Справа № 369/11423/23
Провадження № 2/369/850/25
Іменем України
25.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/11423/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам,
Процесуальні дії і рішення суду.
У липні 2023 року вказана позовна заява надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду якої визначено суддю Волчка А.Я та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
27 липня 2023 року ухвалою позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам залишено без руху та надати строк для усунення недоліків.
21 серпня 2023 від позивача надійшли матеріали на виконання ухвали про усунення недоліків.
05 вересня 2023 року ухвалою судді Волчка А.Я прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання 10 листопада 2023 року о 10 год. 45 хв. у залі судового засідання № 7 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1.
07 листопада 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05 квітня 2024 року ухвалою судді Волчка А.Я закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
06 листопада 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого головуючим суддею обрано Янченка А.В.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньою Н.О. № 2007 від 05.11.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/11423/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.
06 листопада 2024 року ухвалою судді Янченка А.В. прийнято до розгляду цивільну справу № 369/11423/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам та призначено розгляд справи по суті.
18 лютого 2025 розгляд справи був відкладений у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, який подав клопотання про відкладення.
Від представниці позивача надійшла заява в якій представниця просила розглядати справу без її участі та просила задовольнити позовні вимоги.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі письмових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Стислий виклад доводів пред'явленого позову.
У липні 2023 року ОСББ «Брест-Литовське» звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, співвласницею багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «Брест-Литовське».
Відповідачка зобов'язана виконувати рішення загальних зборів Об'єднання та своєчасно сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території та спожиті нею житлово-комунальні послуги.
Зазначає, що протягом спірного періоду в ОСББ «Брест-Литовське» діяли внески, затверджені рішеннями Загальних зборів співвласників ОСББ «Брест-Литовське» від 01 грудня 2018 (протокол від 16 грудня 2018 р), від 12 січня 2020 (протокол від 27 січня 2020), від 10 квітня 2021 (протокол від 25 квітня 2021 р) та відповідними рішеннями державних органів ( постанови НКРЕКП та Кабінету Міністрів України).
За період з листопада 2019 по квітень 2023 року на особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому позивачем для обліку внесків, нараховано внесків на загальну суму у розмірі 140 445,45 грн, що включає: 34 251,8 грн - внесок на відшкодування витрат на управління будинком; 59 033,52 грн. - електроенергія; 19 624,3 грн. - холодна вода та водовідведення; 2 735,74 грн. - внески за вивіз сміття; 26 984,82 грн. - внески на відшкодування витрат за опалення; 18,68 грн. - внески на ремонт системи водопостачання; 18,68 грн. - внески на влаштування системи поливу. В рахунок оплати внесків за спірний період відповідачкою сплачено 2 222,00 грн. та її заборгованість складає суму в розмірі 140 445,45 грн.
Вказує, що перелік, склад та характеристики спільного майна будинку визначені рішеннями Господарського суду Київської області від 26.03.2014 у справі №911/96/14 та від 21.10.2014 у справі №911/3642/14, залишеними без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Усе майно, призначене для обслуговування двох і більше квартир/нежитлових приміщень, є спільним, а його утримання покладається на співвласників шляхом внесків, затверджених загальними зборами відповідно до кошторису, і відповідачка як співвласник зобов'язана брати участь у такому фінансуванні.
Зазначає, що на ОСББ «Брест-Литовське» законом і статутом покладено функції з утримання будинку та забезпечення співвласників житлово-комунальними послугами. Відповідно, кожен співвласник зобов'язаний своєчасно сплачувати внески на рахунок об'єднання у встановленому розмірі.
Вказує, що рішеннями загальних зборів визначено порядок формування та розмір обов'язкових внесків, а Правилами передбачено обов'язок співвласників не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату вартості житлово-комунальних послуг і внесків. ОСББ виступає колективним споживачем цих послуг і представляє інтереси співвласників у відносинах із постачальниками.
Зазначає, що невиконання відповідачкою цього обов'язку призводить до недоотримання ОСББ необхідних коштів, що ускладнює або унеможливлює належне виконання об'єднанням своїх функцій та порушує права інших добросовісних співвласників, які вчасно сплачують платежі.
