Справа № 569/17473/25
19 вересня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ____________,
за ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП,
До Рівненського міського суду надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №569/17449/25 за ч. 3 ст. 178 КУпАП та №569/17473/25 за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду від 22.08.2025 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження.
Суд встановив наступне.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №216274 від 07.08.2025 зазначено, що 07.08.2025, о 10 год 43 хв, в м. Рівне по вул. В. Червонія, 16, в супермаркеті «Торба», ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна, шляхом розтрати, а саме розпивав горілчаний виріб «Львівська Шляхетна», міцністю 40 %, об'єм 0,1 л та сік «Наш сік», об'ємом 0,2 л, загальною вартістю 49 (сорок дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок, чим двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №4991156 від 03.08.2025 зазначено, що 03.08.2025, о 16 год 41 хв, в м. Рівне по вул. Київська, 10, ОСОБА_1 перебував у п'яному вигляді, а саме мав неохайний зовнішній вигляд, брудний одяг, нечітку мову, чим ображав людську гідність та громадську мораль, та двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 178 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вказані обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 3 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою ст. 51 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень.
У разі спричинення внаслідок вчинення адміністративної правопорушення шкоди, розмір якої не перевищує 757 гривень, відповідальність настає за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Диспозицією ч. 3 ст. 178 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП, надано суду наступні докази: протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАВ №216274 від 07.08.2025 та серії АПР18 №499156 від 03.08.2025, відомості з підсистеми «Адмінпрактика», заяву ОСОБА_2 , в якій вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , накладну №0002 від 07.08.2025, картки з бази ІПНП, компакт-диск з відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
В матеріалах справи відсутні дані з відеозапису камер відеоспостереження, які б зафіксували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення огляд ОСОБА_1 не проводився, речі у нього не вилучалися.
В порушення ст. 256 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП, не долучено пояснення свідків, чи очевидців події, які б підтверджували зазначені у протоколі обставини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти росії» звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Суд вважав, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
При цьому, суд вказує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися.
Суд критично оцінює відеозапис складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП, оскільки він не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 перебував в п'яному вигляді, мав неохайний вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що вказані документи не містять фактичних даних, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень.
Інших доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколах, суду не надано.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП, суть яких викладена у протоколах про адміністративні правопорушення, та винність ОСОБА_1 у їх вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 178 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК