майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/654/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№15/09 від 15.09.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС КОНЦЕПТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ"
про стягнення 2948611,51 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС КОНЦЕПТ" (далі - ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ") про стягнення 2948611,51 грн, з яких 2599999,42 грн основного боргу, 23001,84 грн 3% річних, 98331,69 грн інфляційних втрат та 227278,56 грн пені.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.09.2025 позов ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" 2599999,42 грн основного боргу, 62260,54 грн інфляційних втрат, 14157,18 грн 3% річних, 146290,85 грн пені та 33872,50 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
15.09.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення вих.№15/09 від 15.09.2025, згідно з якою останній просить стягнути з ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" на користь ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн (а.с.115-123).
Ухвалою суду від 16.09.2025 вказану заяву прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.09.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вих.№54 від 18.09.2025, у якому останній просив зменшити розмір витрат ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 15000,00 грн (а.с.130-138).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з нижчевикладеного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України ).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження вищезгаданого принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідний порядок застосування визначений постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, від 26.10.2022 у справі №911/3001/21, від 17.01.2023 у справі №922/4812/21, від 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, від 27.02.2024 у справі №922/1075/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як встановлено судом, позивач на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат включає витрати, які він поніс: судовий збір у розмірі 35383,64 грн та які очікує понести: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн (а.с.4 на звороті - 5). До позовної заяви додано, зокрема, копію витягу з договору про надання правової (правничої) допомоги №02/09 від 02.09.2024 та копію додаткової угоди від 12.05.2025 до цього договору (а.с.73-74). У судовому засіданні 04.092025 представник позивача також заявив про стягнення витрат на правову допомогу та зазначив, що відповідні докази будуть додані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України (а.с.105 на звороті).
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на викладене, при ухваленні рішення від 15.09.2025 за наслідками розгляду справи №906/654/25 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу господарським судом не вирішувалося.
Заяву про ухвалення додаткового рішення від 15.09.2025 з доданими до неї документами надіслано представником позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС 15.09.2025, тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України.
Отже порядок та строк подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості заявником дотримано.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі й витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" надавав адвокат Тимофієв Є.Л. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3939 від 08.10.2018), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером серії АЕ №1376589 від 16.05.2025 (а.с.75, 76).
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як встановлено судом, 02.09.2024 між ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" (далі - замовник, клієнт) та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (далі - бюро, виконавець) було укладено договір №02/09 про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір) (витяг з договору а.с.118).
Відповідно до п.1.1 договору, клієнт доручає, а бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п.1.2 договору, правова (правнича) допомога, що надається клієнту, полягає у наступному, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства; надання інших послуг.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що зміст кожного конкретно визначеного доручення клієнта за цим договором та зміст і обсяг надання правової (правничої) допомоги у кожній конкретно визначеній справі клієнту визначаються додатковою угодою до цього договору, що є його невід'ємною частиною, яка врегульовує у тому числі й всі інші питання, які витікають із суті певного доручення клієнта або суті певної справи.
Відповідно до п.1.6 договору, безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Тимофієв Євгеній Леонідович.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до його виконання, але не довше ніж по «31» грудня 2025 року включно, незалежно від обсягу та стадії виконання будь- якого конкретного доручення клієнта за цим договором (п.7.1 договору).
12.05.2025 між ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" (замовник) та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (виконавець) укладено додаткову угоду, яка (п.1) визначає зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові бюро, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ " ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" за договором підряду №06/09 від 06.09.2023 (далі - додаткова угода) (а.с.119).
За умовами п.2 цієї додаткової угоди, бюро зобов'язується надати таку правову допомогу клієнту: ознайомлення з документами, пов'язаними з договором підряду №06/09 від 06.09.2023; надання консультацій; складання та подання заяв по суті (позов, відповідь на відзив (за потребою) пояснення (за потребою); складання та подання заяв та клопотань, та інших процесуальних документів (за потребою); представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції, в т.ч. участь у судових засіданнях.
У п.п.3, 4 додаткової угоди сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 50000,00 грн за надану правову (правничу) допомогу клієнту. Сторонами погоджено, що розмір гонорару не залежить від затраченого часу бюро на надання правової (правничої) допомоги, зазначеної в п.2 цієї додаткової угоди.
Згідно з п.6 додаткової угоди, сторони складають акт виконаних робіт протягом 3 робочих днів з дати прийняття судового рішення за результатами розгляду справи.
Ця додаткова угода є підставою для оплати гонорару (п.8 додаткової угоди).
15.09.2025 ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" (замовник) та Адвокатське бюро Тимофієва Євгенія (виконавець) підписали акт приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги про те, що бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу за договором №02/09 від 02.09.2024 та додатковою угодою від 12.05.2025, а саме: ознайомлення з документами, пов'язаними із заборгованістю ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" за договором підряду №06/09 від 06.09.2023; надання консультацій; складання та подання позовної заяви до суду (складання позовної заяви, здійснення розрахунку інфляційних збитків, 3% та пені); представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції у справі №906/654/25 у судових засіданнях 16.06.2025, 14.07.2025, 04.09.2025, 15.09.2025. Загальна вартість робіт (послуг) склала 50000,00 грн (а.с.120).
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду від 05.03.2024 №912/3432/23, від 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.07.2024 у справі №913/205/23).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 ГПК України.
Як роз'яснено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.126, ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України також викладені у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20.
Як зазначалось вище, відповідач подав зі свого боку клопотання вих.№54 від 18.09.2025, у якому просив зменшити розмір витрат ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 15000,00 грн, оскільки вважає заявлений позивачем розмір завищеним та неспівмірним реально виконаній роботі, адже фактично правнича допомога адвоката Тимофієва Є.Л. складалася з написання позовної заяви з нескладною фабулою про стягнення залишку заборгованості за договором та ще й з невірно обрахованими штрафними санкціями, а також участі у чотирьох судових засіданнях по 0,5 год кожне, заявлена сума при цьому перевищує середньомісячну заробітну плату за посадою «адвокат» (а.с.130-131).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Оцінивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи та прийнявши до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності їхнього розміру, не є співмірними зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Суд вважає, що такі послуги, як: ознайомлення з документами, пов'язаними із заборгованістю ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" за договором підряду №06/09 від 06.09.2023, та надання консультацій, є складовою процесу складання та подання позовної заяви до суду як самостійного виду правової допомоги, а відтак не можуть бути підставою для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок відповідача. Витрати на зазначені під №1 та №2 в акті приймання-здачі від 15.09.2025 види робіт (послуг) не є обґрунтованими.
Щодо представництва адвокатом інтересів позивача в суді (вид послуги в акті від 15.09.2025 під №4), суд враховує те, що адвокат брав участь у судових засіданнях 16.06.2025, 14.07.2025, 04.09.2025, 15.09.2025 в режимі відеоконференції, загальна тривалість яких склала близько 39 хв; процесуальні питання, окрім як питання про відкладення судового засідання, не вирішувалися; так як представник відповідача участі у судових засіданнях не брав, судові дебати у засіданні 04.09.2025 не проводилися, обмін репліками не здійснювався; судове засідання на 15.09.2025 було призначено для ухвалення судового рішення та його проголошення.
Отже, на переконання суду, дійсно необхідними, неминучими та пропорційними до складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та послуг, а також враховуючи середню вартість аналогічних послуг на ринку, є витрати на оплату послуг адвоката у даній справі у розмірі 30000,00 грн.
При цьому, враховуючи, що рішенням суду від 15.09.2025 у справі №906/654/25 позов ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" до ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28719,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача від 15.09.2025 частково, стягнути з ТОВ "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" на користь ТОВ "СПЕЙС КОНЦЕПТ" 28719,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення решти суми - 21281,00 грн таких витрат відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№15/09 від 15.09.2025 у справі №906/654/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ІНВЕСТ" (вул. Бандери Степана, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., 10029, код ЄДРПОУ 41930436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС КОНЦЕПТ" (вул. Хвойки Вікентія, буд. 21, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 44198623) 28719,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви №15/09 від 15.09.2025 відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
- сторонам та представнику позивача (до ел.каб.).