Справа №701/925/25
Номер провадження2/701/540/25
25 вересня 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради, заінтересована особа Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення родинних відносин та визнання право власності у порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення родинних відносин та визнання право власності у порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області померла баба позивача ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт відповідно до якого заповіла все своє майно ОСОБА_4 .
На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.03.2015 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа № 57 за 2015 рік.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,21 га. передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області яка належала бабі - ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У якості правовстановлюючого документа ОСОБА_1 було надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 030161 виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 06 квітня 2006 року.
При розгляді даної заяви державним нотаріусом було встановлено про невідповідність даних щодо графи «прізвище, ім'я, по батькові», а саме у державному акті на право власності на земельну ділянку у даній графі вказано - ОСОБА_5 .
Оскільки ОСОБА_1 , не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, факту перебування на утриманні, то 13.02.2024р. державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 . Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного 13.02.2024 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача та позивач до суду не з'явились, але в своїй позовній заяві просять справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у її відсутності.
Представник заінтересована особа в підготовче засідання не з'явились, але згідно письмових заяв позовні вимоги позивача визнають та просять справу слухати у їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що на підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області померла баба позивача ОСОБА_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 42, та відповідно видано Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 09 вересня 2014 року.
За життя померла склала заповіт відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме спадкодавцеві на день смерті і на що вона законом матиме право в тому числі житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що коло будинку та земельну частку (пай) що перебуває у колективній власності СВК ім.Островського і належить їй на підставі сертифікату ЧР № 028185 виданого Маньківською райдержадміністрацією від 01.08.1996 року заповіла ОСОБА_4 .
Даний заповіт був посвідчений виконкомом Іваньківської сільської ради за реєстром № 141 від 18 грудня 2001 року та відповідно до довідки № 22 від 11.02.2025 року не змінений та не відмінений.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.03.2015 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа № 57 за 2015 рік.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,21 га. передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області яка належала бабі - ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У якості правовстановлюючого документа ОСОБА_1 було надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 030161 виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 06 квітня 2006 року.
При розгляді даної заяви державним нотаріусом було встановлено про невідповідність даних щодо графи «прізвище, ім'я, по батькові», а саме у державному акті на право власності на земельну ділянку у даній графі вказано - ОСОБА_5 .
Оскільки ОСОБА_1 , не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, факту перебування на утриманні, як це вимагає пункт 4.2 та пункт 4.3.пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин, факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні та не було пред'явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, то 13 лютого 2024 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного 13.02.2024 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 не отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,21 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області, після смерті баби, у зв'язку із чим є необхідність встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку, що і змусило заявника звернутися до суду з даною заявою.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 08.06.1960 року мати ОСОБА_6 (мати позивача) зазначена ОСОБА_7 (баба позивача).
У подальшому, 14.10.1977 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було укладено шлюб про що 14.10.1977 року було зроблено актовий запис № 592.
Після укладення шлюбу матері позивача присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася позивач ОСОБА_4 про що 24 листопада 1982 року було зроблено актовий запис 1284 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 .
Відповідно до даного свідоцтва матір'ю позивача є ОСОБА_10 .
15.10.2015 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 та змінила прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області.
Отже, наявними документами підтверджується наявність родинних відносин між померлою бабою ОСОБА_3 та відповідно її онукою ОСОБА_1 .
Невідповідність у написанні прізвищ баби у свідоцтві про народження матері позивача, державному акті на право власності на земельну ділянку обумовлена через помилку при перекладі з російської на українську мову прізвища баби у документах які були видані у радянському союзі а також у зв'язку з написанням прізвища українською мовою, що і призвело до появи в прізвищі літери "і" та «и».
Очевидно, що така плутанина та певна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного вказання прізвища та розуміння грамотності форми та змісту прізвища при оформленні документів у свій час попередньо. Однак, на даний час баба заявника померла і виправити ці неточності немає можливості.
Факт того, що покійна ОСОБА_3 дійсно доводилася рідною бабою заявника підтверджується письмовими поясненнями жителів с. Іваньки, Уманського району Черкаської області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Даними показами підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 доводиться бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом чотирьох років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом, та називали, відповідно, один одного «баба» та «онука».
Виконавчий комітет Іваньківської сільської ради видав ОСОБА_1 10.02.2025 року довідку №20 про те, що похорони померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проводила за свій рахунок.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Іваньківської сільської ради №22 від 11.02.2025 року ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_2 . Зі спадкодавицею проживала дочка - ОСОБА_10 1960 року народження та онука - ОСОБА_1 1982 року народження.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , за заповітом є ОСОБА_4 1982 року народження, за законом є дочка - ОСОБА_10 1960 року народження. Інших спадкоємців немає.
Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки Уманського району Черкаської області, дійсно доводилася заявнику рідною бабою, заявник повністю володіє усіма її документами та оформлює спадщину після її смерті, спадкування здійснюється за заповітом.
За таких сукупних обставин заявнику потрібно звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.
Лише після встановлення даного факту з'явиться можливість оформлення спадщини у нотаріуса, і в даному випадку необхідно надати рішення суду про встановлення юридичних фактів, що передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У відповідності до п.1) ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до п.1) ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а тому суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Також позивач змушений звернутися до суду із вимогою про визнання права власності на земельну ділянку так як тільки суд може встановити належне йому право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що і змусило звернутися з відповідним позовом до суду.
06 квітня 2006 року ОСОБА_3 отримала на підставі рішення Іваньківської сільської ради від 25 вересня 2002 року № 3-6 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 030161 відповідно до якого остання є власником земельної ділянки із кадастровим номером 7123182500:03:002:0921 площею 2,21 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У свою чергу, рішенням Іваньківської сільської ради № 3-6 від 26.09.2002 року передано безкоштовно у приватну власність земельні частки/паї згідно акту розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів колишнього КСП ім.
Островського в адмінмежах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 на території Іваньківської сільської ради залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка, з кадастровим номером 7123182500:03:002:0921, загальною площею 2,21 га, яка належить спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 030161.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7123182500:03:002:0921 для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.21 га, що розташована в Черкаській області, Маньківському районі, в адмінмежах Іваньківської сільської ради належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 030161 від 06.04.2006 року.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 ЦК України.
Відповідно п. 1 ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Частина 5 ст. 1268 ЦК України встановлює, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а) ч.3 ст.152 ЗК України.
Частиною 2 ст.373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих заявником достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обґрунтоване рішення по суті спору, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 376, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1269 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123182500:03:002:0921, загальною площею 2.21 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Іваньківської сільської ради, Уманського (Маньківського) району Черкаської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана впродовж тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк