адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.09.2025 м. Полтава Справа № 917/1092/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., при секретарі судового засідання Сахно А. В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Агро", код ЄДРПОУ 34236955; вул.Свято-Троїцька, 73, с. Наталине, Берестинський район, Харківська область,63343
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй", код ЄДРПОУ 38560374; вул.Нова, буд. 57, с. Попівка, Полтавський (Карлівський) район, Полтавська область, 39523
про стягнення 3 128 914,67 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Костиря Геннадій Анатолійович, адвокат (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: не з'явився,
ухвалив рішення про наступне:
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Предметом даного спору є повернення позивачу попередньої оплати за договором поставки, укладеним між сторонами спору, шляхом стягнення її з відповідача, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення терміну поставки товару.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Позивач у справі, Приватне підприємство «Юкон Агро», та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕЛ-СРОЙ", уклали Договір поставки від 19.06.2024 за № 19062024-О (надалі - Договір), строком дії з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2024, а в частині зобов'язань за Договором, які є не виконаними на зазначену дату - до повного виконання сторонами цих зобов'язань (преамбула та п. 8.1. Договору).
2.2. Предметом Договору є передання Постачальником (відповідачем у справі) у власність Покупцю (позивачу у справі) обладнання (надалі за текстом значиться також як Обладнання, Товар) в найменуванні, комплектації, кількості та ціні відповідно до Специфікації згідно Додатків, що є невід'ємною частиною Договору, за що Покупець зобов'язався прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах визначених даним Договором (п. 1.1., п. 1.2. Договору).
2.3. Найменування, комплектацію, кількість та ціну, сторони узгодили у Комплектувальній відомості № 1, яка є Додатком № 1 до Договору (п. 2.1. Договору).
Так, відповідач зобов'язався поставити позивачу наступне Обладнання:
- комплект металоконструкції естакади транспортерної (№1 та №2) в комплекті з опорами, у кількості 1штук, вартістю 1 419 096грн. з ПДВ;
- транспортер ланцюговий №1 ТСЛ-100, 100т/год, L=31м, у кількості 1штук, вартістю 569 220грн. з ПДВ;
- транспортер ланцюговий №2 ТСЛ-100, 100т/год, L=32м, у кількості 1штук, вартістю 627 600грн. з ПДВ.
Всього обладнання загальною вартістю, на суму 2 615 916, 00 грн.
2.4. Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони визначили наступні умови Договору.
2.4.1. Покупець здійснює оплату вартості товару, у наступні терміни:
- передплата, у розмірі 70% від загальної суми Додатку, а саме 1 831 141,20грн., протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього Додатку до Договору.
- доплата у розмірі 30% від загальної суми Додатку, а саме 784 774,80 грн, після повідомлення про готовність до відвантаження останньої партії Обладнання згідно Комплектувальної відомості №1.
2.4.2. Строки поставки: 50 робочих днів з моменту здійснення передоплати згідно умов Додатку.
2.5. Відповідно до умов Договору, сторони спору також визначили, що Продавець передає Товар Покупцеві на умовах EXW «товар зі складу Продавця» за адресою: Полтавська область, Карлівський район, с. Павлівка, вул. Нова, буд. 57 (п. 1.3. Договору).
2.6. Обладнання постачається шляхом отримання його покупцем в пункті поставки, вказаному в п. 1.3. Договору (п. 5.1. Договору).
2.7. Датою поставки Обладнання вважається дата підписання документів про приймання-передачу (видаткової накладної, податкової накладної) Обладнання згідно Додатків та повне його відвантаження, згідно якої здійснено передачу усіх складових частин Обладнання за комплектацією, визначеною Специфікацією (п. 5.2. Договору).
При цьому строк поставки регламентується Додатками до Договору, для кожного Додатку окремо (п. 5.3. Договору).
2.8. Покупець зобов'язаний отримати Обладнання протягом 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження на електронну адресу уukоnаgrоbuh@ukr.nеt або іншим засобом зв'язку. У разі відмови Покупця вiд отримання обладнання в зазначений термін, що призводить до прострочення постачальником строків поставки зазначених у п. 5.3, Постачальник звільняється вiд сплати штрафів i пені пов'язаних з простроченням, лише при yмові що відмова Покупця вiд отримання обладнання не спричинена неготовністю чи некомплектністю Обладнання відповідно до даного договору (п. 5.4. Договору).
2.9. Остаточне відвантаження Обладнання проводиться за умови 100% сплати суми Договору (п. 5.5. Договору).
2.10. Право власності на Обладнання від Постачальника до Покупця переходить в момент підписання документів про приймання-передачу Обладнання, але в будь-якому разі не раніше дня повної оплати покупцем Обладнання (п. 5.7. Договору).
2.11. Крім викладених умов, сторони спору узгодили відповідальність за порушення умов Договору.
