майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/983/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Фізичної особи-підприємця Рябця Віктора Васильовича
до Фізичної особи-підприємця Пасічник Оксани Іванівни
про стягнення 39615,07 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 39615,07 грн., з яких: 31850,00 грн. боргу за надані послуги по Договору №19-23 від 01.11.2023; 6224,52 грн. інфляційних; 1540,55 грн. 3% річних.
Рух справи.
01.08.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 05.08.25 суд відкрив провадження у справі №906/983/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Ухвала, яка направлялась відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" адресат відсутній за вказаною адресою ". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: Житомирська область, смт.Першотравенськ, вул.Службова,1, кв.21. Іншої адреси відповідач не повідомляв.
Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про розгляд даної справи, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, надати свої заперечення по суті позову.
Встановлені судом обставини.
01 листопада 2023 року між фізичною особою-підприємцем Рябець Віктором Васильовичем (виконавець/позивач) та фізичною особою-підприємцем Пасічник Оксаною Іванівною (замовник/відповідач) укладений Договір про надання послуг № 19-23, за умовами якого виконавець зобов'язався здійснити послуги вантажним транспортом та спецтехнікою (а.с.5).
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги вантажним транспортом (автомобіль Mercedes-Benz), що підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт № ВВ-0000102 від 06.12.2023 на суму 12350,00грн., № ВВ-0000108 від 15.12.2023 на суму 15600,00грн. та № ВВ-0000111 від 15.12.2023 на суму 3900,00грн. Загальна вартість наданих послуг становить 31850.00 грн. (а.с.6-8).
Згідно пункту 3.2. Договору, відповідач зобов'язався оплатити надані послуги протягом 30 календарних днів після складання та підписання акту виконаних робіт.
12.02.2025 позивач направив відповідачу претензію №134 з вимогою сплатити борг за надані послуги, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Висновки суду та норми права.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.
Суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 31850,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 6224,52 грн. інфляційних та 1540,55 грн. 3% річних (а.с.2,3).
Вказані величини підлягають нарахуванню з врахуванням п.3.2 договору, за період з 06.01.2024 по 26.07.2025 р. відносно заборгованості у сумі 12 350.00 гри. (Акт № ВВ-0000102 від 06.12.2023), за період з 15.01.2024 по 26.07.2025 р. відносно заборгованості у сумі 15600.00 грн. (Акт № ВВ-0000108 від 15.12.2023) та за період з 15.01.2024 по 26.07.2025 р. відносно заборгованості у сумі 3 900.00 грн. (Акт № ВВ-00001 11 від 15.12.2023).
Суд, здійснивши розрахунки за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" системи Ліга, встановив, що стягненню підлягають 6045,52 грн. інфляційних та 1469,95 грн. 3% річних.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 39365,47 грн., з яких: 31850,00 грн. боргу, 1469,95 грн. 3% річних, 6045,52 грн. інфляційних. Вимоги про стягнення 70,60 грн. 3% річних, 179,00 грн. інфляційних не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пасічник Оксани Іванівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Рябця Віктора Васильовича ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 )- 31 850,00 грн. боргу, 1469,95 грн. 3% річних, 6045,52 грн. інфляційних, 3008,92 грн. судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 70,60 грн. 3% річних, 179,00 грн. інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.09.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2,3- сторонам рек. з повідом.