8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1877/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (Україна, 61037, Харківська область, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еребус-ЛВ» (України, 61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Корпоративна, будинок 22, кабінет 5А, код ЄДРПОУ 43673523),
про стягнення коштів
за участю :
позивача - Ващенко Тетяни Денисівни (в залі суду),
відповідача - не з'явився,-
I. Процесуальні дії
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний Суд" із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", про стягнення збитків у розмірі 490 412,46 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи № 922/1877/25 визначено суддю Юрченко В.С.
02.06.2025 суду відкрив провадження у справі № 922/1877/25 за правилами загального позовного провадження.
Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решту завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 14.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.08.2025.
18.08.2025 суд оголосив перерву по розгляду справи по суті на 08.09.2025.
08.09.2025 суд оголосив перерву по розгляду справи по суті на 15.09.2025.
В судовому засіданні 15.09.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
01.02.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" був укладений договір № 68020117, до якого в подальшому було укладено додаткову угоду № 1 від 31.05.2022 та додаткову угоду № 2 від 19.12.2022.
В межах дії договору № 68020117 від 01.02.2022, було частково виконано роботи в травні 2022 року, про що оформлено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 03.05.2022 (№ КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 (№ КБ-3). Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 вартість виконаних будівельних робіт за договором № 68020117 від 01.02.2022 складає 588 494,95 грн, у тому числі ПДВ 98 082,49 грн, які оплачені позивачем платіжним дорученням № 5580 від 16.05.2022 в сумі 588 494,95 грн, у тому числі ПДВ 98 082,49 грн.
В межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2023 за № 12023221150001257, Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову будівельно-технічну та судову економічну експертизи щодо виконаних будівельних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022, укладеним між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ". В межах вказаних судових експертиз експерти зробили висновок щодо невиконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" на суму 588 494,95 грн з ПДВ за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 у справі № 922/427/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" стягнуто збитки у розмірі 1 716 729,72 грн, у тому числі збитки у розмірі 98 082,49 грн - ПДВ незареєстрованої податкової накладної від 03.05.2022 на суму 588 494,95 грн за договором № 68020117 від 01.02.2022.
Отже, позивач у позові визначає, що за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022 з відповідача підлягає стягненню сума збитків у розмірі 490 412,46 грн, за відрахуванням вже стягнутої суми 98 082,49 грн за рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 у справі № 922/427/25 (588 494,95 грн - 98 082,49 грн).
В межах досудового врегулювання спору, 20.05.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою у семиденний строк перерахувати грошові кошти у розмірі 490 412,46 грн за договором № 68020117 від 01.02.2022 на поточний рахунок позивача, яка станом на день подання позову залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
15.09.2025 в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач письмово викладеної позиції стосовно предмету спору не надав.
Відповідач правом на участь представників у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Виклад обставин справи, встановлених судом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.
Як встановлено судом, 01.02.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (далі за текстом - Позивач/Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (далі за текстом - Відповідач/Підрядник) укладено договір № 68020117, до якого в подальшому було укладено додаткову угоду № 1 від 31.05.2022 та додаткову угоду № 2 від 19.12.2022.
Відповідно до пункту 1.1 договору Підрядник зобов'язується протягом 2022 року виконати роботи "Встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова. Житловий будинок по вул. Клочківська, 274 (реконструкція)" (код ДК-021:2015 45454000-4 "Реконструкція"), згідно КНУ в частині Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі - об'єкт будівництва), а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються відповідно до тендерної та проектно-кошторисної документації.
Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно пункту 2.1 Договору підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких має відповідати умовам державних стандартів, будівельних норм та правил, іншим нормативно-правовим актам, умовам тендерної та проектно-кошторисної документації на обєкт будівництва.
Підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт і можливість експлуатації обєкта протягом десяти років ( пункт 2.3 Договору).
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у разі виявлення в термін гарантійного строку у закінчених роботах або в обєкті будівництва недоліків (дефектів) Підрядник, за письмовою вимогою Замовника зобовязаний усунути за свій рахунок недоліки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов Договору. Перелік недоліків і дефектів визначається дефектом актом, що укладається Сторонами. В акті в обовязковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. У разі відмови Підрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись з залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю).
Відповідно до пункту 3.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 31.05.2022) ціна цього Договору становить - 1 867 722,00 грн, в тому числі ПДВ - 311 287,0 грн, в тому числі за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади на 2022 рік - 0,00 грн.
Структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності до Настанови визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25.06.2021 № 162, та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 із змінами в межах обсягів асигнувань, визначених за результатами конкурсних торгів (пункт 3.3).
Згідно пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника Замовником після підписання Сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), за наявності фінансування.
Фінансування робіт здійснюється згідно з обсягами капіталовкладень на 2022 рік. Розрахунок на виконані Підрядником роботи Замовник здійснює протягом 20 банківських днів після отримання коштів фінансування даних робіт з місцевого бюджету ( пункт 4.3).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що період виконання робіт згідно з календарним графіком, який є невід'ємною частиною цього Договору, в якому зазначаються узгоджені сторонами дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкту будівництва в цілому, передбачених даним Договором, календарний графік виконання робіт складає Підрядник.
Місце виконання робіт: вул.Клочківська, 274 в м.Харків.
Підрядник зобовязаний виконувати роботи з власних матеріалів, у відповідності з вимогами будівельних норм, правил, календарних графіків виконання робіт та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, із змінами та доповненнями (пункт 5.3).
При виявлені в роботі Підрядника недоліки/дефекти, сторони складають дефектний акт, в якому вказується їх перелік, а також порядок та строки їх усунення. В разі виявлення істотних недоліків/дефектів у роботі, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений строк, Замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.(пункт 5.8.).
Календарним графіком виконання робіт (у редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2022) заключний етап "оформлення і здача актів виконаних робіт та виконавчої документації" виконується у період 08.08.2023 - 20.12.2023, тобто строк виконання робіт - 20.12.2023.
Згідно пунктом 5.9 договору Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний підписати подані Підрядником документи, що затверджують виконання робіт, або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.
Пунктом 7.3.5 Договору передбачено, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором.
Згідно пункту 10.1 договору (у редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2022) договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Строк дії Договору може бути продовженим на підставі статті 41 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. № 114-ІХ.( пункт 10.2)
Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період дії Договору.( пункт 10.4).
Згідно з пунктом 12.1 Договору невідємною частиною цього Договору є:
Договірна ціна (Додаток №1), Календарний графік виконання робіт (Додаток № 2).
Так, за наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору між сторонами 03.05.2022 року підписано - Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень по формі КБ2в на суму 588494,95 грн. (а.с.64-71); - відомість ресурсів до Акта прийняття №1 за травень з розрахунками № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій та розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за травень (а.с.72-80);- дефектний акт на Встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м.Харкова, Житловий будинок по вул.Клочківська274 (реконструкція)(а.с.81-82); -довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 (№ КБ-3) (а.с.55).
16.05.2022 року платіжним дорученням № 5580 позивач сплатив вартість виконаних будівельних робіт та витрат згідно акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень по формі КБ2 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 (№ КБ-3) у сумі 588494,95 грн. за Договором № 68020117 від 01.02.2022року про закупівлю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2023 за № 12023221150001257, яке перебуває у провадженні СВ ВП № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за ч.4 ст.191 КК України, встановлено, що 01.02.2022 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" в особі Першого заступника генерального директора С.В.Волика та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" в особі директора В.Ю.Невечері було укладено договір № 68020117 про встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова -в будинку по вул. Клочківська, 274 (реконструкція). Термін виконання робіт за умовами договору 31.12.2023 року. Однак, станом на вересень 2023 року будь-які роботи за вказаною адресою не проводились. За даним договором підписано акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 588 494,95грн.
У зв"язку з необхідністю спеціальних знань у цій області, було доручено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України провести судову будівельно-технічну та судову економічну експертизи щодо виконаних будівельних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022, укладеним між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ".
За результатами проведених судової будівельно-технічної експертизи та за результатами проведеної судової економічної експертизи, надані висновки згідно яких встановлено наступне.
Згідно з висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2024 № СЕ-19/121-24/18032-БТ "види, обсяги та вартість фактично виконаних робіт по встановленню індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова, а саме в житловому будинку по вул. Клочківська, 274 (реконструкція), а також фактично витрачені при цьому матеріали не відповідають в повному обсязі тим матеріалам, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022; різниця між вартістю робіт, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до договору № 68020117 від 01.02.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", по встановленню індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова, а саме в житловому будинку по вул. Клочківська, 274 (реконструкція) за фактичною вартістю робіт складає 588 494,95 грн з ПДВ.
Згідно з висновком експерта судової економічної експертизи від 26.12.2024 № СЕ-19/121- 24/36030-ЕК "виключно з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2024 № СЕ-19/121-24/18032-БТ, в обсязі наданих документів та в межах спеціальних знань експерта криміналіста, надлишкова сплата грошових коштів за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022, укладеним між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", документально підтверджується на суму 588 494,95 грн (з ПДВ).
Таким чином, завищення вартості виконаних робіт, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022 та фактично виконаних робіт складає у сумі 588 494,95 грн.( в тому числі ПДВ 98082,49грн).
Разом з тим, матеріали справи містять рішення Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 у справі № 922/427/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" збитків у розмірі 1 716 729,72 грн, у тому числі, збитки у розмірі 98 082,49 грн - ПДВ незареєстрованої податкової накладної від 03.05.2022 на суму 588 494,95 грн за договором № 68020117 від 01.02.2022.
Отже, за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022 за відповідачем позивач рахує суму збитків у розмірі 490 412,46 грн., за відрахуванням вже стягнутої рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 у справі № 922/427/25 суми збитків у розмірі 98 082,49 грн.
20.05.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою у семиденний строк перерахувати грошові кошти у розмірі 490 412,46 грн за договором № 68020117 від 01.02.2022 на поточний рахунок позивача, яка станом на день подання позову залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з відсутність реагування з боку відповідача щодо погащення позивачу суми збитків в розмірі 490 412,46 грн, останній був вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Щодо суті спору.
Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" укладено договір № 68020117 від 01.02.2022 , який за свою правовою природою являється договором підряду та є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
З матеріалів справи слідує, що предметом позову у даній справі є стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору 01.02.2022 р. № 68020117 щодо виконання робіт "Встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова. Житловий будинок по вул. Клочківська, 274 (реконструкція)" (код ДК-021:2015 45454000-4 "Реконструкція"), у вигляді завищення вартості виконаних робіт на суму 588 494,95 грн.
На підтвердження позовних вимог до матеріалів справи було надано, зокрема, висновок судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2024 № СЕ-19/121-24/18032-БТ "види, обсяги та вартість фактично виконаних робіт по встановленню індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова, а саме в житловому будинку по вул. Клочківська, 274 (реконструкція)" та висновок судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України судової економічної експертизи від 26.12.2024 № СЕ-19/121- 24/36030-ЕК, в обсязі наданих документів та в межах спеціальних знань експерта криміналіста, належним чином повідомленого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок в порядку, передбаченому ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, складені за результатами проведеної судової будівельно-технічної та економічної експертиз в рамках кримінального провадження №12023221150001257від 04.10.2023, якими, серед іншого, встановлено, що фактично витрачені матеріали не відповідають в повному обсязі тим матеріалам, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.05.2022; різниця між вартістю робіт, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до договору № 68020117 від 01.02.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", по встановленню індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова, а саме в житловому будинку по вул. Клочківська, 274 (реконструкція) за фактичною вартістю робіт складає 588 494,95 грн. з ПДВ та відповідно є надлишкова сплата грошових коштів за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.05.2022 за договором № 68020117 від 01.02.2022, укладеним між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", яка документально підтверджується на суму 588 494,95 грн (з ПДВ).
Оскільки висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд враховує допустимість такого висновку як доказу, оскільки проведена у кримінальному провадженні експертиза містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі.
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що розглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу, є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384,385 Кримінального кодексу України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а, отже, є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).
Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22).
Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).
При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19).
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 колегія суддів врахувала допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не був ухвалений.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання, що виразилося в завищенні останнім обсягу та вартості виконаних робіт за договором № 68020117 від 01.02.2022 р. Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" було завдано збитків на суму 588 494,95 грн.
Доказів повернення цих коштів замовнику матеріали справи не містять.
Суд відзначає, що ТОВ "Еребус-ЛВ", на спростування наявного в матеріалах справи висновків судової будівельно-технічної та економічної експертиз, не надало будь-яких доказів, як і не надало будь-яких доказів на спростування доводів позивача в цілому.
Оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 року у справі № 922/427/25 щодо стягнення збитків у розмірі 1 716 729,72 грн, стягнуто з ТОВ "Еребус-ЛВ" у тому числі збитки у розмірі 98 082,49 грн - ПДВ незареєстрованої податкової накладної від 03.05.2022 на суму 588 494,95 грн за договором № 68020117 від 01.02.2022., суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 490 412,46 грн.
З урахуванням зазначеного, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на спростування відсутності в діях останнього вини у заподіянні позивачу збитків та їх наявності, суд вважає позовну вимогу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 68020117 від 01.02.2022 р., у розмірі 490 412,46 грн., доведеною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню судом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про повне задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
IV.СУДОВІ ВИТРАТИ.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еребус-ЛВ» (України, 61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Корпоративна, будинок 22, кабінет 5А, код ЄДРПОУ 43673523) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (Україна, 61037, Харківська область, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) збитки у розмірі 490 412,46 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 5 884,95 грн.
Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "25" вересня 2025 р.
Суддя В.С. Юрченко