25.09.2025 Справа № 363/4311/25
25 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Крюкової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
29.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною вище позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 08.09.2016 Центральним відділом державної адміністрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис за №2314).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 08.09.2016 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який був зареєстрований Центральним відділом державної адміністрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис за №2314. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, з 08.05.2021 спільне життя з відповідачем припинено, він залишив сім'ю та виявилося, що вони зовсім різні люди, з несумісними характерами та поглядами на життя. Пізніше, у травні 2022 року було примирення, але це не дало ніякого результату, налагодження відносин не було. Ніякого почуття до відповідача позивач не має, подальше спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу суперечить її інтересам та принципам. Зазначає, що примирення між ними неможливе, оскільки їхнє сімейне життя не налагоджується вже тривалий час, просить не надавати часу для примирення.
Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 02.09.2025 о 09:00 про що повідомлено сторін.
Судове засідання призначене на 02.09.2025 о 09:00, не відбулося, у зв'язку із неявкою учасників провадження та з урахуванням оголошеної повітряної тривоги. Наступну дату судового засідання визначено - 25.09.2025 о 09:00, про що повідомлено сторін, а відповідача, додатково повідомлено шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, оскільки, конверт із судовою повісткою, копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, надіслані на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернулися до суду без вручення адресату, з причин «за закінченням терміну зберігання».
У судове засідання, призначене на 25.09.2025, сторони не з'явились, при цьому позивачем подано заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності сторін, суд враховує заяву позивача, а також вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи, якому, як убачається із довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», 02.09.2025 14:11:20 доставлено судову повістку про виклик до суду на 25.09.2025 о 09:00, а також положення статті одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.
Оскільки учасники провадження у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 08.09.2016 перебувають у шлюбі, зареєстрованим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2314, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Позивач та відповідач є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивач, спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різними поглядами на сімейні відносини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Позивач скористалася наданим правом та звернулася до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам позивача, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.09.2025, зареєстрованим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2314.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_2 .
Суддя О.П. Лукач