вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/219/25
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/219/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 20)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАРЧ" (07702, Київська обл., м. Яготин, вул. Кузнєцова, буд. 18)
про стягнення 509546,15 грн.
за участю представників:
від позивача: Онишко В.М., Юсупова Н.П.
від відповідача: Пустовойтов Д.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 24.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" про стягнення заборгованості у розмірі 509546,15 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
03.02.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/219/25, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву. Вирішено інші процедурні питання.
04.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "НВО БУД". В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що ціна кошторису, який був погоджений сторонами та не має будь-яких угод або доповнень про внесення змін до таких кошторисів у частині збільшення їх вартості, включає в себе витрати на трудові ресурси, енергоресурси, застосування машин та підйомних механізмів, риштування вишки, тури та інше, перебазування техніки, відрядження працівників підрядника, опалубку, малоцінні, витратні та швидкозношувані матеріали, які необхідні для виконання робіт, а відтак заявлені позивачем вимоги в частині додаткової вартості відрядження працівників є необґрунтованими, непідтвердженими жодними доказами та такими, що не погоджувалися з відповідачем в установленому законом порядку.
07.03.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з аргументами відповідача, зокрема, наголошуючи, що кошторис може змінюватися на підставах укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього Також, позивач зазначає, що листом-відгуком від 11.01.2024 №11, відповідачем підтверджено якість, швидкість та дотриманість будівельних норм згідно із затвердженим графіком проведених позивачем робіт. Претензій чи судових позовів щодо невиконання чи неналежного виконання робіт не має.Позивач також не погоджується з твердженням відповідача про неузгодженість між сторонами остаточних актів приймання-передачі виконаних робіт згідно договору підряду та додаткових угод до нього, остільки вказані акти направлялися на підписання відповідачу, вмотивованої письмової відмов від їх підписання замовником протягом п'ятнадцяти робочих днів позивачем не отримано.
17.03.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких наголошує, що позивач не інформував його про необхідність внесення змін до додаткових угод або кошторису у частині збільшення вартості робіт та з посиланням на укладений між сторонами договір підряду не мав права в односторонньому порядку збільшувати вартість робіт. Також, відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві.
В підготовчому засіданні 20.03.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.04.2025.
23.04.2025 через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо витрат понесених позивачем на правничу допомогу після відкриття провадження у справі.
В судовому засіданні 24.04.2025 судом оголошено перерву до 15.05.2025.
15.05.2025 через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо детального опису робіт (наданих послуг) пов'язаних із наданням правничої допомоги.
У зв'язку з перебуванням судді Смірнова О.Г. на лікарняному, судове засідання призначене на 15.05.2025 не відбулося.
Ухвалою суду від 19.05.2025 судове засідання призначено на 19.06.2025.
23.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні 19.06.2025 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 24.07.2025.
В судовому засіданні 24.07.2025 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 19.08.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, 19.08.2025 після судових дебатів було проголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" (далі - відповідач) взятих на себе зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" (долі - позивач) за Договором підряду № 2023/06-29 від 29.06.2023 року в частині оплати за виконані роботи.
Як убачається з матеріалів справи, 29.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" (замовник) укладено договір підряду №2023/06-29 (далі - договір), за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок замовника та з використанням засобів, матеріалів, обладнання замовника (якщо такі надаються) виконати згідно із затвердженою та наданою Замовником проектною та кошторисною документацією роботи на об'єкті будівництва (далі - роботи), а також інші роботи, зазначені в додаткових угодах до цього договору (п. 1.2.1. договору).
Об'єктом будівництва є «Нове будівництво заводу з переробки кукурудзи продуктивністю 100 000 тон/рік на території існуючого цукрового заводу в м. Яготин за адресою: Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця Незалежності, земельна ділянка 9-А» (п. 1.1.10 договору).
Згідно п.1.2.2. договору склад, обсяг робіт, їх вартість, технічні характеристики зазначаються у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт за цим договором визначається на підставі одиночних розцінок згідно кошторисів/ договірних цін та вказується у додаткових угодах до цього договору. Кошторис/договірна ціна погоджується сторонами до кожної додаткової угоди до цього Договору та є невід'ємною її частиною. Загальна ціна даного договору дорівнює загальній вартості робіт, виконаних згідно додаткових угод, укладених сторонами протягом строку дії цього договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що кошторис також може змінюватись в разі попередньо погодження сторонами цього договору: зміни обсягу або складу робіт; зміни, у встановленому порядку, номенклатурі або вартості матеріалів.
