Справа № 570/4632/25
Номер провадження 1-кс/570/497/2025
15 вересня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 11.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181180000608, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Як вбачається із клопотання, 11.09.2025 о 11.34 год. до ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_1 про те, що цього числа о 11.30 год., невідома жінка здійснила крадіжку 10000 грн з каси магазину «Крамниця», що в с. Порозове, вул. Лесі Українки, 32 Рівненського району, після чого поїхала на автомобілі темного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 в сторону с. Колоденка Рівненського району.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
11 вересня 2025 року у ході проведення огляду місця події у кімнаті для проведення слідчих дій у ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що за адресою вул. Петра Могили, 41, м. Рівне, ОСОБА_6 добровільно надала для вилучення грошові кошти в сумі 5432 гривні, а саме: 6 купюр номіналом 500 гривень, в загальній сумі три тисячі гривень, купюри номіналом 200 гривень в кількості 9 штук, на загальну суму 1600 гривень, купюрами номіналом 100 гривень в кількості 7 штук на загальну суму 700 гривень, купюрами номіналом 50 гривень в кількості 1 штука, купюрами номіналом 20 гривень в кількості 3 штук на загальну суму 60 гривень, одну купюру номіналом 10 гривень, дві купюри номіналом 5 гривень в сумі 10 гривень, та одну купюру номіналом 2 гривні.
Вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У клопотанні зазначається, що на даний час є підстави вважати, що вищевказане майно є предметом вчинення злочину, а тому відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом, та має доказове значення у кримінальному провадженні.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Слідчий у заяві клопотання підтримала та просить його розгляд проводити у її відсутність.
З урахуванням неявки учасників справи, відповідно до ч.4ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню,оскільки не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженнюна нього необхідно накласти арешт, слідчий суддяприходить до висновку, що клопотання слід задоволити.
Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 від 11.09.2025 р. вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами, за наведених обставин, з метою збереження речових доказів, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задоволити.
Накласти арешт на на грошові кошти в сумі 5432 гривні, а саме: 6 купюр номіналом 500 гривень, в загальній сумі три тисячі гривень, купюри номіналом 200 гривень в кількості 9 штук, на загальну суму 1600 гривень, купюрами номіналом 100 гривень в кількості 7 штук на загальну суму 700 гривень, купюрами номіналом 50 гривень в кількості 1 штука, купюрами номіналом 20 гривень в кількості 3 штук на загальну суму 60 гривень, одну купюру номіналом 10 гривень, дві купюри номіналом 5 гривень в сумі 10 гривень, та одну купюру номіналом 2 гривні, які 11.09.2025 було вилучено в ОСОБА_6 в ході проведення огляду місця події у кімнаті для проведення слідчих дій у ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що за адресою вул. Петра Могили, 41, м. Рівне.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1