Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/14987/25
Провадження № 2-з/357/63/25
іменем України
24 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участю секретаря- Чалій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву уповноваженого представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
В вересні 2025 року адвокат Шевчук Юрій Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що ОСОБА_2 , будучи інвалідом 2-ї групи з дитинства, був зареєстрований з 26.09.1990 року по 20.12.2021 в квартирі АДРЕСА_1 . Однак, фактично проживав у вказаній квартирі по серпень 2013 року. Дана квартира належала його матері - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_4 . З 28.08.2013 по 28.05.2025 ОСОБА_2 перебував в Дніпропетровській психіатричній лікарні з суровим наглядом МОЗ України та в КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання смт. Глеваха на лікуванні. Коли він повернувся після лікування, то не зміг попасти в квартиру АДРЕСА_1 . Наразі в квартирі проживають невідомі люди. Замки на вхідних дверях змінені. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири є ОСОБА_5 , який став власником квартири згідно договору дарування серія та номер 3-4600 від 29.12.2016, виданого Другою Білоцерківською міською нотаріальною конторою Київської області. Вважаючи, що ОСОБА_5 протиправно заволодів квартирою ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою в Білоцерківський РУП ГУНП ( зареєстровано в ЖЄО № 49498 від 13.08.2025). Однак, довідкою «без дати» його повідомили, що ознаки кримінального правопорушення відсутні і йому рекомендовано вирішити спір в порядку цивільного судочинства. ОСОБА_2 вважає, що договір дарування квартири укладений 29.12.2016 року між ОСОБА_5 , як «обдарованим» та невідомою особою як «дарувальником» і який посвідчений державним нотаріусом другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Приймак А.П. та зареєстрований в реєстрі за № 3-4600 укладений у незаконний спосіб особою, що немала права відчужувати нерухомість, тому вказаний договір має бути визнаний судом недійсним. 20.12.2021 року новий власник квартири ОСОБА_5 зняв ОСОБА_2 без його відому з реєстрації за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 . З метою якісного складання позовної заяви про визнання недійсним договору дарування квартири від 29.12.2016 року номер 3-4600 посвідченого державним нотаріусом 2-ї Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Приймак А.П. та на виконання п.5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, а саме надання доказів на підтвердження тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, існує необхідність витребувати копію всієї нотаріальної справи укладення договору дарування спірної квартири. Відповідно до ст.8 Закону України «Про нотаріат» та згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом № 296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованого Мінюстом України 22.02.2012 за № 282/20595 особа, яка не була стороною правочину не може отримати копію нотаріальної справи.
Просив витребувати з Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори всі матеріали, які знаходяться в нотаріальній справі № 3-4600, оформленій 29.12.2016 року державним нотаріусом Приймак Альоною Петрівною під час посвідчення договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 19 вересня 2025 року.
Згідно ч. 1,2,3,4 ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: у невідкладних випадках; якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
Заявник ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заяву розглянуто без повідомлення інших осіб, які можуть набути статус учасників справи згідно положень п. 4 ст. 118 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву з додатками, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом.
Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Системний аналіз чинного цивільно-процесуального законодавства, дає підстави вважати, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Під особами, які мають право клопотати про забезпечення доказів, мають на увазі суб'єктів доказування. Вони повинні довести обгрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів є неможливою. Тобто суд не може здійснити заходи із забезпечення доказів лише на підставі нічим не обгрунтованих побоювань суб'єкта доказування. В іншому випадку, суб'єкт доказування повинен обгрунтувати неможливість подання відповідних доказів особисто або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів, та які перешкоджають такому поданню.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень ст. 116 ЦПК України викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Виходячи з вищенаведених норм, встановлено, що заявник (його представник) не має права на отримання означених доказів самостійно.
З урахуванням наведеного, надаючи оцінку обґрунтованості доводів, викладених в заяві про забезпечення доказів щодо необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення, враховуючи положення закону щодо порядку і підстав для забезпечення доказів, керуючись принципами пропорційності, змагальності, диспозитивності і рівності сторін у цивільному судочинстві, суд дійшов висновку, що заява уповноваженого представника ОСОБА_2 - адвоката Шевчука Юрія Івановича про забезпечення доказів є обґрунтованою, а її доводи свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може призвести до порушення прав та законних інтересів заявника.
Приписами ч. 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Згідно з ч. 11 ст. 118 ЦПК України, ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 5 статті 116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Керуючись ст. 12, 13, 84, 116-118, 189, 197, 200, 361, 353 ЦПК України, суд -
Заяву уповноваженого представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,- задовольнити.
Витребувати у Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію нотаріальної справи № 3-4600, яка оформлена 29.12.2016 державним нотаріусом Приймак Альоною Петрівною під час посвідчення договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали направити до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, б. 65А) для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 24 вересня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов