8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2607/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Завод Будгідроприлад", м. Харків
про стягнення 44654,88 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Завод Будгідроприлад", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 44654,88 грн заборгованості. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2607/25 та постановлено розгляд справи № 922/2607/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалася позивачу в електронному вигляді до його Електронного кабінету, а відповідачу поштою, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 30 липня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до умов договору на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) № ІІІ-9856/04-АПК2 від 11 серпня 2006 року, укладеного між Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" та Приватним акціонерним товариством "Завод Будгідроприлад" (відповідачем), Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" зобов'язалось прийняти від абонента стічні води, а відповідач - сплачувати вартість послуг згідно з цим договором.
Згідно Рішення Харківської міської ради від 12 січня 2011 року № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" приєднано до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Відповідно до Рішення Харківської міської ради від 23 грудня 2011 року № 577/11 "Про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", та Розпорядження Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації від 25 січня 2012 року № 66, затверджена нова редакція Статуту Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал".
26 січня 2012 року була проведена державна реєстрація нової редакції Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал".
25 січня 2012 року між Комунальним підприємство "Харківводоканал" та Приватним акціонерним товариством "Завод Будгідроприлад" укладено додаткову угоду до договору, згідно якої вказаний договір викладено в новій редакції: Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
01 лютого 2012 року між Комунальним підприємство "Харківводоканал" та Приватним акціонерним товариством "Завод Будгідроприлад" укладено додаткову угоду до договору.
Згідно нової редакції договору Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач - своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів.
Як вказує позивач, свої зобов'язання ним виконані в повному обсязі, надано відповідачу послуги з централізованого водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання та водовідведення.
Відповідно до пункту 1.1. договору та додаткової угоди позивач зобов'язується надавати відповідачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення згідно з умовами цього договору.
Згідно пункту 1.2. договору та додаткової угоди відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 4.1. договору та додаткової угоди оплата наданих послуг та інших категорій платежів здійснюється відповідачем щомісяця на підставі платіжних документів, рахунків позивача тощо і затверджених тарифів за обсяги спожитої води та скинутих стічних вод, що визначені умовами цього договору в 7-денний термін після отримання платіжного документу, рахунку позивача, тощо.
Згідно пункту 4.2. договору та додаткової угоди розмір тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення визначається в установленому діючим законодавством України порядку і не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору.
Відповідно до обсягу наданих послуг з водопостачання і централізованого водовідведення та з урахуванням діючих тарифів (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04 лютого 2020 року № 283 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16 грудня 2020 року № 2499 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141) за період з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року, відповідачу була нарахована плата в сумі 44654,88 грн та виставлені рахунки на цю суму. Як вказує позивач, сума заборгованості Приватним акціонерним товариством "Завод Будгідроприлад" не погашена та складає суму у розмірі 44654,88 грн
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод Будгідроприлад" (61052, м. Харкiв, пров. Пискунівський, буд. 4, код ЄДРПОУ 00240276) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, код ЄДРПОУ 03361715) 44654,88 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "25" вересня 2025 р.
Суддя П.В. Хотенець