адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
23.09.2025 Справа № 917/1207/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Штомпеля Миколи Олексійовича, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська", вул. Миру, 1, с. Шершнівка, Лубенський район, Полтавська область, 37573
про стягнення 2 901 155,68 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Фізична особа-підприємець Штомпель Микола Олексійович просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська" 2 901 155,68 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 20.09.2023 року Договору поставки № 20/09-23, з яких 1 870 120,00 грн основний борг, 456 582,40 грн пеня, 94 684,44 грн 3% річних, 386 262,84 грн інфляційні збитки, 93 506,00 грн штраф.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за переданий йому у власність товар.
Правовими підставами позовних вимог зазначено ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 693, 712, Цивільного Кодексу України, ст. 180, 181, 193, 265, Господарського Кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях (а.с. 10-54): . Витяги з ЄДРПОУ, Договір поставки сої, докази направлення претензії за договором поставки, претензія про стягнення заборгованості за договором поставки, розрахунок заборгованості за договором, товарні накладні, товарно-транспортні накладні, трекінг Укрпошти щодо вручення претензії.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
18.06.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Штомпеля Миколи Олексійовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська" про стягнення 2 901 155,68 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 20.09.2023 року Договору поставки № 20/09-23, з яких 1 870 120,00 грн основний борг, 456 582,40 грн пеня, 94 684,44 грн 3% річних, 386 262,84 грн інфляційні збитки, 93 506,00 грн штраф.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 справу № 917/1207/25 розподілено судді Ківшик О.В.
18.06.2025 року за вх. № 8156 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Штомпеля Миколи Олексійовича вх. № 8156 від 18.06.2025 року про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.06.2025 року заяву про забезпечення позову по справі № 917/1207/25 передано судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 20.06.2025 відмовив Фізичній особі-підприємцю Штомпелю Миколі Олексійовичу у задоволенні заяви вх. № 8156 від 18.06.2025 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі №917/1207/25.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штомпеля Миколи Олексійовича залишив без задоволення, означену ухвалу залишив без змін.
Суд ухвалою від 23.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 22.07.2025 року на 09:00 год. та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
У судовому засіданні 22.07.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.08.2025 до 9:00 год.
У судовому засіданні 28.08.2025 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2025 року на 09:00.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд цієї справи суд зазначає таке.
Відповіддю № 12163473 від 23.06.2025 підтверджено відсутність у юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська" (код ЄДРПОУ 44113356) електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (а.с. 114).
Ухвали суду у цій справі, що були надіслані засобами поштового зв'язку на зазначену у позовній заяві адресу відповідача (співпадає з місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), отримані останнім (арк.с. 119, 129, 139).
Отже, Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов'язки та строк їх виконання, своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Під час розгляду справи по суті представник позивача на позовних вимогах наполягав, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 23.09.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.
У судовому засіданні 23.09.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
20.09.2023 між Фізичною особою-підприємцем Штомпелем Миколою Олексійовичем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська" (Покупець) було укладено Договір поставки № 20/09-23 (в подальшому - Договір, арк.с. 19-20).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
Продавець зобов'язується передати у власність Покупця сою врожаю 2023 року (надалі - Товар) за ціною 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок за тонну без ПДВ, за якістю та на умовах, узгоджених з Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар (п. 1.1 Договору);
- загальна кількість Товару становить 133,580 тонн (сто тридцять три тонни п'ятсот вісімдесят кілограм) (п. 2.2 Договору);
- загальна вартість Товару, що продається за цим Договором складає 1 870 120 грн.
- (один мільйон вісімсот сімдесят тисяч сто двадцять гривень 00 копійок без ПДВ (п. 2.3 Договору);
- Строк поставки Товару становить 30 (тридцять) календарних днів після укладення Сторонами цього Договору. Датою поставки вважається дата отримання Товару від Постачальника в місці поставки, що оформлюється товарною накладною. Датою отримання Товару вважається дата підписання товарної накладної Покупцем. Право власності на поставлений Товар переходить до Покупця з дати надходження коштів за поставлений Товар на банківський рахунок Постачальника вказаний у Договорі (п. 3.1 Договору);
- поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Шершнівка, вул. Миру, будинок 1 (п.3.3 Договору);
- при поставці Товару за цим Договором, Постачальник зобов'язується надати Покупцеві наступні супровідні документи: товарно - транспортну накладну (п. 3.4 Договору);
- постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов'язання з поставки продукції, якщо він вчасно поставив якісну продукцію в місце, зазначене у п 3.3. цього Договору і з усією супроводжувальною документацією (п.3.6 Договору);
- оплата Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, оплати вартості Товару (п.1.1, 2.3) протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання Покупцем Товару. Зобов'язання зі сплати ціни Товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних Постачальником у цьому Договорі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок Постачальник несе Покупець (п. 3. 8 Договору);
- отримання Покупцем від Постачальника відповідного рахунку (рахунку - фактури, інвойсу, іншого документу до сплати тощо) не є обов'язковою умовою передумовою здійснення оплати за Товар за Договором. У випадку виставлення до сплати відповідного документу Постачальник зобов'язується вказати у ньому реквізити цього Договору та не відступати від його положень (3.9. Договору);
- у разі порушення Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 3 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару (п. 3.10 Договору);
- за прострочення оплати фактично поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, індекс інфляції за весь час прострочення, а також штраф в розмірі 5 (п'ять) відсотків від простроченої суми (п. 4.2 Договору);
- нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання Стороною відповідного зобов'язання. Сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки (п. 4.3 Договору);
- Постачальник має право вимагати сплати встановленої ціни за поставлений Товар відповідно до умов цього Договору (п. 7.2.2 Договору);
- Покупець зобов'язаний сплатити встановленому ціну за Товар відповідно до умов цього Договору (п. 7.3.2. Договору);
- Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 Договору).
