ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.09.2025Справа №910/7164/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд"
простягнення заборгованості у розмірі 2 007 518,64 грн
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін на проголошення судового рішення в судове засідання, призначене на 25.09.2025, не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" про стягнення заборгованості у розмірі 2 007 518,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" вказує, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором поставки №П-107/2503/25 від 25.03.2025 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" товар на суму 1 801 349,40 грн, в той час як відповідачем було оплачено даний товар частково - на суму 500 000,00 грн, у зв'язку з чим у останнього виник борг перед позивачем у розмірі 1 301 349,40 грн.
Крім того, посилаючись на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" своїх грошових зобов'язань за Договором поставки №П-107/2503/25 від 25.03.2025, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих за період з 15.04.2025 по 02.06.2025 пені у розмірі 54 157,53 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 109,45 грн та 3% річних у розмірі 5 241,05 грн, а також нарахованих за період з 15.04.2025 по 02.06.2025 відсотків за користування коштами у розмірі 637 661,21 грн.
У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести судові витрати на оплату судового збору у розмірі 30 112,78 грн та на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати її розгляд за загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; призначено у справі підготовче засідання на 10.07.2025.
01.07.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" надійшло клопотання про участь його представника в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В підготовче засідання 10.07.2025 представники сторін не з'явилися, представник позивача не зміг приєднатись до засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки в підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС перебував офлайн, а відповідач про причини неявки не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 відкладено підготовче засідання на 24.07.2025; визнано обов'язковою явку позивача у наступне підготовче засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 відкладено підготовче засідання на 26.08.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 закрито підготовче провадження у справі; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 16.09.2025.
В судове засідання, призначене на 16.09.2025, з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити,.
Відповідач в судове засідання 16.09.2025 явку свого представника не забезпечив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.
Так, оскільки відповідачем не було виконано свого обов'язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій 7164/25 та всі послідуючі ухвали суду були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, офіс 16/39), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці ухвал.
Однак поштові відправлення не були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" та повернулись до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідками відділення поштового зв'язку на відповідних конвертах.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днями вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" ухвал суду по справі №910/7164/25 є дні проставлення у довідках відділення поштового зв'язку відміток про причини повернення поштового відправлення.
Також ухвали суду від 25.07.2025 та від 26.08.2025 (якими повідомлено відповідача про засідання, призначені на 26.08.2025 та на 16.09.2025) були направлені на електронну адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (FINDIR7475@GMAIL.COM).
Крім того судом було здійснено спробу повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" про розгляд справи №910/7164/25 засобами телефонного зв'язку за мобільним номером, вказаним як контакт відповідача в спірному договорі, проте в автоматизованому режимі стільниковою компанією повідомлено, що даний номер не обслуговуються, про що секретарем судового засідання 29.07.2025 складено відповідну телефонограму.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7164/25, однак не скористався своїм правом на надання відзиву у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк та на участь у засіданнях по справі, в той час як підстави для відкладення розгляду справи №910/7164/25 відсутні.
Приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень від відповідача про причини неявки його представників в судове засідання 16.09.2025, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/7164/25 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд".
В судовому засіданні 16.09.2025 судом завершено розгляд справи №910/7164/25 по суті, та оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 25.09.2025 о 16 год 00 год.
На проголошення судового рішення по справі №910/7164/25 представники сторін не з'явились.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд", як покупцем, укладено Договір №П-107/2503/25 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник відповідно до умов цього Договору, зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити наступну продукцію - м'ясо птиці (тушки курчат-бройлерів), субпродукти, а також іншу курячу продукцію, у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію продукції.
Відповідно до п. 1.2 Договору загальна кількість, одиниці виміру та номенклатура продукції визначаються сторонами у видаткових накладних.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна по кожному найменуванню і на кожну партію продукції погоджується постачальником з покупцем в телефонному режимі або шляхом надіслання повідомлень електронною поштою чи іншими засобами електронного зв'язку та вказується в накладних на кожну партію продукції і містить в собі податок на додану вартість.
Згідно з п. 2.6 Договору розрахунок за кожну партію продукції проводиться у безготівковій формі, шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів в сумі, вказаній у рахунках, на п/р постачальника не пізніше 5 календарних днів з дати поставки продукції.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочення
Відповідно до п. 6.3 Договору покупець при простроченні виконання грошового зобов'язання на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Згідно з п. 6.4 Договору у разі прострочення оплати за продукцію, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, що передбачені статтями 536, 692 ЦК України, у розмірі 1% за кожен день прострочення
Даний Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2025.
08.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" з вимогою про сплату боргу за Договором у розмірі 1 301 349,40 грн, а також штрафних санкцій у розмірі 352 968,74 грн у строк до 16.05.2025.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого йому товару згідно Договору поставки №П-107/2503/25 від 25.03.2025 та видаткової накладної №6625 від 09.04.2025 товару, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 301 349,40 грн.
Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 54 157,53 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 109,45 грн та 3% річних у розмірі 5 241,05 грн, а також відсотків за користування коштами у розмірі 637 661,21 грн.
Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" продукцію (тушка курчати бройлера патрана 1 категорії калібрована 1,3 - 1,8 кг, напівфабрикат морожений; філе курчат-бройлерів, напівфабрикат морожений; четвертина тушки задня курчат-бройлерів, напівфабрикат морожений; крило курчат-бройлерів, напівфабрикат морожений; обрізь м'яса від обвалювання ніжки, напівфабрикат морожений), що підтверджується видатковою накладною №6625 від 09.04.2025 на суму 1 801 349,40 грн з ПДВ.
Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками та скріплена їх печатками, а також в ній міститься посилання на реквізити Договору.
Таким чином, видатковою накладною №6625 від 09.04.2025 підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки відповідачу продукції на загальну суму 1 801 349,40 грн.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2.6 Договору розрахунок за кожну партію продукції проводиться у безготівковій формі, шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів в сумі, вказаній у рахунках, на п/р постачальника не пізніше 5 календарних днів з дати поставки продукції.
Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.6 Договору відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений позивачем товар за видатковою накладною №6625 від 09.04.2025 на загальну суму 1 801 349,40 грн у строк до 14.04.2025 включно.
Як вбачається з наданої позивачем банківської виписки у період з 01.01.2025 по 19.05.2025, відповідачем 08.04.2025 було сплачено товар на загальну суму 500 000,00 грн. (призначення платежу: Договір поставки №П-107/2503/25в т.ч. ПДВ 83333,33 грн).
Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача коштів у розмірі 1 301 349,40 грн (1 801 349,40 грн - 500 000,00 грн) матеріали справи не містять, вказані обставини відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально Господарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару, суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" виник борг перед позивачем у розмірі 1 301 349,40 грн.
Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" боргу у розмірі 1 301 349,40 грн підлягає задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 54 157,53 грн, нараховану за період з 15.04.2025 по 02.06.2025.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочення.
З пункту 6.2 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання) та порядок нарахування пені (за кожен день прострочення виконання).
Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування) прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" пені у розмірі 54 157,53 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9 109,45 грн, які позивач зазначає, що нараховані за період з 15.04.2025 по 02.06.2025, однак в розрахунку ним застосовано індекс інфляції лише за період квітня 2025 року (100,70), тобто інфляційні втрати нараховані лише за період з 01.04.2025 по 30.04.2025.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних річних (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - квітень 2025 року), прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" інфляційних втрат у розмірі 9 109,45 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 241,05 грн, нараховані за період з 15.04.2025 по 02.06.2025, та відсотки за користування коштами у період з 15.04.2025 по 02.06.2025 у розмірі 637 661,21 грн.
Судом враховано, що позивач у розрахунку зазначає період нарахування відсотків за користування коштами з 15.05.2025 по 02.06.2025, однак при цьому для розрахунку застосовує кількість днів - 49. Тобто позивачем помилково зазначено період нарахування - з 15.05.2025 по 02.06.2025, оскільки ним використано період - з 15.04.2025 по 02.06.2025, який складає 49 днів.
В цій частині спір стосується можливості одночасного стягнення 3% річних та погодженого у договорі розміру відсотків за користування чужими коштами.
Дані правовідносини врегульовані статтями 536, 625, 692, 694 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач, одержавши товар, повинен був провести оплату не пізніше 5 календарних днів з моменту поставки, проте частково порушив свій обов'язок з оплати товару.
Відповідно має місце прострочення відповідача, яке полягає у затримці сплати грошових коштів, що зумовлює правовідношення користування відповідачем чужими грошовими коштами (адже не пізніше 5 календарного дня з моменту одержання продукції - ці кошти мали бути сплачені позивачу).
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У даному випадку позивач просить стягнути 3% річних - встановлені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України та 1% за кожен день прострочення згідно п. 6.4 Договору, встановлені в порядку ст.ст. 536, 692 Цивільного кодексу України.
Сутність правової природи цих відсотків є тотожною, адже є компенсацією боржником на користь кредитора вартості користування коштами, які несвоєчасно повертаються кредитору.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Подібна норма міститься у частині 5 статті 694 Цивільного кодексу України за якою якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Положення частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України визначають альтернативність способу погодження такого проценту про що свідчить сполучник "або" між словами: договору, законі, іншим актом цивільного законодавства.
Наведене виключає можливість одночасного нарахування та стягнення обох видів процентів, визначених у різний спосіб їх погодження.
Зокрема 3% річних нараховуються у разі відсутності погодження договором іншого розміру ставки, а її наявність (як зменшення, так і збільшення) свідчить про волевиявлення сторін змінити цей розмір відсотку.
Інші умови договору не дають підстав для висновку про погодження сторонами одночасного стягнення і визначених у договорі 365% річних, і 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення процентів, нарахованих у порядку п. 6.4 Договору із відмовою у задоволенні вимоги про стягнення 3% річних.
Суд здійснивши перерахунок відсотків за користування коштами (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування) прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" відсотків за користування коштами у розмірі 637 661,21 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" боргу у розмірі 1 301 349,40 грн, пені у розмірі 54 157,53 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 109,45 грн та відсотки за користування коштами у розмірі 637 661,21 грн.
В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС Трейд" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, офіс 16/39; ідентифікаційний код 40370849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (80630, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Заболотці, вул. Містки, буд. 1А; ідентифікаційний код 39266874) борг у розмірі 1 301 349 (один мільйон триста одна тисяча триста сорок дев'ять) грн 40 коп., пеню у розмірі 54 157 (п'ятдесят чотири тисячі сто п'ятдесят сім) грн 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 109 (дев'ять тисяч сто дев'ять) грн 45 коп., відсотки за користування коштами у розмірі 637 661 (шістсот триста сім тисяч шістсот шістдесят одну) грн 21 коп. та судовий збір у розмірі 30 034 (тридцять тисяч тридцять чотири) грн 16 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 25.09.2025.
Суддя Р.В. Бойко