Оскільки відповідачка прострочила виконання грошового зобов'язання, позивач відповідно до статті 625 ЦК України просить стягнути інфляційні втрати за період прострочення платежів у розмірі 42 726,57 грн та 3% річних у розмірі 7 334,07 грн.
Посилаючись на системну протиправну поведінку відповідачки, що підтверджується попередніми судовими рішеннями: постановою Апеляційного суду Київської області від 06.12.2017 у справі №369/88/17 та ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 03.06.2020 у справі №369/146/20, якою затверджено мирову угоду щодо погашення заборгованості, позивач зазначає, що відповідачка виконує свої обов'язки лише під примусом.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 190 506,09 грн. що складається з: 140 445,45 грн. - заборгованість співвласника за внесками; 42 726,57 грн - інфляційні втрати; 7 334,07 грн. - 3% річних, а також судовий збір.
Стислий виклад доводів особи, яка подала відзив на позовну заяву.
Представником ОСОБА_1 , адвокатом Мачульним О.І. подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість та безпідставність позову.
Вказує, що позов подано у липні 2023 року з вимогами про стягнення заборгованості за період з листопада 2019 по квітень 2023 року. Частина заявлених вимог виходить за межі загального трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України. Позивач не заявив клопотання про його поновлення та не навів жодних доказів поважності причин пропуску. Відповідачка посилається на усталену практику Верховного Суду та ЄСПЛ, відповідно до якої сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.
Зазначає, що позивач обґрунтовує розрахунок заборгованості рішеннями загальних зборів від 01.12.2018 та 12.01.2020. Водночас рішення зборів від 2018 року визнано недійсними і скасовано рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2022, залишеним без змін апеляційним судом. Рішення зборів від 2020 року оспорюється у судовому порядку і справа перебуває на розгляді. Таким чином, покладання розрахунків на акти, що втратили силу або є спірними, робить позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними.
Вказує, ОСББ «Брест-Литовське» фактично не є балансоутримувачем житлового комплексу за адресою АДРЕСА_2 , а також не має належних речових прав на спільне майно та прибудинкову територію. Судові рішення (справа №911/96/14) підтвердили відмову у передачі цих об'єктів на баланс ОСББ «Брест-Литовське».
Посилається на відсутні договори з надавачами комунальних послуг (ПрАТ «Київводоканал», електропостачальні організації тощо), а прибудинкова територія не зареєстрована за ОСББ. Вважає, що це свідчить про неправомірність включення відповідних витрат до розрахунків внесків.
Вважає рахунки непрозорими та такими, що співвласник не може самостійно перевірити.
Посилається на порушення принципу законності в діяльності ОСББ та вважає, що ОСББ «Брест-Литовське» нараховує внески та пред'являє вимоги, не маючи належних правових підстав, що суперечить ст. 19 Конституції України, нормам законів «Про ОСББ» та «Про житлово-комунальні послуги».
Мотивуючи наведеним, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, що підтверджується даними з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно пункту 2.1 розділу 2 Статуту ОСББ «Брест-Литовське» метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Згідно пункту 3.3 розділу 3 статуту до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту Об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління Об'єднання; визначення кількісного складу та обрання членів ревізійної комісії Об'єднання, встановлення порядку діяльності ревізійної комісії; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу Об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина. Обмеження, встановлені даним пунктом, не поширюються на господарські договори на постачання комунальних послуг/товарів за умови, що ці послуги/товари відпускаються Об'єднанню згідно тарифів, які діють для населення / об'єднань та регулюються уповноваженими органами влади (наприклад, господарські договори щодо водопостачання, водовідведення, постачання газу, електроенергії тощо); визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт Будинку або про зведення / знесення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном Будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах; прийняття рішень про припинення Об'єднання, приєднання до нього або виділ із нього інших юридичних осіб.
Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 336164316 від 19 червня 2023 року убачається, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 .
Згідно даних протоколу загальних зборів від 16 грудня 2018 року убачається, що 01 грудня 2018 року проведено загальні збори ОСББ «Брест-Литовське», яким були ухвалені рішення:
- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для житлових приміщень у розмірі 6,7879 грн. / кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості (пункт 6.1. протоколу);
- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для нежитлових приміщень (крім паркомісць у підземному паркінгу) у розмірі 4,9770 грн./кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості та 5,9724 грн./кв.м загальної площі при наявності несанкціонованої заборгованості, (пункт 6.3. протоколу);
- затвердити щомісячні обов'язкові внески на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) з 01.01.2019 у розмірі 0,47 грн. / кв.м загальної площі, які розраховані за формулою: 110,40 грн. / куб.м (тариф компанії, що здійснює вивезення сміття) х 190 куб.м (середній обсяг сміття на місяць) / 44590,2 кв.м (загальна площа квартир та нежитлових приміщень). В разі зміни тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття, доручити правлінню Об'єднання самостійно коригувати розміри внесків на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) згідно з наведеною формулою (пункт 6.4. протоколу);
- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку - полив на внутрішньому дворі житлового комплексу) з розрахунку 0,099 грн. / кв.м загальної площі (пункт 6.5. протоколу);
- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку - ремонт системи водопостачання та пожежогасіння в комплексі) з розрахунку 0,099 грн. / кв.м загальної площі (пункт 6.6. протоколу);
затвердити, що розмір внесків на водопостачання з 01.01.2019 залишається нарівні 10,564 грн./ куб.м (пункт 6.7. протоколу);
- затвердити внески на водовідведення з 01.01.2019 у розмірі тарифу на водовідведення, встановленого ПАТ «АК «Київводоканал»; даний тариф станом на 01.12.2018 складає 9,504 грн. / куб.м У разі зміни тарифу на водовідведення для ПАТ «АК «Київводоканал», Правління Об'єднання має з дати зміни цього тарифу привести у відповідність розмір внесків на водовідведення для співвласників Об'єднання; такий перегляд розмірів внесків не потребує його затвердження Загальними зборами (пункт 6.8. протоколу);
- затвердити з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), що міститься у даному підпункті (пункт 6.9. протоколу);
Згідно даних протоколу загальних зборів від 27 січня 2020 убачається, що 12 січня 2020 року були проведені загальні збори ОСББ «Брест-Литовське». Пунктом 4.1 з 01 січня 2020 року затверджено щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком для житлових приміщень у розмірі 8,7411 грн/кв. м загальної площі.
Зі змісту протоколу загальних зборів від 25 квітня 2021 слідує, що 10 квітня 2021 проведено загальні збори ОСББ «Брест-Литовське» та пунктом 6.4 яких ухвалено: ухвалено: 6.4: Затвердити щомісячні обов'язкові внески на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) для житлових приміщень з 01.05.2021 року у розмірі 0,70 грн за 1 м2 загальної площі, які розраховані за формулою: 129,60 грн/м3 (тариф компанії, що здійснює вивезення сміття) * 240 м3 (середня обсяг сміття на місяць) / 44 590,2 м2 (загальна площа квартир). В разі зміни тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття, доручити Правлінню Об'єднання самостійно коригувати розміри внесків на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) згідно з наведеною формулою.
Наявні в матеріалах справи архітектурно- технічні паспорти житлового комплекту «Брест-Литовський» по АДРЕСА_4 містить відомості про основні технічко-економічні характеристики об'єкта архітектури, інженерне обладнання будинків з якого слідує, що квартири будинку забезпечені водопроводом, каналізацією, опаленням, системами електропостачання й освітлення, ліфтовим обладнанням, тощо.
Правилами Добросусідства, проживання та користування спільним майном в багатоквартирних будинках АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 , які затверджені Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Брест-Литовське» від 01 грудня 2018 р. (Протокол складений 16 грудня 2018 р.) встановлено: співвласники зобов'язані щомісяця, не пізніше 20 числа, повністю оплачувати житлово-комунальні послуги, внески на управління та утримання спільного майна (п.2.1.14). ОСББ виступає колективним споживачем комунальних послуг та представляє спільні інтереси співвласників у відносинах з постачальниками (п.5.1), а співвласник є кінцевим споживачем і користувачем спільного майна (п.5.2). До укладення індивідуальних договорів діє порядок оплати внесків, встановлений цими Правилами (п.5.3).
Отже, протягом періоду, що заявлений до стягнення в ОСББ «Брест-Литовське» згідно прийнятих загальними зборами рішень діяли наступні внески:
-6,7869 грн./м2 з 01 січня 2019 року щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрати на управління будинку (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) (від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р);
-8,7411 грн./м2 з 01 січня 2020 року щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрати на управління будинку (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) (п. 4.1. рішення від 12 січня 2020, протокол від 27 січня 2020);
-0,099 грн/м2 на період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрати на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна - полив на внутрішньому житлового комплексу) (п. 6.5 рішення від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р.);
-0,099 грн/м2 - на період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрати на управління багатоквартирним будинком ( а саме: обов'язкові внески на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку - ремонт системи водопостачання та пожежогасіння в комплексі) (п. 6.6 рішення від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р.).
-обов'язкові внески за вивіз сміття відповідно до тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття (п. 6.4 рішення від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р., п. 6.4 рішення від 10 квітня 2021, Протокол від 25 квітня 2021 р.)
-обов'язкові внески на відшкодування витрат на опалення, які розраховуються відповідно до правил, передбачених п. 6.9 рішення від 01 грудня 2018 (Протокол від 16 грудня 2018 р.);
-1,68 грн./ кВт. год - тариф на електроенергію встановлений Постановою НКРЕКП № 220 від 26 лютого 2015, Постановою КМ України № 1325 від 28 грудня 2020; Постановою КМ України № 859 від 11 серпня 2021, Постановою КМ України № 453 від 16 квітня 2022;
-10,564 грн./м3 внесок на водопостачання (п. 6.7 рішення від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р.);
-внесок на водовідведення, у розмірі тарифу ПрАТ «АК «Київводоканал» (п. 6.8 рішення від 01 грудня 2018, протокол від 16 грудня 2018 р.) (з 01 лютого 2019 - 10,212 грн/м3 згідно постанови НКРЕКП № 59 від 25 січня 2019; з 01 січня 2021 - 12,036 грн./м3 згідно Постанови НКРЕКП 2499 від 16 грудня 2020; з 01 січня 2022 - 14,22 грн. /м3 згідно Постанови НКРЕКП 2842 від 22 грудня 2021);
Відповідно до даних розрахунку позовних вимог загальний розмір заборгованості за період листопад 2019 року - квітень 2023 року нараховано внесків на загальну суму 142 667,45 грн. з яких : 34 251,8 грн - внесок на відшкодування витрат на управління будинком; 59 033,52 грн. - електроенергія; 19 624,3 грн. - холодна вода та водовідведення; 2 735,74 грн. - внески за вивіз сміття; 26 984,82 грн. - внески на відшкодування витрат за опалення; 18,68 грн. - внески на ремонт системи водопостачання; 18,68 грн. - внески на влаштування системи поливу; оплачена нею 2 222,00 грн. та її заборгованість складає суму в розмірі 140 445,45 грн.
Крім цього, згідно даних розрахунку заборгованості розмір інфляційних втрат за період з 11 лютого 2023 року по 10 січня 2025 року становить ; 42 726,57 грн - інфляційні втрати; 7 334,07 грн. - 3% річних.
Крім цього, на підтвердження розміру заявлених позовних вимог позивачем надано копії рахунків на сплату внесків та інших платежів за період із листопада 2019 року по квітень 2023 року.
Протягом 2017 - 2020 судові органи розглядали спори за участі сторін цієї справи предметом яких було стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Брест-Литовське» заборгованості за період з 26 грудня 2013 року по 30 жовтня 2016 року (справа № 369/88/17) та за період з 01 листопада 2016 р по 31 жовтня 2019 р. (справа № 369/146/20).
Матеріали справи містять платіжні інструкції та меморіальні ордери, які підтверджують, що протягом звітного періоду відповідачка як добровільно здійснювала платежі, так і сплачувала кошти у примусовому порядку через приватного виконавця на виконання раніше ухвалених судових рішень.
Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.08.2021 №5569/0/1-21 слідує, що відомості про реєстрацію земельних ділянок за ОСББ «Брест-Литовське» у Державному земельному кадастрі відсутні.
Листом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 28.07.2021 №6 повідомлено, що між Товариством та ОСББ «Брест-Литовське» відсутні договірні відносини щодо централізованого водопостачання та водовідведення; на будинки по АДРЕСА_7 нарахування не проводяться, водопостачання здійснюється з артсвердловини.
З листів Борщагівської сільської ради від 26.08.2021 №9 та без номера (після 2013 року) убачається, що за ОСББ «Брест-Литовське» право власності на земельну ділянку не зареєстроване, звернення щодо її набуття у власність чи користування не надходили, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не приймалися; земельна ділянка перебуває у приватній власності, а податок сплачує її власник.
Мотиви, якими керується суд та застосовані норми права.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини З статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 322 Цивільного кодексу України установлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно частин 1-5 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
У статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (частина 2 статті 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають:
1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;
2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;
3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;
4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За визначеннями наданими у пунктів 5,6,12 статті 1 Закону України «Про комунальні послуги»:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5);
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6);
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12);
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14).
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 5 цього Закону житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
Положеннями статті 9 цього Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинної на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пункт 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Положеннями статті 27 цього Закону визначений порядок оформлення претензій споживачів.
Так, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.
Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
В порядку визначеному частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16 вказав на те, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, виконання рішень загальних зборів, сплати внесків, затверджених відповідними рішеннями зборів та оплати та отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Крім того, обов'язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 Цивільного кодексу України про те, що цивільні права та обов'язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.
У межах даного спору доказуванню підлягають обставини, пов'язані з фактом користування відповідачкою житловою послугою з управління багатоквартирним будинком та її обов'язком брати участь у витратах на його утримання. Тому насамперед дослідженню підлягали докази, що підтверджують нарахування і споживання послуг, їх перелік і розмір, правильність застосованих тарифів, дотримання строків позовної давності, а також наявність чи відсутність у ОСББ належних правових підстав для пред'явлення вимог до співвласника.
Судом встановлено, що власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 21 жовтня 2013 року було створено ОСББ «Брест-Литовське».
Виходячи з положень ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Судом встановлено, що Загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» від 01 грудня 2018 (протокол від 16 грудня 2018 р), від 12 січня 2020 (протокол від 27 січня 2020), від 10 квітня 2021 (протокол від 25 квітня 2021 р) було встановлено розмір внесків на: утримання будинку та прибудинкової території; на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком; за електроенергію; на водопостачання та водовідведення; опалення (центральне постачання теплової енергії); внесок на влаштування систем поливу; внесок на влаштування та ремонт системи водопостачання та пожежогасіння; внески на вивіз сміття.
Матеріали справи не містять доказів визнання цих рішень недійсними або їх скасування станом на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи судом.
Посилання представника відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 30 серпня 2022 у справі № 911/20/22 суд не приймає до уваги, оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень воно було скасоване постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 з направленням на новий розгляд та на час розгляду цієї справи відсутнє остаточне рішення у справі №911/20/22.
Оскільки, закон не передбачає автоматичної недійсності рішень ОСББ у разі їх оскарження, а за відсутності остаточного судового рішення про визнання їх недійсними, подані позивачем рішення зборів приймаються судом як належні докази.
З тих же підстав відхиляються й посилання представника відповідача на оскарження рішення загальних зборів від 12 січня 2020 (протокол від 27 січня 2020) у справі № 911/2814/22, оскільки у відповідній справі позовні вимоги залишено без задоволення і рішення набрало законної сили.
Судом встановлено, що ОСББ «Брест-Литовське» виступає колективним споживачем комунальних послуг на підставі ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів п. 2.1.14, 5.1 Правил Добросусідства, проживання та користування спільним маи?ном в багатоквартирних будинках АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 ?вськоі? області, затверджених Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Брест-Литовське», що відбулись 01 грудня 2018 р. (Протокол складений 16 грудня 2018 р.) оскільки у житловому будинку відсутні індивідуальні договори щодо купівлі електроенергії у енергопостачальника, водопостачання та водовідведення, опалення.
Зокрема, представник відповідачка не вказував і не надав доказів на підтвердження наявності прямих договір з постачальниками послуг та/або здійснення оплати за надані послуги іншій юридичній особі. А виходячи з положень частини 7 статті 22 закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» саме об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Тому включення до розрахунку заборгованості вартості цих послуг є обґрунтованим.
При цьому суд критично оцінює наданий відповідачем договір №220041260 від 16.06.2010 про електропостачання з ТОВ «Екожитлосервіс», оскільки він стосується інших правовідносин і не підтверджує наявності у відповідачки чинних індивідуальних договорів з постачальниками у спірний період. Відтак цей документ не може розглядатися як належний доказ, що спростовує вимоги позивача.
Також судом враховано, що у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №369/88/17 надано оцінку правовідносинам між ОСББ «Брест-Литовське» та ОСОБА_1 . Верховний Суд підтвердив, що ОСББ, створене власниками квартир, у тому числі будинку АДРЕСА_6 , фактично здійснювало управління цим будинком, несло витрати на його утримання та оплату житлово-комунальних послуг, які відповідачка отримувала, але не оплачувала, що стало підставою для стягнення з неї заборгованості.
Згідно зі ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, є преюдиційними в іншій справі за участю тих самих осіб. Таким чином, встановлений факт управління будинком ОСББ, забезпечення його утримання та надання послуг співвласникам має преюдиційне значення для даного спору. Відповідно, посилання представника відповідача на відсутність договорів із постачальниками не спростовують преюдиційних висновків Верховного Суду. При цьому слід зазначити, що правовідносини між ОСББ «Брест-Литовське» з постачальниками послуг або власником земельної ділянки на якій розміщений багатоквартирний будинок не становлять предмет даного розгляду, ці правовідносини є господарськими, і у разі наявності спору можуть бути вирішені відповідним судом.
Також судом взято до уваги, що ухвалою від 03 червня 2020 у справі 369/146/20 було затверджено мирову угоду між ОСББ «Брест-Литовське» та ОСОБА_1 відповідно до якої сторони взаємно визнають та погоджуються, що заборгованості ОСОБА_1 виникла за внесками та платежами співвласника на утримання багатоквартирного будинку та оплату комунальних послуг за період з 01.11.2016 р по 31.10.2019 р. Натомість у цьому провадженні відповідачка посилається на відсутність такого обов'язку, що суперечить її попередній позиції. Відповідно до доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), заснованої на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), така позиція не може бути прийнята судом як добросовісна.
Щодо доводів відповідача про порушення принципу законності в діяльності ОСББ «Брест-Литовське» та нібито відсутність у нього належних правових підстав для нарахування внесків і пред'явлення вимог, суд зазначає таке. Позивачем надано витяг з ЄДРПОУ, який підтверджує державну реєстрацію ОСББ, а також протоколи загальних зборів, що є вищим органом управління ОСББ і відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» уповноважений приймати рішення щодо його діяльності. Цими рішеннями затверджено внески. Використання коштів ОСББ ґрунтується на статуті та рішеннях зборів: об'єднання має право визначати розмір і порядок сплати внесків, затверджувати кошторис, укладати договори та здійснювати необхідні видатки для утримання будинку й забезпечення надання житлово-комунальних послуг. Отже, доводи відповідачки не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Посилання відповідача на ненадання позивачем послуг чи надання послуг неналежної якості не можуть бути прийняті до уваги суду, так як відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження цих обставин, зокрема, актів складених в порядку передбаченому ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Також, у постанові від 06.07.2018 №910/582/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до ч.9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 2. ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19, постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16.
Як убачається із наданих позивачем розрахунку позовних вимог, відомості про нарахування та оплату, звірки взаєморозрахунків, щомісячних рахунків на оплату внесків за період з листопада 2019 року по квітень 2023 відповідачці нараховано внесків на загальну суму 142 667,45 грн. з яких : 34 251,8 грн - внесок на відшкодування витрат на управління будинком; 59 033,52 грн. - електроенергія; 19 624,3 грн. - холодна вода та водовідведення; 2 735,74 грн. - внески за вивіз сміття; 26 984,82 грн. - внески на відшкодування витрат за опалення; 18,68 грн. - внески на ремонт системи водопостачання; 18,68 грн. - внески на влаштування системи поливу; оплачена нею 2 222,00 грн. та її заборгованість складає суму в розмірі 140 445,45 грн.
Нарахування заборгованості здійснювалося відповідно до періоду надання послуг, площі житлового приміщення позивача розміру внесків та платежів в ОСББ «Брест-Литовське», затверджених рішеннями Загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», протоколи яких наявні в матеріалах справи.
Зустрічних розрахунків, заперечень щодо рахунків позивача, доказів оплати, підтвердження застосування інших тарифів чи неправильності врахованої площі або будь яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача та наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем та його представником суду не надано.
Таким чином, відповідно до наведених ОСББ «Брест-Литовське» розрахунків, внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати внесків за період з листопада 2019 року по квітень 2025 року розмір її заборгованості становить 140 445,45 грн , яку суд визнає доведеною, обґрунтованою, не спростованою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Частиною другою 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Враховуючи, що відповідачка є власницею квартири за адресою АДРЕСА_8 та співвласницею «Брест-Литовське» суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного стягненню підлягає заборгованість відповідачки за період з листопада 2019 року по квітень 2025 року у розмірі 140 445,45 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат у сумі 42 726,57 грн та 3% річних у сумі 7334,07 грн. Суд перевірив наданий розрахунок та визнав його арифметично вірним та обґрунтованим відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі належним чином оцінених доказів поданих позивачем, встановивши наявність у відповідачки заборгованості за період листопада 2019 по квітень 2023 суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Брест-Литовське» заборгованості у загальному розмірі 190 506,09 грн. що складається з: 140 445,45 грн. - заборгованість співвласника за внесками; 42 726,57 грн - інфляційні втрати; 7 334,07 грн. - 3% річних.
Щодо посилання відповідача на пропуск строків позовної давності, суд виходить із такого. Дійсно, позов подано у липні 2023 року з вимогами за період з листопада 2019 по квітень 2023, що перевищує загальний трирічний строк, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України. Водночас з 12.03.2020 по 30.06.2023 перебіг позовної давності було зупинено на час дії карантину COVID-19 відповідно до Закону №540-ІХ та постанови КМУ №651. Крім того, з 24.02.2022 і надалі строки позовної давності зупинені на період воєнного стану згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Указом Президента №64/2022, затвердженим Законом №2102-IX.
Тобто, у державі запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Враховуючи зазначені норми законодавства, строк позовної давності не можна вважати таким, що сплив на момент подачі цього позову.
Суд відхиляє посилання представника відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки вимоги заявлені за період з листопада 2019 року та на момент набрання чинності Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, трирічний строк позовної давності за пред'явленими у даній справі вимогами про стягнення внеску не закінчився та є продовженим на період карантину згідного наведеного Закону.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеніст.ст. 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено наступне: «8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Установивши, що відповідачка, яка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_8 своєчасно та у повному обсязі не здійснювала оплату на рахунок ОСББ «Брест-Литовське» за внесками, затвердженими відповідними рішеннями загальних зборів, які для неї є обов'язковими таза фактично надані житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволенню, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (адреса: Київська обл., Бучанський р-н, село Чайки, вул. Печерська, буд. 2, 4, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 38943230) заборгованість у загальному розмірі 190 506,09 грн. що складається з: 140 445,45 грн. - заборгованість співвласника за внесками; 42 726,57 грн - інфляційні втрати; 7 334,07 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (адреса: Київська обл., Бучанський р-н, село Чайки, вул. Печерська, буд. 2, 4, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 38943230) судовий збір у розмірі 2 286,10 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко