Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4229/25
номер провадження 1-кс/695/1064/25
22 вересня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001062 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукашівка, Золотоніського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта професійно технічна, не працюючого, одруженого, на утриманні має двох дітей ОСОБА_9 2012 року народження та ОСОБА_10 2018 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025250370001062 від 19.09.2025 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , 19 вересня 2025 року близько о 20 год. 58 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Богуславець, вул. Жовтнева, 8А, здійснив виклик на лінію «102» з повідомленням про крадіжку.
На адресу виклику виїхала слідчо-оперативна група Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області у складі якої перебував спеціаліст-криміналіст СКЗ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , який виконував свої службові обов'язки, щодо реагування на заяви та повідомлення, на виконання вимог статті 12, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та який відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, перебував в поліцейському однострої з видимими знаками розпізнання (нагрудний жетон, шеврони, погони).
В ході з'ясування обставин виклику ОСОБА_5 , близько о 21 год. 30 хв. на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин схопив ОСОБА_11 двома руками за тулуб, повалив на ліжко та почав наносити удари головою по голові.
В подальшому, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків заподіяв ушкодження у вигляді рваної рани правої вушної раковини , що підтверджується оглядом лікаря отоларинголога від 20.09.2025.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лукашівка, Золотоніського району, Черкаської області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працюючий, одружений, особою з інвалідністю будь якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня, учасником бойових дій не є, на утриманні має двох дітей ОСОБА_9 2012 р.н. та ОСОБА_10 2018 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкої тяжкості тілесного ушкодження, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
19 вересня 2025 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
20 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
В ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наразі слідством встановлено ризики, передбачені ст. 177 КПК України та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити нове кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Так, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Приймаючи до уваги вище викладене, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання. Невідворотність покарання за скоєний злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілого шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 в разі не обрання йому запобіжного заходу, матиме змогу й надалі вчинити інші злочини проти життя та здоров'я;
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування особам, які можуть бути причетні до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування.
Вказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваного, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Таким чином, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім та дієвим для запобігання вказаним ризикам, а її вік, стан здоров'я не перешкоджають перебувати під вартою.
З огляду на викладене, слідчий, за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, при цьому, враховуючи, що злочин вчинений із застосуванням насильства, тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні відсутні.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані стороною кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001062 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
19 вересня 2025 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
20 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 20.09.2025; протоколом огляду предмету від 20.09.2025; протоколом огляду місця події від 20.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 20.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 20.09.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.09.2025; протоколом перегляду відеозапису від 20.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 20.09.2025.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв"язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України є обгрунтованою.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, про наявність якого, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, що є суттєвими елементами при оцінюванні наведеного ризику.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, інші дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя також приходить до висновку про доведеність існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки існує об'єктивний ризик того, що ОСОБА_5 шляхом вмовлянь або погроз може вплинути на потерпілого та свідків, з метою зміни показань або змусити їх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні, для уникнення ним кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що станом на теперішній час допитаний потерпілий та свідки надали показання, якими підтверджується вина ОСОБА_5 . З метою уникнення відповідальності останній може незаконно впливати на них з метою надання неправдивих показань слідству та суду.
Разом з цим, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. З вказаного випливає, що надані свідками, потерпілими під час досудового розслідування показання повинні бути надані останніми також і суду, а зважаючи, що такі докази як показання свідків, потерпілих мають значну вагу за даним провадженням, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний як особисто, так і через інших осіб може вплинути на свідків, потерпілу з метою змусити відмовитись від дачі показань або змінити їх при надані суду під час розгляду справи по суті.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків з метою змусити їх змінити показання, відмовитися давати показання та співпрацювати з слідством для уникнення ним кримінальної відповідальності.
Натомість, існування інших ризиків, а саме: ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведено, будь-яких доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків не надано, а тому їх існування ґрунтується на припущеннях.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При цьому слід зазначити, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025250370001062 від 19.09.2025, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Натомість, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 не може бути застосований, оскільки в порушення вимог п.3 ч.2 ст. 183 КПК України прокурором не доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Враховуючи викладене, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає необхідним, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки на думку слідчого судді жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує обставини передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, особу підозрюваного, його майновий стан та стан здоров'я, той факт, що підозрюваний має постійне місце проживання, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, та вважає, що цілодобового домашнього арешту буде достатньо для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 309, 370-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001062 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, стосовно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 листопада 2025 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 у строк до 20 листопада 2025 року:
- прибувати до слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, органів прокуратури та суду за першою вимогою;
- цілодобово перебувати за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- постійно носити засіб електронного контролю.
Ухвала діє в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 листопада 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до Золотоніського РВП ГУНП України у Черкаській області для організації контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , під час дії стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25 вересня 2025 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1