Зокрема, у разі несвоєчасної поставки Обладнання, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк Обладнання, за кожен день прострочки (п. 7.3. Договору).
2.12. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, 19.06.2024, виставив Рахунок №СФ-0000060 на оплату Обладнання на загальну суму 2 615 916,00 грн.
2.13. Позивач, в свою чергу, оплатив зазначений рахунок платіжними інструкціями:
- від 24.06.2024 за №271 на суму 1 569 549,60 грн;
- від 09.07.2024, №429 на суму 500 000 грн;
- від 30.08.2024, №677 на суму 546 366,40 грн, з відповідними призначеннями платежу (а. с. 17-18).
2.14. При цьому, наявність повідомлення Постачальником Покупця про готовність Обладнання до відвантаження направлене на електронну адресу уukоnаgrоbuh@ukr.nеt або іншим засобом зв'язку, з наявних доказів у справі, судом не встановлено.
2.15. В подальшому, позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, 11.12.2024, направив останньому Вимогу про повернення попередньої оплати за Договором, яка була отримана відповідачем 04.01.2025 (а. с. 24-27).
2.16. Проте, направлена вимога залишилася без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з позовом, що розглядається судом у даній справі.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з повернення попередньої оплати за Договором поставки №19062024-О від 19 червня 2024 року у розмірі 2 615 916,00 грн; інфляційних втрат у розмірі 253 016,09 грн; 3%річних, у розмірі 53 904,44 грн; пені, у розмірі 206 078,14 грн.
Так, враховуючи здійснення 100% попередньої оплати за Договором, позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення з 17.09.2024 по 25.05.2025, вважаючи, що строк поставки Обладнання відповідачем сплинув 16.09.2024.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 609, 625, 629, 693 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем вимоги щодо повернення передплати за Договором.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує.
4.2. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що ним була здійснена поставка частини товару за Договором на суму 1196820,00 грн, наступного Обладнання:
- транспортеру ланцюгового № 1 ТСЛ-100, 100т/год, L=31м, у кількості 1штук,
вартістю 569 220 грн з ПДВ;
- транспортеру ланцюгового № 2 ТСЛ-100, 100т/год, L=32м, у кількості 1штук вартістю 627 600 грн з ПДВ.
Що підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.10.2024р. № 1110/1.
Вважає, що згідно ст. 527 ЦК України ПП фірма "Юкон Агро" прийняв від ТОВ «АГРО ЕЛ-СТРОЙ» часткове виконання зобов'язання 1196820,00 грн.
Отже позивач всупереч наведеному надано докази на існування заборгованості в розмірі 2615916,00 грн основного боргу без врахування вартості отримання товару на суму 1196820,00 грн.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито загальне позовне провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2025 об 11:00 год.; сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
Тією ж датою судом постановлено ухвалу про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Агро" від 02.06.2025 про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕЛ-СТРОЙ" та знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕЛ-СТРОЙ» в межах суми стягнення в розмірі 3 128 914,67 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1092/25.
5.2. Також ухвалою від 30.06.2025 суд задовольнив клопотання позивача про участь його представника Костирі Г. А. у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
5.3. В подальшому, 01.07.2025, суд, за клопотанням відповідача, відклав підготовче засідання на 17.07.2025 на 10:00 год.
5.4. Від відповідача 08.07.2025 через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву.
5.5. Від позивача таким же чином 14.07.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій він, крім іншого, просив витребувати у відповідача для огляду в судовому засіданні оригінал товарно-транспортної накладної № 1110/1 від 11.10.2024.
5.6. Ухвалою від суд відклав підготовче засідання у справі на 28.08.2025 на 14:00 год, зобов'язавши сторін надати в наступне підготовче засідання оригінали документів, на які вони посилаються, для огляду їх судом.
Вказану ухвалу сторони отримали в електронному вигляді 18.07.2025 о 20:15 (позивач) та о 20:12 (відповідач), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
5.7. Представник відповідача в підготовче засідання 28.08.2025 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Оригінали документів відповідачем також не надані.
5.8. Інших заяв чи клопотань від сторін по справі не надходило, тому суд ухвалою від 28.08.2025 закрив підготовче провадження, призначивши справу до судового розгляду по суті на 16.09.2025 о 14:00 год. Зобов'язавши відповідача надати в наступне засідання по справі оригінали документів, на які він посилається в своїх запереченнях на позов, зокрема: оригінал товарно-транспортної накладної № 1110/1 від 11.10.2024 , для огляду їх судом.
Згідно довідки про доставку електронного листа, позивач отримав зазначену ухвалу 29.08.2025 о 18:04 год, відповідач - в тією ж датою, о 18:07 год.
5.9. Відповідач в судове засідання 16.09.2025 не з'явився, оригінали документів на дослідження суду не надав.
В судовому засіданні, що відбулося без участі відповідача суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час проголошення судового рішення - 25.09.2025 о 14:45 год.
5.10. 25.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення по справі.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи порушені відповідачем умови укладеного Договору? Якщо умови Договору порушені, які правові наслідки для нього настають?
- чи правильно здійснені розрахунки заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних у цій справі, у разі наявності правових підстав для їх стягнення позивачем?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
6.3. Суд ухвалюючи рішення у даній справі суд виходить з наступного.
Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ ЗА ДОГОВОРОМ.
7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач не виконав умови Договору та прострочив поставку товару виходячи з наступного.
7.2. Передусім, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до норм закону, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ст. 712 ЦК України).
7.3. Так, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).
7.4. Так, відповідно до обставин справи, відповідач зобов'язався поставити позивачу Товар:
- комплект металоконструкції естакади транспортерної (№1 та №2) в комплекті з опорами, у кількості 1штук, вартістю 1 419 096грн. з ПДВ;
- транспортер ланцюговий №1 ТСЛ-100, 100т/год, L=31м, у кількості 1штук, вартістю 569 220грн. з ПДВ;
- транспортер ланцюговий №2 ТСЛ-100, 100т/год, L=32м, у кількості 1штук, вартістю 627 600грн. з ПДВ.
Загальна вартість Товару за Договором складає 2 615 916, 00 грн (п. 2.3. Рішення).
7.5. Виходячи з умов Договору таке зобов'язання виникло у відповідача з моменту здійснення позивачем попередньої оплати за товар в 100 відсотковому розмір, за рахунком на оплату Товару відповідача, і мало бути виконано протягом 50 робочих днів з моменту здійснення передоплати згідно умов Додатку (п. 2.4. Договору).
Отже, враховуючи те, що позивач 70 % попередньої оплати за Договором остаточно здійснив 09.07.2024 (п. 2.12. Рішення), термін поставки Товару відповідачем почав свій перебіг з 10.07.2024 і закінчився 17.09.2024, адже саме 17.09.2024 спливає 50-тий робочий день з моменту здійснення позивачем попередньої оплати за Договором.
7.6. З обставин справи вбачається, що відповідач зазначений Товар ні станом на 17.09.2024, ні станом на момент прийняття рішення у справі, позивачу не поставив, а отже зобов'язаний повернути сплачені йому у рахунок попередньої оплати кошти в сумі 2 615 916, 00 грн позивачу.
7.7. При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що ним частково відбулося виконання Договору, шляхом поставки частини товару за Договором на суму 1196820,00 грн, наступного Обладнання:
- транспортера ланцюгового № 1 ТСЛ-100, 100т/год, L=31м, у кількості 1штук,
вартістю 569 220 грн з ПДВ;
- транспортера ланцюгового № 2 ТСЛ-100, 100т/год, L=32м, у кількості 1штук вартістю 627 600 грн з ПДВ.
Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження даної обставини у справі.
7.8. Так, Суд зазначає, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
7.9. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
7.10. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
7.11. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
7.12. Згідно з приписами статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
7.13. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
7.14. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
7.15. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
7.16. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
7.17. При цьому, стандарт доведення «Вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
7.18. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
7.19. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
7.20. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
7.21. Близький за змістом висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.
7.22. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
7.23. Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
7.24. Надаючи оцінку аргументам відповідача, передусім суд зазначає, що сторони спору, укладеним між ними Договором визначили, що датою поставки Обладнання вважається дата підписання документів про приймання-передачу (видаткової накладної, податкової накладної) Обладнання згідно Додатків та повне його відвантаження, згідно якої здійснено передачу усіх складових частин Обладнання за комплектацією, визначеною Специфікацією (п. 5.2. Договору).
Право власності на Обладнання від Постачальника до Покупця переходить в момент підписання документів про приймання-передачу Обладнання, але в будь-якому разі не раніше дня повної оплати покупцем Обладнання (п. 5.7. Договору).
7.25. Виходячи з положень Договору, суд вбачає, що документом на підтвердження поставки Товару сторони визначили саме видаткову накладну, яка має підтверджувати обставину передачі Товару між сторонами.
7.26. Однак, наявність підписаної між сторонами видаткової накладної згідно матеріалів справи не встановлено. Такий документ між сторонами не складався та не підписувався.
Такі висновки суду спростовують обґрунтування відповідача про те, що ним здійснено часткове виконання Договору, в частині часткової поставки Обладнання.
7.27. При цьому, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 910/14900/19 справі звертав увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
При цьому, Верховний Суд також виснував, що такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.
У зв'язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, 10 грудня 2020 року у справі № 910/14900/19.
7.28. Надаючи оцінку наявній у справі товарно-транспортній накладній від 11.10.2024 з №1110/1, суд керується положенням господарського процесуального законодавства, в якому встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України).
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 ГПК України).
7.29. Так, суд ухвалами двічі зобов'язував відповідача надати оригінали доказів на яких ґрунтуються його заперечення, в тому числі ухвалою від 28.08.2025 суд зобов'язав відповідача надати оригінал товарно-транспортної накладної № 1110/1 від 11.10.2024, для огляду їх судом.
В супереч встановленому зобов'язанню, відповідач такі вимоги суду не виконав.
А отже, враховуючи заперечення позивачем обставин часткової поставки Обладнання за Договором суд не бере такий доказ до уваги.
7.30. Крім того, суд звертає увагу на те, що з наявної товарно-транспортної накладної № 1110/1 від 11.10.2024, яка міститься у справі не можливо ідентифікувати особу комірника ОСОБА_1 , яка отримала частину Обладнання, як особу - представника позивача, яку було уповноважено позивачем на отримання такого Обладнання.
7.31. За наведених обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення попередньої оплати підлягають задоволенню.
8. ВИСНОВКИ СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ В ЧАСТИНІ СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.
8.1. Як вже зазначалося судом, зміст договору, що є обов'язковим для виконання його сторонами, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).
8.2. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
8.3. Так, враховуючи те, що позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату за поставлений товар 09.07.2024, відповідно до умов Договору відповідач був зобов'язаний поставити Товар у строк до 17.09.2024 (у продовж 50-ти робочих днів з дати здійснення попередньої оплати), чого відповідно зроблено не було.
Таким чином, не виконавши свої зобов'язання за Договором з поставки Товару, відповідач допустив порушення Договору, зо що настає відповідальність встановлена Договором та законом.
8.4. За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
8.5. Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
8.6. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.7-7.9 постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила таке: "Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
8.7. Так, відповідно до пункту 7.3. Договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної поставки Обладнання, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк Обладнання, за кожен день прострочки.
8.8. Отже, укладаючи Договір сторони даного спору, керуючись принципом свободи договору, врегулювали їхні взаємовідносини на майбутнє встановивши певний вид відповідальності у вигляді пені.
8.9. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
8.10. За наведених обставин, враховуючи порушення умов Договору відповідачем, останній зобов'язаний повернути позивачу передплату, а також сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк Обладнання, за кожен день прострочки, а також сплатити 3% річних та інфляційні втрати.
8.11. При перевірці наведеного у позовній заяві розрахунку судом встановлено, що розрахунки пеня, 3% річних позивачем зроблено не правильно, оскільки позивач рахує термін прострочення з 17.09.2024, в той час як відповідач у цей день ще міг виконати своє зобов'язання з поставки Товару, адже сама ця дата є кінцевою для виконання відповідачем свої зобов'язань за Договором (п. 7.5. Рішення).
Отже нарахування пені та 3% річних має у такому випадку відбуватися з 18.09.2024.
8.12. Так провівши самостійно розрахунки, суд встановив, що з відповідача підлягає стягнення пеня за період 18.09.2024 по 04.01.2025 (в межах заявлених позовних вимог) в розмірі 204 219,84 грн, 3% річних за період 18.09.2024 по 25.05.2025 в розмірі 53 751,70 грн. 8.13. Розрахунок інфляційні втрати за період жовтень 2024 - квітень 2025 (в межах заявлених позовних вимог) позивачем проведено правильно та складає 253 016,09 грн.
8.14. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 204 219,84 грн пені, 53 751,70 грн - 3% річних та 253 016,09 грн - інфляційних втрат.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Так, однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).
9.2. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
9.3. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відшкодування заявлено суму судових витрат, які складаються з витрат на оплату судового збору, які позивач поніс в розмірі 37 546,98 грн згідно платіжної інструкції від 02.06.2025 за № 1968.
9.4. Крім цього позивачем у позовній заяві зазначено про те, що він збирається понести витрати на правову допомогу у розмірі 312 891,00 грн, докази на підтвердження понесення яких надасть після постановляння судового рішення у справі.
За відсутності наданих доказів у суду немає підстав вирішувати питання про розподіл понесених витрат на правничу допомогу станом на момент постановляння рішення у справі.
9.5. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9.6. Таким чином, з врахуванням часткового задоволення позову, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 37 519,92 грн.
Керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" (код ЄДРПОУ 38560374; вул. Нова, буд. 57, с. Попівка, Полтавський (Карлівський) район, Полтавська область, 39523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Агро", код ЄДРПОУ 34236955; вул. Свято-Троїцька, 73, с. Наталине, Берестинський район, Харківська область,63343:
- 2 615 672 грн попередньої оплати;
- 204 219,84 грн пені;
- 53 751,70 грн 3 % річних;
- 253 016,09 грн інфляційних втрат;
- 37 519,92 грн витрат на відшкодування судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.09.2025
Суддя Юлія БАЙДУЖ