79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.09.2025 Справа № 914/2244/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу №914/2244/25
за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,
до відповідача: Комунального підприємства «Господарник», с. Східниця Дрогобицького району Львівської області
про: стягнення 21 077,43 грн основного боргу, 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Комунального підприємства «Господарник» про стягнення 21 077,43 грн основного боргу, 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих номінацій його постачальником у загальному розмірі 11,126 тис. куб. м. Вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 65 981,63 грн.
Враховуючи наведене, позивач, посилаючись на ч.2 ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», вважає, що відповідач зобов'язаний упродовж 72 місяців, щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу, що складає щомісячно 916,41 грн. Відтак, за період з 01.08.2023 по 01.06.2025 відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 21 077,43 грн, а також 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат за порушення строків виконання грошових зобов'язань.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Копія ухвали суду від 24.07.2025 надіслана відповідачу 25.07.2025 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та отримана останнім 01.08.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (Оператор ГТС) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії НКРЕКП серія АЕ № 194511 від 28.02.2013, здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Комунальне підприємство «Господарник» є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», на НАК «Нафтогаз України» покладено обов'язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/17, 2017/2018, 2018/19 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, КП «Господарник».
КП «Господарник» - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до п.1 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації.
За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України» у листопаді 2016 року в обсязі 11,126 тис. куб. м для КП «Господарник».
Разом з тим, встановлено також відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС, будь-яким суб'єктом ринку природного газу (зокрема, будь-яким постачальником) в обсязі 11,126 тис. куб. м природного газу у листопаді 2016 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для КП «Господарник».
Загальний обсяг відбору КП «Господарник» у вказаний період без подання номінацій складає 11,126 тис. куб. м, що підтверджується реєстром обсягів природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», складеним оператором з розподілу природного газу АТ «Львівгаз», згідно з яким, у графі «Обсяг згідно алокації» зазначено про відбір КП «Господарник» природного газу у листопаді 2016 року 29,867 тис. куб. м; реєстром теплопостачальних підприємств з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України, в якому зазначені документально оформлені обсяги природного газу КП «Господарник» з АТ «НАК «Нафтогаз України» у листопаді 2016 року в обсязі 18,741 тис. куб. м, а також скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування та банківською випискою на підтвердження оплати відповідача за транспортування природного газу обсягом 29,867 тис. куб. м за листопад 2016 року.
Таким чином, відповідачем у листопаді 2016 року без укладення договору з АТ «НАК «Нафтогаз України», здійснено відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача без поданих номінацій природній газ обсягом 11,126 тис. куб. м, що складає різницю між обсягами природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» та документально оформленими обсягами природного газу КП «Господарник» в листопаді 2016 року.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України») що загалом складає 65 981,63 грн, яку відповідач зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.
Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 916,41 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 у справі №914/2573/23 стягнуто з Відповідача на користь Позивача вартість компенсації за період 01.10.2021 - 01.07.2023.
Строк оплати (за період 01.08.2023 - 01.06.2025) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов'язаний сплатити 21 077,43 грн.
Однак, КП «Господарник» не здійснив оплату вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу на користь позивача, чим допустив прострочення строку для оплати, порушуючи відповідне зобов'язання.
Враховуючи відсутність оплати вартості відібраних без номінацій обсягів, позивач завернувся з матеріально - правовою вимогою про стягнення з Комунального підприємства «Господарник» 21 077,43 грн основного боргу, 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відносини, які виникли між сторонами, врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493.
Згідно з ст. 5 р. 1 гл. І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.
Оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій (ст. 1 р. 3 гл. І Кодексу ГТС).
Згідно з п. 9 гл. 1 р. 8 Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.
Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (п.1 гл.1 р. 9 Кодексу ГТС).
Наведені вище положення Кодексу ГТС дають підстави дійти висновку, що укладання договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах газотранспортної системи.
Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб'єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб'єктів.
Частиною 1 ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі спеціальні обов'язки визначені Кабінетом Міністрів України в постановах від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)»; від 22.03.2017 №187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та від 19.10.2018 №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Відповідно до вказаних постанов, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було зобов'язане постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.
З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII, а згодом - ЗУ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX.
Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб'єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.
ЗУ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» було внесено зміни до ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639), підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Аналіз наведених приписів Закону № 1730 дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень ст. 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об'ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.
Як становлено судом, АТ «Укртрансгаз» вже зверталося до суду із позовною вимогою про стягнення із КП «Господарник» вартості компенсації відібраних без номінацій обсягів природного газу у листопаді 2016 року за період з 01.10.2021 по 01.07.2023, справа №914/2573/23 (період, який передує наведеному у даній справі).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 у справі №914/2573/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
У справі №914/2573/23 судом вже досліджено та встановлено обставини застосування Закону №1730 до спірних правовідносин, обставини відбору Відповідачем у спірний період природного газу без підтверджених номінацій та без документального оформлення такого відбору із постачальником, суб'єктність сторін в контексті застосування положень ч.2 ст.8 Закону України №1730, а також встановлено вартість компенсації, яку повинен здійснити Відповідач на користь Позивача на підставі ч.2 ст.8 Закону України №1730, тому такі обставини не підлягають доказуванню під час розгляду наведених у цьому позові вимог, зважаючи на ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Обсяг відбору КП «Господарник» природного газу без подання номінацій підтверджується реєстром обсягів природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», складеним оператором з розподілу природного газу АТ «Львівгаз»; реєстром теплопостачальних підприємств з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України, а також скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування та банківською випискою на підтвердження оплати відповідача за транспортування природного газу обсягом 29,867 тис. куб. м за листопад 2016 року .
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 8 ЗУ № 1730, обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.
З урахуванням того, що ст. 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, а також враховано ціни для виробників теплової енергії за категоріями споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 11,126 тис. куб. м у листопаді 2016 без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» - щомісяця рівними частинами упродовж 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач про дійсність відбору газу та зазначених позивачем у позовній заяві обсягів не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 077,43 грн основного боргу (за період з 01.08.2023 по 01.06.2025), який виник з огляду на відбір природного газу КП «Господарник» з газотранспортної системи без поданих постачальником номінацій.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеного, позивачем нараховано відповідачу 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2023 по 01.06.2025, у відповідності до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до чинного законодавства суд встановив, що такий здійснено арифметично правильно відтак до стягнення з відповідача підлягають 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Господарник» (82391, Львівська область, м. Борислав, смт Східниця, вул. Золота Баня, 3; ідентифікаційний код 30769965) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 21 077,43 грн основного боргу, 596,96 грн три проценти річних та 2630,49 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.