Рішення від 08.09.2025 по справі 694/2130/25

Справа № 694/2130/25

2-а/694/48/25

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бабенка Р.В.,

представника відповідача Скоромного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

18 липня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 560 від 14 липня 2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 червня 2025 року начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 стосовно позивача складено протокол № 560 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У протоколі зазначено про порушення правил військового обліку, а саме: «не став на військовий облік в РТЦК та СП у семиденний термін після зміни місця проживання». 14 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 560 про накладення штрафу у сумі 17 000 грн за порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП. Однак позивач з постановою не погоджується, зазначаючи, що його персональні дані наявні в державних реєстрах, зокрема у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.05.2023 № 7109-5002778378, де зазначено фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 . Таким чином, персональні дані доступні для отримання шляхом електронної взаємодії, що виключає можливість притягнення до відповідальності за вказаними статтями КУпАП. Відповідно до витягу №996911-05072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів від 05.07.2024, даних позивача про перебування на військовому обліку не знайдено, що вказує про відсутність інформації в реєстрі, але не ухилення від обліку. 14 липня 2025 року позивачем подано письмово через канцелярію ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснення про відсутність складу адміністративного правопорушення з проханням закрити адміністративне провадження.

Крім того, позивач зазначає, що з 01.03.2023 він був особою з інвалідністю III групи, інвалідність встановлена на строк до 01 серпня 2024 року. Він неодноразово проходив стаціонарне лікування у КНП "Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", що свідчить про необхідність постійного медичного нагляду. 26.06.2025 ним пройдено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за висновками якої позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони. З рішенням ВЛК він не згодний, його стан здоров?я, підтверджений медичними документами, свідчить про наявність підстав для відстрочки, а не для притягнення до відповідальності.

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 липня 2025 року прийнято позов до розгляду, визначено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 оригінали матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова № 560 від 14.07.2025 стосовно ОСОБА_1 . Залучено ІНФОРМАЦІЯ_4 до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

29.07.2025 до суду надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому зазначено про заперечення позовних вимог позивача ОСОБА_1 та надано оригінали матеріалів справи № 560 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1

04.08.2025 розгляд справи відкладено для витребування інформації та Звенигородським районним судом Черкаської області зроблено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання інформації, чи наявні в журналі реєстрації відвідувачів записи про явку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи реєструвалися від нього по вхідній кореспонденції будь-які заяви, або інші документи, чи вручалися документи у цей же період часу.

11.08.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 подано до суду пояснення по справ щодо визначення статусу належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 , як суб?єкта владних повноважень без статусу юридичної особи, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 являється відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має свою печатку із зображенням Державного Герба України, своє найменування та керівника в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може представляти інтереси територіального центру комплектування та соціальної підтримки перед фізичними та юридичними особами в судах та інших органах державної влади. Так, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладати адміністративні стягнення. Тому ІНФОРМАЦІЯ_8 , вважає, що в цій адміністративній справі не зможе у разі доведення, що дійсно право громадянина ОСОБА_1 було порушено, скасувати вищезазначену постанову № 560 від 14 липня 2025 року про адміністративне правопорушення, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.08.2025 до суду надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій значиться, що згідно запису у журналі обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.10.2024 року ОСОБА_1 перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Повістки, направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення ступеня придатності до військової служби та інші документи того дня, йому не вручалися. Крім того, проаналізувавши журнал вхідної кореспонденції ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що будь-які заяви, клопотання або інші документи та від імені ОСОБА_1 у цей період часу не надходили. У задоволенні адміністративного позову у справі № 694/2130/25 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_4 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення представник РТЦК просить відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.09.2025 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бабенко Р.В. підтримали викладену позицію у справі.

ОСОБА_1 зазначив, що раніше перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв'язку з збройною агресією та окупацією міста є ВПО, що підтверджується довідкою про взяття його на облік як ВПО. За місцем реєстрації як ВПО з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав військовий квиток, паспорт, документи перебували там два тижні, однак пояснили, що потрібно звернутися до територіального центру комплектування за старим місцем реєстрації із заявою, в якій вказати причини зміни місця проживання та отримати документ-дозвіл на зняття з військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_10 знаходиться на окупованій території, що унеможливлює виконання даних положень. Також зазначив, що його дані доступні для отримання шляхом електронної взаємодії. Додав, що має проблеми із здоров'ям, до 01.08.2024 встановлена інвалідність. У ІНФОРМАЦІЯ_3 був у жовтні 2024 року, щоб стати на облік, де видали направлення на ВЛК. У грудні 2024 їздив до м. Черкаси на МСЕК для продовження групи інвалідності. 15.06.2025 отримав електронне направлення та в червні пройшов ВЛК, з рішенням якої не згідний. Враховуючи порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, просив скасувати постанову № 560, так як накладення штрафу є надмірним та неспівмірним.

Адвокат Бабенко Р.В. додав, що протокол № 560 про адміністративне правопорушення та постанова № 560, складені відносно ОСОБА_1 містять неточності та невідповідності, зокрема це стосується статті та частини КУпАП за якою позивач притягується до відповідальності, що не припустимо для рішення суб'єкта владних повноважень. Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме: за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Представник відповідача Скоромний В.В. в судовому засіданні підтримав надані раніше документи у справі. Разом з тим, погодився з тим, що наявні у справі документи мають невідповідності у зазначені статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності. У підсумку покладався на розсуд суду при прийнятті рішення у справі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Оцінюючи обставини, встановлені у даній справі, суд виходить із змісту статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною третьою статті 210 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої цієї ж статті передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 14.07.2025 відносно ОСОБА_1 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 560, відповідно до мотивувальної частини якої значиться: « ОСОБА_1 під час дії воєнного стану в особливий період порушив правила військового обліку, а саме: змінивши місце проживання в семиденний строк не став на військовий облік за місцем проживання» та далі вказано, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000, 00 грн.

У протоколі № 560 про адміністративне правопорушення від 16.06.2025 значиться, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 34 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ, а саме: не став на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 в семиденний термін після зміни місця проживання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 09:00 год 14.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет № 74.

Відповідно до довідки № 7109-5002778378 від 24.05.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

До справи позивачем також надано копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 059172, за якою ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності з 01.03.2023 на строк до 01.08.2024, загальне захворювання, дата переогляду: 17.07.2024; виписку № 5673 із медичної картки амбулаторного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП «Звенигородська БЛІЛ» з 03.09.2024 по 12.09.2024; виписку № 4850 із медичної картки амбулаторного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП «Звенигородська БЛІЛ» з 01.07.2025 по 11.07.2025; довідку ВЛК № 2025-0626-1524-1936-3 від 26.06.2025 про те, що проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 » 26.06.2025, ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

Відповідно до витягу № 996911-05072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів від 05.07.2024 року, даних на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Суд зазначає, що приміткою у ст. 210 КУпАП визначено, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.

Відтак, з огляду на вимоги вказаного вище Закону, а також вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи не виключає обов'язку позивача актуалізувати свої облікові дані в ТЦК.

Представник відповідача вважає, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються самим позивачем, який не спростовує того факту, що не оновалював данні через ЦНАП, або через РЕЗЕРВ +, або безпосередньо через звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 60 днів з 18.05.2024.

Однак, позивачем надано довідку про взяття на облік ВПО від 24.05.2023 № 7109-5002778378. Окрім того позивач зазначив, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . На цей час ІНФОРМАЦІЯ_10 знаходиться на окупованій території. За місцем тимчасової реєстрації, як ВПО, 31.10.2024 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав військовий квиток, паспорт, документи перебували там два тижні, після чого усно роз'яснено, що потрібно звернутися до територіального центру комплектування за старим місцем реєстрації із заявою, в якій вказати причини зміни місця проживання та отримати документ-дозвіл на зняття з військового обліку. Виконати дані дії на даний час не можливо. Жодним чином позивач не бажав порушувати військовий обов'язок, з'являвся до РТЦК та СП, проходив ВЛК, лікування та мав інвалідність. Дані позивача доступні для отримання шляхом електронної взаємодії.

Дані твердження не спростовані та підтверджені самим відповідачем, який на вимогу суду надав лист від 12.08.2025 №4193 та повідомив, що, дійсно, згідно записів в журналі обліку відвідувачів від 31.10.2024 ОСОБА_1 знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того суд зазначає, що уповноваженому органу ще 31.10.2024 стало відомо про відсутність на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , однак протокол № 560 про адміністративне правопорушення складено лише 16.06.2025, а оскаржувану постанову за №560 винесено 14.07.2025. Відповідачем порушені строки складання протоколу та постанови.

Строк накладення штрафу ТЦК - це часовий проміжок між вчиненням правопорушенням та винесенням постанови про накладення грошового штрафу за порушення правил військового обліку. Тобто, даний термін визначає часові межі, в які правопорушник може бути притягненим до адміністративної відповідальності. У разі спливу даного строку, штраф не може бути накладеним.

Строки накладення адміністративного стягнення закріплені у ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За порушення правил військового обліку може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Виходячи з таких обставин, а також наявних у справі доказів, суд дійшов переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не доведена, позивач не мав умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з'явився 31.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на облік, проте надані ним документи зареєстровані не були, надано лише усні роз'яснення.

Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_7 , маючи у своєму розпорядженні відомості електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, таких обставин не врахував, дійшов передчасного висновку про наявність усіх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим адміністративне стягнення накладено на позивача необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_7 не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №560 від 14 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення № 560 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 );

Відповідачі:

1) ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

2) ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_6 ).

Повний текст рішення складено 25.09.2025.

Суддя О.Ю. Смовж

Попередній документ
130490008
Наступний документ
130490011
Інформація про рішення:
№ рішення: 130490009
№ справи: 694/2130/25
Дата рішення: 08.09.2025
Дата публікації: 26.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.09.2025)
Дата надходження: 18.07.2025
Розклад засідань:
04.08.2025 15:30 Звенигородський районний суд Черкаської області
08.09.2025 10:30 Звенигородський районний суд Черкаської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СМОВЖ ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА
суддя-доповідач:
СМОВЖ ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА