29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
(про відвід судді)
м. Хмельницький
"25" вересня 2025 р. Справа № 924/865/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка Баштанського району Миколаївської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" м. Черкаси
0 Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" м. Умань Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницького району Хмельницької області
про стягнення 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 239663,24 грн пені
25.08.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка, Баштанський район, Миколаївська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницький район Хмельницька область про стягнення 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 239663,24 грн пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі №924/865/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:30год. 24.09.2025. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Седна -Агро" м. Черкаси та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" м. Умань Черкаської області. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України. Звернуто увагу відповідача на вимоги ст. 165 ГПК України щодо відзиву та необхідність подання суду доказів направлення відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
19.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-08/2786/25), в якому відповідачем також заявлено клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов. В обгрунтування пропуску встановленого судом строку для подання відзиву на позов, представник відповідача адвокат Савчук Ю.М. вказує про те, що перебував у щорічній основній відпустці в період з 01.09.2025 по 15.09.2025 (включно).
19.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові заперечення (вх.№05-22/7300/25) на заяву представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов з посиланням на приписи ст.119 ГПК України та зазначенням про те, що заява про продовження строку подається до закінчення цього строку.
24.09.2025 в підготовчому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.
В підготовчому засіданні 24.09.2025, зважаючи на завдання та мету підготовчого провадження, до яких зокрема, належить - з'ясування зеперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, суд задовольнив заявлені відповідачем клопотання, поновив відповідачу процесуальний строк для подання клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов, продовжив процесуальний строк для подання відзиву на позов та долучив відзив на позов до матеріалів справи, про що постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Вирішуючи подані клопотання судом враховано, що відповідач проявив дійсну волю щодо надання заперечень на заявлені проти нього позовні вимоги, які сформував у відзиві на позов. При цьому, зважаючи на дату доставки ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 до електронного кабінету відповідача - 01.09.2025р., враховуючи приписи ч.1 ст.116 ГПК України, встановлений судом строк для подання відзиву на позов закінчився 16.09.2025р, а відзив на позов сформовано відповідачем в системі електронний суд - 18.09.2025р.
Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України"). Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
З огляду на подання відповідачем відзиву на позов, подання відповідачем клопотань про поновлення та продовження процесуальних строків, суд поновив процесуальні строки та долучив відзив на позов до матеріалів справи,
При цьому судом враховано, що надмірний формалізм при застосуванні процедурних правил під час вирішення поданих відповідачем клопотань може бути підставою для позбавлення відповідача права на доступ до суду та містити ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
24.09.2025 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 13.10.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
24.09.2025 до суду через систему "Електронний суд від позивача надійшла заява (вх.№05-22/7470/25) про відвід судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25. В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що вже на першому судовому засіданні у справі, суддя відкрито надала перевагу позиції представника відповідача, тоді як позиція позивача для суду виявилася взагалі не важливою, і її навіть не варто заслуховувати. Згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23: "колегія суддів доходить висновку про те, що в Україні презюмується конституційність та обов'язковість виконання для всіх, у тому числі і для судів, усіх без винятку законів, що прийняті Верховною Радою України та підписані Президентом України, і це повною мірою відповідає принципам розподілу державної влади". У заяві заявник наголошує, що не довіряє судді Кочергіній В.О. розглядати дану справу. Зазначає, що "У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus)" (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 у справі №904/5726/19). Отже, як вказує заявник, суддя Кочергіна В.О. знаючи закони, 24.09.2025 приймає рішення, яке, на його думку, не ґрунтується на нормах права, порушуючи при цьому основні засади (принципи) господарського судочинства, чим безсумнівно підтверджує, що є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Розглянувши заяву ФОП Корякіна Д.В. (вх.№05-22/7470/25 від 24.09.2025) про відвід головуючої судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Кочергіній В.О. заявник зазначає, що вже на першому судовому засіданні у справі, суддя відкрито надала перевагу позиції представника відповідача, тоді як позиція позивача для суду виявилася взагалі не важливою, і її навіть не варто заслуховувати. Згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23: "колегія суддів доходить висновку про те, що в Україні презюмується конституційність та обов'язковість виконання для всіх, у тому числі і для судів, усіх без винятку законів, що прийняті Верховною Радою України та підписані Президентом України, і це повною мірою відповідає принципам розподілу державної влади". У заяві заявник наголошує, що не довіряє судді Кочергіній В.О. розглядати дану справу. Зазначає, що "У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus)" (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 у справі №904/5726/19). Отже, суддя Кочергіна В.О. знаючи закони, 24.09.2025 приймає рішення, яке, на думку заявника, не ґрунтується на нормах права, порушуючи при цьому основні засади (принципи) господарського судочинства, чим безсумнівно підтверджує, що є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Викладені в заяві обставини викликають у заявника сумніви щодо неупередженості судді Кочергіної В.О. під час розгляду справи №924/865/25.
Проаналізувавши наведені у заяві про відвід підстави, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 посилається на незгоду з процесуальними діями судді щодо задоволення в підготовчому засіданні 24.09.2025 клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Щодо доводів заявника, що суддя Кочергіна В.О. в підготовчому засіданні 24.09.2025 не заслухала позиції позивача щодо наявних заперечень проти задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку, суд зазначає, що позиція позивача, а саме заперечення на подане клопотання міститься в матеріалах справи (вх.№05-22/7300/25 від 19.09.2025). При цьому вирішення клопотання про поновлення процесуальних строків належить до компетенції суду та вирішується суддею з урахуванням конкретних обставин справи.
Частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково Законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Незгода сторони з рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку, що наведені у заяві позивачем Корякіним Д.В. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/865/25.
Судом також враховується, що Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Газета Україна-Центр проти України", no.16695/04, від 15.07.2010).
Одночасно суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Доказів, передбачених вимогами ст.ст. 35-36 ГПК України, що слугували б підставою для відводу судді Кочергіної В.О. у справі № 924/865/25 заявником до заяви не подано, а судом під час розгляду заяви не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кочергіної В.О. у справі №924/865/25 та відмову у її задоволенні.
Згідно із ч.ч. 7, 8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7). Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8). За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11).
Керуючись ст.ст. 35, 38, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати відвід судді Кочергіної В.О. від участі у розгляді справи №924/865/25 необгрунтованим.
2. Передати заяву Корякіна Д.В. про відвід судді Кочергіній В.О. у справі №924/865/25 іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набрала законної сили 25.09.2025 та може бути заперечена у порядку, передбаченому ч. 3 ст. ст. 255, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 2 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (до електронного кабінету).