На виконання умов Договору Позивач за період з 21 вересня по 26 вересня 2023 року поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв товар належної кількості та якості - сою врожаю 2023 року у кількості 133,580 тон на загальну суму 1 870 120,00 грн.
Ця обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарних накладних від 21.09.2023 № 24, від 21.09.2023 № 26, від 22.09.2023 № 27, від 22.09.2023 № 29, від 22.09.2023 № 30, від 22.09.2023 № 34, від 23.09.2023 № 36, від 23.09.2023 № 37, від 23.09.2023 № 38, від 23.09.2023 № 41, від 23.09.2023 № 45, від 25.09.2023 № 47, від 26.09.2023 № 50 та товаро-транспортних накладних від 21.09.2023 серія ПЗО № 066476, від 21.09.2023 серія ПЗО № 066477, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066478, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066479, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066480, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066481, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066482, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066483, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066484, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066485, від 22.09.2023 серія ПЗО № 066486, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066487, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066488, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066489, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066490, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066491, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066492, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066493, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066494, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066495, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066496, від 23.09.2023 серія ПЗО № 066497, від 25.09.2023 серія ПЗО № 066498, від 26.09.2023 серія ПЗО № 066499, які підписані представниками сторін, підписи скріплені печатками сторін (арк.с. 21-39).
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору Відповідач не здійснив оплату отриманого товару.
Як стверджує у позовній заяві Позивач, з огляду на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань по Договору щодо оплати отриманого товару Позивач 03.06.2025 направив на адресу відповідача претензію (арк.с.40-42), докази направлення та отримання якої надано до матеріалів справи (арк.с. 44-46).
Ці обставини Відповідачем не спростовуються.
Позивач зазначає, що Відповідач не вчинив жодних дій щодо погашення заборгованості та врегулювання спору в досудовому порядку.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 2 901 155,68 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 20.09.2023 року Договору поставки № 20/09-23, з яких 1 870 120,00 грн основний борг, 456 582,40 грн пеня, 94 684,44 грн 3% річних, 386 262,84 грн інфляційні збитки, 93 506,00 грн штраф.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ГК України, ЦК України, і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 ЦК України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару, строк виконання зобов'язань з оплати отриманого Товару відповідно до п. 3.8 Договору є таким, шо настав, Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не оплатив отриманий товар у встановлені строки, заборгованість останнього складає 1 870 120,00 грн. Дана обставина Відповідачем не спростована.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати отриманого Товару, пред'явлення претензій щодо його якості та кількості, неотримання Товару за вказаними товарними та товаротранспортними накладними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 1 870 120,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Позивач заявив до стягнення з Відповідача 94 684,44 грн 3% річних за період з 04.10.2023 по 11.06.2025 та 386 262,84 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2023 по травень 2025 включно, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
У пункті 4.2 та п. 4.3 Договору сторони визначили, що за прострочення оплати фактично поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, індекс інфляції за весь час прострочення, а також штраф в розмірі 5 (п'ять) відсотків від простроченої суми, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки.
Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 456 582,40 грн пені в розмірі облікової ставки від суми боргу пені за період з 04.10.2023 по 11.06.2025 та 93 506,00 грн штрафу.
Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, не виявив завищення їх розміру з боку Позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно квитанції № 9381-5500-4091-6522 від 12.06.2025 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 34 814,00 грн (а.с. 10). Зарахування судового збору у розмірі, 34 814,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною довідкою (арк.с. 56).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 34 814,00 грн.
Крім того, Позивач сплатив 1 514,00 грн судового збору при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову згідно квитанції № 938-5500-2724-7-65 від 12.06.2025 (а.с. 76). Зарахування судового збору у розмірі, 1 514,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною довідкою (арк.с. 107).
Оскільки суд відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, означена сума судового збору покладається на Позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Шершнівська" (вул. Миру, 1, с. Шершнівка, Лубенський район, Полтавська область, 37573, код ЄДРПОУ 44113356) на користь Фізичної особи-підприємця Штомпеля Миколи Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 870 120,00 грн основного боргу, 456 582,40 грн пені, 94 684,44 грн 3% річних, 386 262,84 грн інфляційних збитків, 93 506,00 грн штрафу, 34 814,00 грн судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Повне рішення буде підписано 25.09.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик