Справа № 991/9630/25
Провадження № 1-кс/991/9713/25
про арешт майна
19 вересня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
старшого детектива ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000031 від 14.01.2025.
(1) Короткий виклад змісту клопотання
18.09.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.
З його змісту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025000000000031 від 14.01.2025 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Прокурор у клопотанні вказує, що у період з 15.12.2021 по 03.02.2022 з полів ДП «ДГ «АФ «Надія» зібрано та вивезено на зберігання до ТОВ «АПК «Магнат» 973,3 т кукурудзи орієнтовною вартістю 7 904 169,3? грн.
Однак, будь-які офіційні документи, які б підтверджували передачу на зберігання вказаної сільськогосподарської продукції не укладалися.
У подальшому, вказана сільськогосподарська продукція, за відсутності будь-яких договорів купівлі-продажу, переоформлена на інших суб'єктів господарської діяльності. При цьому, відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «ДГ «АФ «Надія», вона продовжувала рахуватися як така, що передана на зберігання до ТОВ «АПК «Магнат».
Окрім того, в період часу з 31.10.2021 по 08.12.2021 з полів ДП «ДГ «АФ «Надія» поза бухгалтерським обліком зібрано 1 168,29? т кукурудзи орієнтовною вартістю 8 833 440,69? грн та вивезено на зберігання до інших елеваторів на території Полтавської та Сумської областей. Зокрема, 1077,87 т кукурудзи на ТОВ «Гределіс» та 90,42 т кукурудзи на ПВКП «СТС», як власність інших суб'єктів господарської діяльності.
Також установлено, що протягом квітня-травня 2022 року з полів ДП «ДГ «АФ «Надія» поза бухгалтерським обліком державного підприємства зібрано близько 104 т кукурудзи, які вивезені в невідомому напрямку та реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності.
Окрім того, службові особи ДП «ДГ «АФ «Надія», зловживаючи своїм службовим становищем заволоділи насінням соняшника врожаю 2022 року в особливо великих розмірах, шляхом укладення завідомо невигідного для державного підприємства договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.
Так, 14.06.2022 між ДП «ДГ «АФ «Надія» та ФГ «Кириченко М» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво. Відповідно до нього, ФГ «Кириченко М» придбало соняшник незавершеного виробництва врожаю 2022 року, що знаходиться на визначених полях ДП «ДГ «АФ «Надія» площею 1268 га.
Згідно договору, вартість сільськогосподарської продукції склала 21 800 724 грн. У той же час, згідно даних Головного управління статистики у Сумській області середня врожайність соняшника у 2022 році на території Сумської області складала 2,62 т з 1 га.
Отож, з полів ДП «ДГ «АФ «Надія» у 2022 році могло бути зібрано близько 3 300 т соняшника орієнтовною вартістю 49 500 000 грн. Різниця між вартістю насіння соняшника врожаю 2022 року, яка була зібрана з полів ДП «ДГ «АФ «Надія» та ціною придбання вказаної продукції, зазначеною у договорі купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво від 14.06.2022, складає понад 27 000 000? грн.
Окрім того, в результаті укладення договору купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво від 14.06.2022 ФГ "Кириченко М" набуло у власність врожай соняшника 2022 року, що розміщувався на земельних ділянках площею 1116 га. Відповідно до пояснень ФГ "Кириченко М", що надавалися ними до державної податкової служби, з вказаної площі ними було зібрано лише 2016,276 т соняшника.
Установлено, що насіння соняшника врожаю 2022 року, зібраного з полів ДП "ДГ "АФ "Надія" здійснювалося на елеватори Філія «Хлібна база» ДП «Охтирський КХП» в місті Ворожба, ТОВ «Луцький КХП» в м. Ромни та ПП «Рубін» в місті Ромни. Лише ДП «Охтирський КХП» зареєструвало складські квитанції про отримання на зберігання від ФГ «Кириченко М» 2054,111 т соняшника, що відповідає кількості насіння соняшника про яке ФГ «Кириченко М» відзвітувалось перед контролюючими органами.
Таким чином, частина сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «АФ «Надія» була зібрана та вивезена поза бухгалтерським обліком державного підприємства.
Прокурор указує, що посадові особи ДП «ДГ «АФ «Надія» діючи за попередньою змовою зі службовими особами суб'єктів підприємницької діяльності та іншими фізичними особами заволоділи шляхом зловживання службовим становищем майном державного підприємства в особливо великих розмірах.
16.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі від № 991/8568/25 проведено обшук в квартирі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході його проведення виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 16 Pro модель A3293 та мобільний телефон iPhone, IMEI: НОМЕР_1 .
Указані мобільні телефони містять систему логічного захисту, а тому, неможливо дослідити вміст інформації, яка на них зберігається. У той же час, ОСОБА_5 є директором ТОВ «СД Ріелті». Це підприємство, від імені якого здійснювалося завезення сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «АФ «Надія» на зберігання до ТОВ «АПК "Магнат».
Прокурор зазначає, що у зв'язку з відсутністю паролю для розблокування доступу до мобільних телефонів потрібно зберегти інформацію, що міститься на них для проведення експертних досліджень та подальшого використання їх в якості речових доказів. На них, можуть міститися відомості, що мають значення для досудового розслідування.
Постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 від 17.09.2025 вилучені у ході обшуку квартири ОСОБА_5 мобільні телефони визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, адже вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою проведення всебічного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, та надання належної правової оцінки, повного і ретельного дослідження інформації, яка міститься у вилучених терміналах та проведення по них судових експертиз (оглядів) за участі спеціаліста, а також з метою збереження речових доказів та запобігання можливості фактів приховування, зміни або їх відчуження або знищення, виникла необхідність в накладенні арешту на речові докази, що вважається доцільним та відповідає передбаченим законодавством завданням кримінального провадження та завданням арешту.
Прокурор просить накласти арешт на мобільний телефон iPhone 16 Pro модель A3293 та мобільний телефон iPhone, IMEI: НОМЕР_1 , які належить ОСОБА_5 та вилучені 16.09.2025 за результатами обшуку його квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження та користування ними, з метою забезпечення збереження речових доказів
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні старший детектив НАБУ ОСОБА_6 , що діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_4 , клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених. Додатково долучив дві постанови про призначення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій.
ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, водночас ніхто не прибув у судове засідання, про причини неприбуття не повідомив, про відкладення розгляду справи не просив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на зазначені положення, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання за відсутності власника майна.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац ч. 3 ст. 170 КПК).
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
3) речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
4) це майно є речовим доказом;
5) буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
6) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить такі висновки щодо кожного з них.
(3.1) Детектив довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання убачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000031 від 14.01.2025 здійснюється за ч. 5 ст. 191 КК України.
Шляхом аналізу документів, які додано до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема:
-витягом з ЄРДР;
-протоколом обшуку від 16.09.2025;
-протоколом огляду від 16.09.2025;
-протоколом огляду від 14.01.2025 з додатками (реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості кожної окремої партії, договір купівлі-продажу № 07 від 01.11.2021 та специфікація до нього);
-протоколом огляду від 14.01.2025;
-листом про повернення сільськогосподарської продукції за договором складського зберігання № 13/12/2021;
-листом про повернення сільськогосподарської продукції від 12.12.2023 № 753;
-протоколом обшуку від 06.06.2025 з додатками;
-протоколом огляду від 14.01.2025 та поясненнями спеціаліста від 01.07.2025;
-протоколом огляду від 14.01.2025;
-протоколом огляду від 13.06.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Встановлено, що вилучені мобільні телефони iPhone 16 Pro модель A3293 та iPhone, IMEI: НОМЕР_1 належать саме ОСОБА_5 , що підтверджено протоколом обшуку від 16.09.2025 та ухвалою слідчого судді 21.08.2025.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
(3.3) Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Прокурор у своєму клопотанні просив накласти арешт на мобільні телефони. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.
Мобільні телефони iPhone 16 Pro модель A3293 та iPhone, IMEI: НОМЕР_1 було вилучено під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Слідчим суддею було надано попередній дозвіл на проведення обшуку у цьому приміщенні із метою відшукання, в тому числі, мобільних телефонів.
Постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 від 17.09.2025 вилучені у ході обшуку квартири ОСОБА_8 мобільні телефони визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, адже вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Оцінюючи вилучені речі на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя доходить таких висновків.
Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії в кімнаті ОСОБА_8 виявлено мобільний телефон марки iPhone. На прохання детектива повідомити пароль доступу до телефона ОСОБА_7 сказав, що не пам'ятає, а далі на неодноразові повторні прохання детектива відмовився його надати. Для подолання системи логічного захисту його вилучено. Далі, у ході обшуку виявлено мобільний телефон iPhone 16 Pro. На прохання повідомити пароль доступу, ОСОБА_7 повідомив, що це телефон його дядька, а пароль йому невідомий. У зв'язку з цим, телефон вилучено для проведення експертизи та огляду.
Відповідно до версії органу досудового розслідування зерно кукурудзи ДП «ДГ «АФ Надія» фактично могло завозитися на зберігання ТОВ «АПК «Мгнат» як власність ТОВ «СД Ріелті» і після його зберігання відвантажувалося цьому підприємству. ОСОБА_7 є керівником та засновником ТОВ «СД Ріелті».
Слідчий суддя враховує, що у вказаному телефоні може міститися листування, а також фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо фактів вчинення злочину, описаного вище, причетних осіб, зв'язки між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування осіб тощо. Крім того, у ньому можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 від 18.09.2025 призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. На вирішення експертам постановлено, зокрема, такі питання: чи наявна на мобільному телефоні iPhone 16 Pro модель A3293 система логічного захисту доступу до інформації; чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на цьому мобільному телефоні.
Також, постановою детектива НАБУ ОСОБА_9 від 16.09.2025 призначено таку ж експертизи щодо телефону iPhone, IMEI: НОМЕР_1 .
Слідчий суддя враховує, що в сучасних реаліях майже уся комунікація між особами здійснюється за допомогою мобільного зв'язку, в тому числі месенджерів, встановлених на такі пристрої, а відтак збереження мобільного телефону є необхідною умовою для здійснення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з метою встановлення ключових обставин у провадженні.
Тому, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які було вилучено під час обшуку.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього. Мобільні телефони не є занадто вартісним майном, за необхідності інформацію з нього можна скопіювати з так званого хмарного сховища або ж у НАБУ.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити;
- накласти арешт на мобільний телефон iPhone 16 Pro модель A3293 та мобільний телефон iPhone, IMEI: НОМЕР_1 , які належить ОСОБА_5 та вилучені 16.09.2025 за результатами обшуку його квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження та користування ними, з метою забезпечення збереження речових доказів;
- ухвала про арешт виконується негайно;
- копію цієї ухвали вручити/надіслати прокурору та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1