Справа № 991/9549/25
Провадження 1-кс/991/9838/25
23 вересня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву ОСОБА_3 про відвід судді ВАКС ОСОБА_4
від розгляду клопотання про арешт майна у справі №991/9549/23 (провадження 1-кс/991/9633/25)
у кримінальному провадженні №52025000000000402 від 15.07.2025
1. Стислий опис судового провадження.
17.09.2025 до ВАКС надійшло клопотання про арешт майна детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у кримінальному провадженні №52025000000000402 від 15.07.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/9549/25 (провадження №1-кс/991/9633/25) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_4 .
23.09.2025 в судовому засіданні щодо розгляду клопотання детектива про арешт володілець майна ОСОБА_3 (далі - заявник) заявила відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_4 , подавши відповідну заяву, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_1 , яким невідкладно здійснено судовий розгляд 23.09.2025.
2. Короткий виклад заяви про відвід і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у заяві про відвід зокрема зазначила таке: «Повідомляю, що наразі існують обставини, які унеможливлюють подальший розгляд вказаної справи слідчим суддею, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, що є підставою для відводу слідчого судці у справі № 991/9549/25. Обґрунтування підстав відводу буде надано судді, визначеному для розгляду цієї заяви про відвід, під час такого розгляду», однак у судовому засіданні усно обґрунтовувала відвід посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК, зазначивши, що під час розгляду клопотання детектива НАБУ про арешт вона заперечувала щодо розгляду справи за відсутності її представника - адвоката ОСОБА_5 - проте слідчий суддя ОСОБА_4 постановив продовжити судовий розгляд, чим порушив право на захист, й відтак заявник вважала, що слідчий суддя є упередженим і має бути відведений.
2.2. Слідчий суддя ОСОБА_4 і інші учасники судового провадження попри здійснені належним чином повідомлення в судове засідання не прибули, що не перешкоджало розгляду питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Частиною 1 статті 76 КПК також визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з'їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
3.2. Судом встановлено, що наведені заявником обставини є винятково проявом незгоди з процесуальним порядком розгляду судової справи, який обумовлюється повноваженнями головуючого судді у судовому процесі, визначених статтею 321 КПК, й відповідно до яких такий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Також КПК прямо передбачено, що розгляд клопотання про арешт майна може здійснюватись без участі представника володільця майна, оскільки частиною 1 статті 172 КПК визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відтак загалом доводи заявника зводяться до суб'єктивної незгоди з організацією судового процесу слідчим суддею та ухваленими судом процесуальними рішеннями, за відсутності будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про порушення права на захист, а також без наведення будь-яких доводів, які викликали б сумніви щодо неупередженості складу суду.
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010) 12 наголошено, що незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права; судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно, однак судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень; тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (§§ 4, 5, 15, 68)-4.
3.3. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об'єктивного судового рішення, тоді як доводи заявника ґрунтуються винятково на суб'єктивних припущеннях і є неспроможними.
Відтак заявлений відвід не містить належних підстав, передбачених чинним законодавством, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 309, 369-372, 532 КПК, суд
Відмовити в задоволенні заяви про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 25.09.2025.
Суддя ОСОБА_1 ____________