Відповідно п. 2.8. незважаючи на зазначене у кошторисах, погоджена вартість робіт включає вартість загальновиробничих та адміністративних витрат та всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням робіт за цим договором, зокрема, проте не виключно: витрати на плату робітникам та персоналу підрядника, вартість ресурсів поставки підрядника, транспортні витрати з доставки ресурсів поставки підрядника на будівельний майданчик, витрати на завантаження/розвантаження. витрати на паливно-мастильні матеріали та інші енергоносії, необхідні для виконання робіт,витрати по оплаті будівельних механізмів і обладнання, що орендується Підрядником для виконання робіт за договором, витрати по оплаті робіт субпідрядникам, витрати по оплаті на збір та складування в межах будівельного майданчика будівельного сміття, витрати по організації безпечних умов виконання робіт та забезпечення вимог охорони праці і пожежної безпеки, та інші необхідні витрати для виконання робіт.
Пункт 10.1. встановлює: якщо інше не буде погоджено у додаткових угодах до цього договору, оплата робіт проводиться в порядку:
замовник протягом 7 (семи) банківських днів після підписання додаткової угоди та отримання рахунку на оплату перераховує підряднику аванс у розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості робіт та 60% (шістдесят відсотків) від вартості матеріалів, передбачених додатковою угодою. (п.10.1.1.);
замовник протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту здачі-прийняття робіт уповноваженими представниками сторін по кожній окремій споруді та/або певного етапу робіт, перераховує Підряднику залишок вартості Робіт гідно підписаного акту на підставі наданого рахунку на оплату.
Згідно п.10.3.договорусторони погодили вартість робіт включає всі та будь-які супутні чи додаткові витрати підрядника, необхідні для належного виконання робіт, зокрема, такі як: доставку спецтехніки та інших механізмів до місця виконання робіт, забезпечення інструментами, забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту, його проживання та харчування, витратні матеріали, тощо.
Приймання виконаних робіт здійснюється поетапно, по мірі їх виконання. До 25 числа звітного місяця підрядник передає замовнику акти приймання виконаних робіт, та оформлену належним чином виконавчу документацію по акту в повному об'ємі. Після закінчення виконання всього обсягу робіт, передбачених договором, підрядник письмово повідомляє про це змовника та передає замовнику акт приймання виконаних робіт, документацію яка підтверджує випрати на відрядження, калькуляції і оформлену належним чином виконавчу документацію по ікту в повному об'ємі, передбаченого п.п. 5.2.9, 5.2.24 договору (п.11.1. договору підряду).
На виконання умов договору підряду між сторонами укладено додаткові угоди №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, від 03.07.2023, №8 від 31.07.2023, №№9, 10, 11від 08.08.2023, №12 від 10.08.2023, №№13, 14, 15 від 23.08.2023, №16 від 12.11.2023 та акти приймання виконаних робіт від 29.09.2023, від 26.10.2023 (4 шт.) від 23.11.2023 (2шт.), від 14.12.2023 (2шт.), від 05.04.2024 (5шт.), від 08.04.2024 (5шт.) скріплених підписами і печатками сторін, а також платіжних інструкцій до них (36шт), Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи,
Як зазначає позивач внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду в частині повної оплати наданих послуг, зокрема по виконанню будівельних робіт споруди №9 згідно додаткових угод №№2,9,13, споруди №11 згідно додаткових угод №№3,10,14,споруди №12 згідно додаткових угод №№ 4,11,15,утворилась заборгованість на суму 509 546,15 грн. При цьому, позивач зауважує, що згідного кожного кошторису по спорудам №№9,11,12 в примітках зазначено «Кінцеві розрахунки будуть проводитися за фактично виконаними обсягами робіт та затвердженими ним додатком розцінками.»
Як зазначає позивач, у зв'язку із частковою оплатою замовником виконаних підрядником робіт, на адресу відповідача листом від 08.06.2024 вих.№08/04/01 було направлено акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2023-08.04.2024 на суму 509 546,15 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи засвідченими належним чином копіями фіскального чеку від 08.04.2024 за трек-номером 59001131737385. У відповідь на вказаний лист, відповідач повідомив про відмову від підписання вказаного акту з підстав його невідповідності умовам договору та зауважив, що зазначена у акті сума має бути зменшена (копія листа від 11.04.2024 №144 наявна в матеріалах справи). Крім того, відповідно до п. 17.11. договору домовлено про офіційні електронні адреси для листування, зокрема замовника office@ukrstarch.com.ua, на яку позивачем направлявся виставлений рахунок,акт виконаних робіт та акт звірки, з проханням проведення оплати (копії переписки сторін, в тому числі електронної наявні в матеріалах справи). Вказані вимоги були залишені без оплати.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду № 2023/06-29 від 29.06.2023, усі додаткові угоди та додатки до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема параграфом 1 Глави 61 ЦК України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У розумінні наведеної норми основним предметом договору підряду є результат виконаних підрядником робіт.
Згідно з ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частинами 1-3 ст. 844 ЦК України визначено, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Приписами статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як було встановлено судом вище та узгоджено сторонами, п.1.2.2. договору склад, обсяг робіт, їх вартість, технічні характеристики зазначаються у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Умовами п. 2.1. договору передбачено, що вартість робіт за цим договором визначається на підставі одиночних розцінок згідно кошторисів/ договірних цін та вказується у додаткових угодах до цього договору. Кошторис/договірна ціна погоджується сторонами до кожної додаткової угоди до цього Договору та є невід'ємною її частиною. Загальна ціна даного договору дорівнює загальній вартості робіт, виконаних згідно додаткових угод, укладених сторонами протягом строку дії цього договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що кошторис також може змінюватись в разі попередньо погодження сторонами цього договору: зміни обсягу або складу робіт; зміни, у встановленому порядку, номенклатурі або вартості матеріалів.
Відповідно п. 2.8. незважаючи на зазначене у кошторисах передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивач на виконання умов договору, виконав роботи в повному обсязі, а відповідач, у свою чергу, прийняв частково вказані робити за сформованими актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) однак не здійснив їх повної оплати.
Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами ст. ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За приписами ч. 1-3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особам.
У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню".
Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності (1) реального виконання робіт за договором у разі (2) неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18)
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами договору документи, зокрема, акти виконаних робіт, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що ціна кошторису, який був погоджений сторонами та не має будь-яких угод або доповнень про внесення змін до таких кошторисів у частині збільшення їх вартості, включає в себе витрати на трудові ресурси, енергоресурси, застосування машин та підйомних механізмів, риштування вишки, тури та інше, перебазування техніки, відрядження працівників підрядника, опалубку, малоцінні, витратні та швидкозношувані матеріали, які необхідні для виконання робіт, а відтак заявлені позивачем вимоги в частині додаткової вартості відрядження працівників є необґрунтованими, непідтвердженими жодними доказами та такими, що не погоджувалися з відповідачем в установленому законом порядку, а відтак не вбачає підстав для підписання актів та здійснення їх оплати. При цьому, вказуючи про їх неодержання засобами поштового зв'язку.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачем на адресу відповідача був надісланий акт на суму в розмірі 509 546,15 грн.
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Згідно з п.17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв'язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення. (п.47 Правил)
Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Експрес» визначає загальні вимоги щодо приймання, обробки, перевезення, доставки та вручення відправлень «Укрпошта Експрес». Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про поштовий зв'язок», Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила) та внутрішніх документів АТ «Укрпошта». Дія Порядку поширюється на підрозділи АТ «Укрпошта», які задіяні в технологічному процесі з пересилання відправлень «Укрпошта Експрес».
Згідно з п.6.8 Порядку при прийманні відправлення Експрес працівник ОПЗ:
- перевіряє правильність заповнення супровідної адреси, наявність номера телефону одержувача та відправника (якщо супровідну адресу було сформовано та роздруковано відправником самостійно);
- зі слів відправника вносить інформацію в АС «АРМ ВЗ», необхідну для формування супровідної адреси (якщо супровідну адресу не було сформовано відправником самостійно);
- вимірює найдовшу сторону відправлення (враховується лише ціле значення в см, десяті значення не враховуються) і зважує відправлення (з точністю до десяти грамів) та зазначає цю інформацію в АС «АРМ ВЗ» або звіряє з інформацією, що зазначено на супровідній адресі;
- роздруковує бланк супровідної адреси, якщо відправник не зробив цього самостійно;
- якщо було виявлено помилки у вже сформованій супровідній адресі працівник ОПЗ вносить необхідні коригування в параметри відправлення в АС «АРМ ВЗ» та роздруковує бланк супровідної адреси повторно;
- інформує відправника про вартість послуги (при безготівковому розрахунку перевіряє наявність коштів на рахунку товариства, якщо інше не передбачено договором) та про нормативні строки пересилання;
- наклеює ШКІ на примірник супровідної адреси у призначеному для цього місці (у випадку, якщо відправлення було зареєстровано не через API/особистий кабінет);
- наклеює на адресному боці відправлення спеціальний ярлик помаранчевого кольору «Укрпошта Експрес» (у разі його наявності);
-у випадку приймання від п'яти відправлень, роздруковує ф.103 Експрес чи документ встановленого зразка.
- проводить розрахунок з відправником, якщо інше не передбачено договором. При умові розрахунку з відправником, йому видається розрахунковий документ (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги.
Враховуючи викладене, Суд зазначає, що відповідно до Правила надання послуг поштового зв'язку та Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Експрес» працівник оператора поштового зв'язку перевірив вміст вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
В той же час, суд відзначає, що визначальним у даному випадку є реальність господарської операції, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами, що не було враховано судом.
Верховний Суд в постанові від 21.08.2019 у справі №917/1489/18 виклав правову позицію, згідно якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
На підтвердження вартості та обсягу виконаних підрядних робіт позивачем було надано акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2023-08.04.2024 на суму в розмірі 509546,15 грн та докази на підтвердження виконаних робіт, які підписані в односторонньому порядку позивачем, в яких визначений перелік робіт із зазначенням об'ємів та вартості таких робіт, перелік та вартість матеріалів.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б ставили під сумнів дійсність вищезазначеного акта із зазначенням про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Більше того, у відзиві на позовну заяву та під час судового розгляду відповідач не заперечив проти самого факту виконання робіт. Також відповідач не надав обґрунтованої відмови від підписання вказаного акту.
Також, в матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму в розмірі 7022388,99 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень, в добровільному порядку та скріплені їх печатками, до складу яких були включені відрядження, та частина з низ оплачена відповідачем на суму 6510733,85 грн., що свідчить про відсутність зауважень до виконаних підрядником робіт. При цьому наявність відряджень працівників позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.
Дослідивши у сукупності наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" заборгованості у розмірі 509 546,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаних висновків суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивачем наданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в частині витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які загалом складають 16000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 27000,00 грн. з яких: підготовка та подача позову 16000,00грн., підготовка та подача відповіді на відзив 4000,00 грн. та відвідування судових засідань по 2000,00 грн (за кожне).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що заяви про розподіл понесених судових витрат на професійну правничу допомогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/219/25 позивачем подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №1679 від 06.11.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» та Адвокатським бюро «Романа Сацика», додаткові угоди№1 від 06.11.2024, №3 від 22.04.2024 та №1 від 01.01.2025до вказаного договору, розрахунок витрат на надання правової допомоги, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№9449/10 від 18.09.2020 та копію ордеру серії АІ №1767873 від 24.12.2024.
06.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» та Адвокатським бюро «Романа Сацика» було укладено договір про надання правової допомоги №1679, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати правову допомогу замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її у встановленому цим договором порядку.
Правова допомога, що надається на підставі цього договору, може мати одноразовий чи систематичний характер і складається з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.
Види, характер, обсяг, порядок надання і строки надання правової допомоги визначаються сторонами в умовах даного Договору.
Гонорар та порядок його оплати встановлені розділом 3 даного договору та додаткових угод до нього..
Відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків витрат на надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги та додаткових угод до нього загальна вартість послуг складає 27000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» та Адвокатським бюро «Романа Сацика» та додатковими угодами до вказаного договору, розрахунок витрат на надання правової допомоги по справі №911/219/25, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№9449/10 від 18.09.2020 та копія ордеру серії АІ№1767873 від 24.12.2024є належними доказами наявності витрат на правову допомогу.
Однак, як вбачається з розрахунку витрат на надання правової допомоги та додаткових угод до нього, виконавцем надано замовнику такі послуги як складання та підготовка та подання позовної заяви та відповіді на відзив і відвідування судових засідань.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З вказаних норм слідує те, що законодавцем покладений обов'язок на учасника, який має намір відшкодувати на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, подати докази понесення судових витрат у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Вказана правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З огляду на вищевикладене розміру витрат на правничу допомогу що підлягає задоволенню становить 20000,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" (07702, Київська область, м. Яготин, вул. Кузнєцова, буд. 18, код ЄДРПОУ 42625175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" (002081,м. Київ, вул. Урлівська, код ЄДРПОУ 34896347) заборгованість у розмірі 509 546 (п'ятсот дев'ять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 15 коп., 7 643 (сім тисяч шістсот сорок три) грн. 20 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повний текст рішення складено 25.09.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.