Справа № 541/2050/25
Провадження № 2/538/756/25
24 вересня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023 року в загальному розмірі 22 622 грн, сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 13.05.2023 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №20363-05/2023, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 22622 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідач не виконав умов кредитного договору. Відповідно до п.п. 1.6. кредитного договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. 03.07.2023 року ТОВ « ФК "ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» уклали Договір факторингу №3072023. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ « ФК "ІНВЕСТРУМ», включно і до ОСОБА_1 29.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали Договір факторингу №29012024 від 29.01.2024. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та штрафів у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 22622 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 17622 грн.
Ухвалою судді від 26.06.2025 провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, задоволено клопотання про витребувння доказів.
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи з її обов'язковою участю відповідач не надала.
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 13.05.2023 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №20363-05/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн (п.1.1.), кредит надається строком 360 днів (п.1.2.), денна процентна ставка складає 2,50 % (п.1.4.1.) (а.с.16-25).
Згідно з п. 1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнту включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-1983, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Відповідно до п. 2.16 договору підписання договору відбувається шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Вказаний договір був підписаний з допомогою одноразового ідентифікатора W2210.
У Додатку № 1 до Договору зазначено, що сторони погодили графік платежів за договором, згідно із яким: відповідач повинен був здійснити 19 платежів за період із 13.05.2023 по 06.05.2024 на загальну суму 45000 грн. Графік платежів підписаний відповідачем з допомогою одноразового ідентифікатора W2210 (а.с. 27-28).
Також 13.05.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора від імені відповідача було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому вказані: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (а.с. 11-15).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, договір шляхом накладення електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора W2210 акцептовано від імені ОСОБА_1 (а.с.37).
Згідно наданого позивачем як доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 22622 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 17622 грн (а.с.33-36).
13.05.2023 ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" здійснило перерахування коштів на карту НОМЕР_1 на суму 5000 грн., номер транзакції 237490862, що підтверджується листом від 16.04.2025 сервісу онлайн платежу iPay.ua (а.с.39).
03.07.2023 року ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» уклали Договір факторингу №3072023, відповідно до якого ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» передало (відступило) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.40-41).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023 становить: 11497 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 6497 грн. (а.с.44).
29.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали Договір факторингу №29012024, відповідно до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.46-56).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29012024 від 29.01.2024, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023 становить: 22622 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 17622 грн. (а.с.57).
19.05.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 . Досудову вимогу, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом (а.с. 60).
На виконання вимог ухвали суду АТ КБ "ПриватБанк" 19.09.2025 року надав інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів, дата платежу: 13.05.2023, сума 5000,00 грн, інформація про платника: інформація відсутня, клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 10.12.2021.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи вказане та беручи до уваги те, що відповідач в судове засідання не з'явилася, позовних вимог та розрахунків заборгованості не спростувала, відзиву на позов не надала, взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором не виконала, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором №20363-05/2023 від 13.05.2023 в сумі 22622 грн, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої -
третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат позивача на правову допомогу, останнім до позовної заяви було додано такі документи: копія договору № 0103 про надання правової допомоги від 01.03.2024; замовлення до Договору про надання правової допомоги № 0103 від 01.03.2024; детальний опис наданих послуг від 09.05.2025.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат ( постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21 ).
ВП ВС в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.
Враховуючи вищезазначене, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Суд, оцінюючи подані документи, якими позивач ( представник ) обґрунтовують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними з витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, зважаючи на незначну складність справи, обсяг наданої адвокатом правової допомоги в межах даної справи та витрачений ним час, а також велику кількість однотипних позовів в провадженні суду, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача до 2000,00 грн.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 20363-05/2023 від 13.05.2023 в розмірі 22 622 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної
скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної
скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА