8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
25 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3454/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову (вх. №3454 від 23.09.2025) по справі
за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 0291010822)
до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» (вул. Осетинська, 59/61, м. Харків, 61016, код ЄДРПОУ 31644177)
про визнання договору купівлі - продажу недійсним, повернення майна у комунальну власність
Київська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулася до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд» із позовною заявою до відповідачів: 1) Харківської міської ради; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “САВИТАР», в якій прокурор просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.12.2015 № 5331-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» (код ЄДРПОУ 31644177), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 2744;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» (код ЄДРПОУ 31644177) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 741859463101 - нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення;
- судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватизація спірного майна відбулася з порушенням передбаченої законодавством процедури, зокрема із фактичним не проведенням невід'ємних поліпшень, які могли бути покладені в основу застосування такого способу приватизації, як викуп. Прокурор вважає, що рішення Харківської міської ради від 23.09.2015 № 2009/15 в частині відчуження ТОВ "САВИТАР" шляхом викупу об'єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова (нежитлової будівлі) є незаконним, проте з урахуванням сталої практики Верховного Суду, зокрема викладеної у справі №922/3727/19 у постанові від 29.05.2025 вичерпало свою дію. В зв'язку з цим вказує, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.12.2015 № 5331-В-С, укладений на підставі вказаного вище рішення, є недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України, а майно отримане 3-ім відповідачем за вказаними договором підлягає поверненню згідно ст. 216 ЦК України.
Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3454/25. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 жовтня 2025 року о 12:00.
Разом із позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову шляхом вжиття накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкт нерухомого майна, право власності на який на теперішній час зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» (код ЄДРПОУ: 31644177), а саме:
- нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 741859463101).
В обґрунтування заяви прокурор зазначає про те, що підставою для звернення прокурора з позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу. За результатами вказаної процедури приватизації право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 741859463101) набуло ТОВ “САВИТАР». Прокурор вказує, що наявність у ТОВ “САВИТАР» правомочностей власника майна дає підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна його цільового призначення, поділ, виділ чи об'єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду. Вчинення будь-яких дій зі спірним нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це нерухоме майно може бути передано в оренду або відчужено іншим чином, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про повернення майна з володіння відповідача в разі задоволення такого позову.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Також, як вказав Верховний суд у постанові від 08.11.2023 у справі №916/2646/23, зокрема:
"4.32. Водночас вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
4.33. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.".
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно (грошові кошти) лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є, серед іншого, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 741859463101 - нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10. Отже спір у справі виник щодо об'єкта нерухомого майна, на який заявник просить накласти арешт. Вказане свідчить про наявність спору між сторонами та зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору.
Право власності на майно: нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10 зареєстровано за ТОВ «САВИТАР», про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна від 23.09.2025 за №444686555. Вказане, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, дає підстави для висновку суду про наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача оскільки у 3-го відповідача як у власника наявна можливість в будь-який момент як розпорядитися майном так і відчужити його на користь третіх осіб, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Також суд висновує, що запропоновані заходи забезпечення позову є адекватними та цілком співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. При цьому вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Харківської міської територіальної громади на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду, тоді як невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду
У випадку незастосування саме такого засобу забезпечення позову існує очевидна небезпека порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів Харківської міської територіальної громади, оскільки до постановлення господарським судом рішення по суті заявлених вимог власником може бути відчужено спірне майно третім особам.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Викладене свідчить, що звернення прокурора із даною заявою про забезпечення позову до суду не спрямоване на зловживання прокурором у справі своїми правами та вжитими заходами не будуть порушені права осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Київської окружної прокуратури міста Харкова про вжиття заходів забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву прокурора про забезпечення позову (вх. №3454 від 23.09.2025) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкт нерухомого майна, право власності на який на теперішній час зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “САВИТАР» (код ЄДРПОУ: 31644177), а саме:
- нежитлові приміщення підвалу № 10-:-19 площею 69,3 кв.м, розташовані в житловому будинку літ. “А-4» за адресою: м. Харків, вул. Багалія, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 741859463101).
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: Київська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 0291010822).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю САВИТАР» (вул. Осетинська, 59/61, м. Харків, 61016, код ЄДРПОУ 31644177).
Ухвала набирає законної сили "25" вересня 2025 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "26" грудня 2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 25.09.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.