сторонами договору, з урахуванням змісту пункту 3 додаткової угоди, умовою та підставою оплати наданих юридичних послуг є виставлений виконавцем (позивачем) рахунок. Сторони не обумовили форми виставлення та порядку надсилання рахунку.
4.11. 02.08.2024 відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн, що, на переконання суду, доводить обізнаність відповідача про обов'язок сплатити за надані позивачем юридичні послуги.
4.12. Учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
4.13. Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
Такий висновок про застосування норм процесуального права сформував Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 922/51/20.
4.14. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обовязкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (Стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частини перша, друга статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
4.15. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення (Постанова ВС від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19).
4.16. Ні подана позивачем роздруківка з електронної поштової скриньки, ні подана відповідачем роздруківка з електронної поштової скриньки не є електронними доказами. Подані сторонами роздруківки також не є паперовими копіями електронних доказів. Подані сторонами роздруківки не доводять достовірно обставину надсилання чи отримання електронного листа.
4.17. Водночас, враховуючи вірогідність і взаємний зв'язок поданих позивачем доказів у їх сукупності, на переконання суду, обставина надсилання позивачем 09.07.2024 електронного листа відповідачу є доведеною, оскільки докази, надані позивачем на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на її спростування.
4.18. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.19. Враховуючи, належність, допустимість та достовірність та більшу вірогідність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.19.1 між сторонами виникло майнове господарське зобов'язання на підставі договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги та додаткової угоди №2 (замовлення) від 12.02.2024 до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги ;
4.19.2 позивач виконав свій обов'язок у зобов'язанні та надав відповідачу юридичні послуги вартістю 60000,00 грн, про що 13.05.2024 сторони склали та підписали акт прийому-передачі послуг;
4.19.3 у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу за надані юридичні послуги;
4.19.4 відповідач виконав зобов'язання зі сплати боргу за надані юридичні послуги частково та сплатив позивачу 30000,00 грн;
4.19.5 розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 30000,00 грн;
4.19.6 погоджений сторонами строк виконання грошового зобов'язання закінчився 14.07.2024;
4.19.7 прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання розпочалося 15.07.2024.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг.
5.3. Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
5.4. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частина 2 статті 901 Цивільного кодексу України).
5.5. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5.6. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.7. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (частини 2 статті 526 Цивільного кодексу України).
5.8. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.9. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.11. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.15. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.16. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
5.17. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
5.18. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.19. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги та додаткової угоди №2 (замовлення) від 12.02.2024.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати за надані позивачем юридичні послуги.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за надані юридичні послуги.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини надання послуг.
6.5. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
6.6. Позивач виконав зобов'язання за договором та надав відповідачу юридичні послуги вартістю 60000,00 грн, про що 13.05.2024 сторони склали та підписали акт прийому-передачі послуг.
6.7. У відповідача виник обов'язок сплатити позивачу за надані юридичні послуги у строк протягом 5 днів від дня отримання від позивача рахунку на оплату послуг.
6.8. Відповідач виконав зобов'язання зі сплати боргу за надані юридичні послуги частково та сплатив позивачу 30000,00 грн.
6.9. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 30000,00 грн.
6.10. Твердження відповідача, що позивач не надав до суду доказів на підтвердження факту отримання відповідачем рахунку-фактури №2 від 09.07.2024 та що на момент подання позивачем позову, ані на даний час відповідач не порушив (не допустив прострочення) виконання грошових зобов'язань, оскільки початок перебігу строку виконання відповідачем грошових зобов'язань не настав, суд відхиляє, з огляду на таке.
6.11. 09.07.2024 о 12 год 26 хв. позивач з використання онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису наклав електронний підпис на файл з назвою: «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf». Внаслідок накладення електронного підпису створено файл під назвою: «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf.asice» (а.с. 14).
6.12. 09.07.2024 о 12 год 31 хв. позивач з використання електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надіслав на електронну поштову скриньку відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_2» електронного листа, до якого додав (вклав) два електронні файли і, зокрема, «рахунок АБ - ФОП Терентьєв О.М. - угода № 2.pdf.asice» (а.с. 16).
6.13. Сторони визнають належність їм вказаних електронних поштових скриньок.
6.14. Відповідач спростовуючи обставину отримання електронного листа від позивача з доданим до нього рахунком на оплату юридичних послуг, подав суду роздруківку із власної електронної поштової скриньки, яка містить інформацію про отримані електронні листи у період з 04.07.2024 до 15.07.2024 та не містить інформації про отримання відповідачем 09.07.2024 від позивача електронного листа (а.с. 40).
6.15. 02.08.2024 відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн за надану правову допомогу згідно з Додатковою угодою № 2 від 12.02.2024 до Договору публічної оферти.
6.16. Умовами укладеного сторонами договору, з урахуванням змісту пункту 3 додаткової угоди, умовою та підставою оплати наданих юридичних послуг є виставлений виконавцем (позивачем) рахунок. Сторони не обумовили форми та порядку надсилання рахунку.
6.17. 02.08.2024 відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн, що, на переконання суду, доводить обізнаність відповідача про обов'язок сплатити за надані позивачем юридичні послуги, що підтверджується платіжною інструкцією №119 від 02.08.2024 (а.с. 17).
6.18. Ні подана позивачем роздруківка з електронної поштової скриньки, ні подана відповідачем роздруківка з електронної поштової скриньки не є електронними доказами. Подані сторонами роздруківки також не є паперовими копіями електронних доказів. Подані сторонами роздруківки не доводять достовірно обставину надсилання чи отримання електронного листа.
6.19. Враховуючи вірогідність і взаємний зв'язок поданих позивачем доказів у їх сукупності, на переконання суду, обставина надсилання позивачем 09.07.2024 електронного листа відповідачу є доведеною, оскільки докази, надані позивачем на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на її спростування.
6.20. Суд також враховує, що 13.05.2024 позивач виконав свій обов'язок у зобов'язанні і надав відповідачу замовлені юридичні послуги.
6.21. Виконання однією стороною свого обов'язку у зобов'язанні зумовлює виникнення в іншої сторони обов'язку виконати зустрічне зобов'язання. У даному випадку належне виконання позивачем обов'язку надати юридичні послуги зумовлює виникнення у відповідача обов'язку сплати за надані юридичні послуги, не чекаючи звернення позивачем з позовом до відповідача.
6.22. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.23. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.24. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.25. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.26. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.27. Одним із способів захисту порушеного права є присудження до виконання обов'язку боржника в натурі.
6.28. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та отримання плати за надані юридичні послуги та надає право у судовому порядку вимагати присудження виконання обов'язку відповідача в натурі.
6.29. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн боргу за надані юридичні послуги суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.30. У пункті 3 додаткової угоди №2 (замовлення) від 12.02.2024 до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги сторони визначили порядок оплати: послуги виконавця за цією угодою клієнт оплачує протягом 5 днів від дня отримання ним відповідного рахунку на оплату послуг від виконавця.
6.31. Для електронного листування сторін погоджені офіційні адреси: клієнт - ІНФОРМАЦІЯ_2; виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 4 додаткової угоди №2 (замовлення) від 12.02.2024 до договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги).
6.32. 09.07.2024 позивач надіслав на електронну адресу відповідача рахунок на оплату.
6.33. Отже, строк виконання зобов'язання відповідачем грошового зобов'язання закінчився 14.07.2024.
6.34. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.35. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.36. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.37. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
6.38. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
6.39. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі розпочався 15.07.2024.
6.40. За розрахунком позивача розмір інфляційних втарт становить 4304,55 грн за період 13.07.2024 по 30.06.2025 (30000,00 (сума боргу) x 1.14348501 - 30000,00) та 933,38 грн 3% річних за період 15.07.2024 до 28.07.2025 (418,03 грн за пеірод з 15.07.2024 до 31.12.2024 за 170 днів (30000,00 (сума боргу) x 3 % x 170 днів прострочення : 366 : 100), 515,34 грн за період з 01.01.2025 до 28.07.2025 за 209 днів (30000,00 (сума боргу) x 3 % x 209 днів прострочення : 365 : 100), стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача (а.с. 3).
6.41. Перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.42. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати за надані юридичні послуги порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
6.43. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 4304,55 грн інфляційних втрат за період з 15.07.2024 до 30.06.2025 та 933,38 грн 3% річних за період з 15.07.2024 до 28.07.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.44. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
6.45. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.46. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
6.47. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
6.48. Відповідно до пункту 8.4 договору публічної оферти (приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання, інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
6.49. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.
6.50. За розрахунком позивача розмір пені становить 3971,40 грн за період з 15.07.2024 до 15.01.2025 (3218,03 грн за період з 15.07.2024 до 12.12.2024 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,00 (облікова ставка НБУ) : 366 ) x 151 днів (прострочення) : 100); 420,49 грн за період з 13.12.2024 до 31.12.2024 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,50 (облікова ставка НБУ): 366 ) x 19 днів (прострочення) : 100); 332,88 грн за період з 01.01.2025 до 15.01.2025 (30000,00 (сума боргу) x (2 x 13,50 (облікова ставка НБУ): 365) x 15 днів (прострочення) : 100) (а.с. 3).
6.51. Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок правильно з урахуванням пункту 8.4 договору, періоду прострочення та розміру боргу.
6.52. Заяви про зменшення розміру пені відповідач суду не подав.
6.53. Сплата неустойки є одним із способів захисту порушеного майнового права.
6.54. Несвоєчасна сплата відповідачем за надані юридичні послуги порушує право позивача на отримання плати за надані юридичні послуги у розмірі та строк, що встановлені договором та надає право нарахувати та вимагати сплати пені за порушення грошового зобов'язання.
6.55. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3971,40 грн грн пені за період з 15.07.2024 до 15.01.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 7).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Адвокатського бюро "Архипенка" до Фізичної особи-підприємця Терентьєва Олександра Миколайовича задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Терентьєва Олександра Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Адвокатського бюро "Архипенка" (ідентифікаційний код 42649641, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, 3, кв. 27) 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) боргу, 933,38 грн (дев'ятсот тридцять три гривні 38 копійок) 3% річних, 4304,55 грн (чотири тисячі триста чотири гривні 55 копійок) інфляційних втрат, 3971,40 грн (три тисячі дев'ятсот сімдесят одну гривню 40 копійок) пені, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 24.09.2025.
Суддя А.І. Гладун