провадження № 2/294/81/25
справа № 294/2079/24
25 вересня 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» через представника звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 100140535 від 16.03.2021 у розмірі 29 400 грн., з яких 6 000 грн. - тіло кредиту, 23 400 грн. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати у вигляді судового збору 2422, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 є новим кредитором за електронним кредитним договором № 100140535 від 16.03.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» (далі ТОВ «МІЛОАН», Кредитодавець), та ОСОБА_1 , відповідно до якого останній було надано грошові кошти у сумі 6000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, які відповідач зобов'язався повертати в строки/терміни, що визначені договором, утім належним чином взяті зобов'язання не виконувала та допустила заборгованість, яку у добровільному порядку не погашає.
Ухвалою суду від 21.01.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.09.2025 ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про заміну позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», вирішено здійснити перехід від розгляду справи в порядку спрощеноо позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 25.09.2025.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, а розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, дослідивши усі зібрані у справі докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
16.03.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 100140535 (далі - Договір) (а.с. 19-23), відповідно до пункту 1.1. якого Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі-кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі-плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно з п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору узгоджено, що Кредит надається загальним строком на 30 днів.
Згідно з п. 1.4. термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 15.04.2021.
Підпунктом 1.5.2. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 5400,00 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом .
Згідно з п. 1.5. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 11 400,00 гривень.
Відповідно до пункту 2.3.1.1. Договору узгоджено, що Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщенні на веб-сайті Товариства tengo.com.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у табличці нижче: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3.00; строк продовження 7 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 5.00; строк продовження 15 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 10.00. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредиту, протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2. Договору.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено, сплачуються за ставкою визначеною у п.1.6.
У п.1.6. визначено стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом в розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
У п. 6.1. Договору сторони зазначили, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до додатку №1 до Договору сторонами договору узгоджено графік платежів: дата платежу 15.04.2021; кредит 6 000,00 грн.; проценти 5400,00 грн.; комісія за надання кредиту 0,00 грн.; разом 11400,00 грн.
Повна та вичерпна інформація по кредитному договору була надана позичальнику у Паспорті споживчого кредиту (а.с.24 на звороті-25).
Зі змісту Анкети - заяви (а.с.51) встановлено, що ОСОБА_1 підписала Договір 16.03.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно платіжного доручення №26026818 від 16.03.2021 (а.с.32) ТОВ "МІЛОАН" перерахувало ОСОБА_1 на кредитний рах. № 432335ХХХХХХ972 - 6 000,00 грн.
08.07.2021 між ТОВ«МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» свої права грошової вимоги за Кредитним договором № 100140535 від 16.03.2021 в розмірі 29400, 00 грн.(а.с.11-18,54)
Згідно з Витягом з додатку до договору про відступлення прав вимоги № 04Т від 08.07.2021, який засвідчений підписами уповноважених осіб та печатками сторін договору, ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право грошової вимоги від ТОВ «Мілоан» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100140535 від 16.03.2021 на суму 29 400 грн. (а.с.53).
На виконання умов договору відступлення прав вимоги № 04Т ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти, про що свідчать платіжні інструкції №1242 від 12.07.2021, №1254 від 15.07.2021, №1297 від 22.07.2021, №1317 від 29.07.2021 та № 1354 від 05.08.2021 (а.с.36-38)
24.01.2022 між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПІНГ-ПОНГ" укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку №1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 100140535 від 16.03.2021 в розмірі 29400, 00 грн.(а.с.26-29, 54)
Згідно з Витягом з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК Пінг-Понг» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100140535 на суму 29 400 грн. (а.с.54).
ТОВ «Пінг-Понг» перед ТОВ «Діджи Фінанс» на виконання вимог договору факторингу № 1/15 виконано повний розрахунок, про що свідчить платіжна інструкція в національній валюті від 19.04.2023 №217 (а.с.39).
Представником ТОВ «Пінг-Понг» на адресу відповідачки 02.09.2024 направлено вимогу щодо сплати суми заборгованості (а.с.33-34).
Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ ПОНГ» перейменовано з 01.07.2025 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання з використання одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідачка отримала кредит в сумі 6 000 гривень, який був перерахований на її рахунок, що підтверджується матеріалами справи.
Кредит, згідно з умовамим договору відповідачка отримала строком на 30 днів, починаючи з 16.03.2021.
Таким чином, згідно з п.1.5.2 протягом встановленого у п.1.3 договору строку кредитування з відповідачки підлягають стягненню відсотки в сумі 5 400,00 грн.
Представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідачки відсотки в сумі 23400,00 грн. На підтвердження такої суми заборгованості за відсотками до матеріалів справи долучає відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.55), з яких вбачається, що після узгодженого в договорі сторонами строку кредитування 30 днів, ОСОБА_1 продовжено нарахування відсотків, відповідно до п.1.6 договору в розмірі 300 грн. щоденно.
Пунктом 2.2.1 Договору про споживчий кредит визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1 .-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4, тобто до 15.04.2021 включно.
У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщенні на веб-сайті Товариства tengo.com.ua (далі - Сайт Товариства) у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Пунктом 6.10.1.2 Правил передбачено, що для пролонгації кредиту позичальник має надіслати Товариству звернення/повідомлення з обраними параметрами пролонгації в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, після чого між сторонами має бути підписана додаткова угода/договір.
Разом з тим, з досліджених матеріалів справи не вбачається факт продовження (пролонгації) строку кредитування відповідачкою після 15.04.2021, а саме, що вона як позичальник вчинила певні дії, які б об'єктивно свідчили б про її намір здійснити пролонгацію кредиту.
В матеріалах справи відсутній також оновлений графік платежів у зв'язку з пролонгацією договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги .
Таким чионм, аналіз копії відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 100140535 від 16.03.2021 свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору кредиту.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12.
Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд дійшов висновку, що з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 6000,00 грн та за відсотками за період з 16.03.2021 по 15.04.2021 включно (в межах строку кредитування) в сумі 5400,00 грн.
За змістом зазначених договорів, на підставі яких були відступлені права вимоги, та додатків до них, позивач набув право вимоги до відповідачки щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитним договором. Після відступлення права вимоги до відповідачки остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Пінг-Понг»», а ні на рахунки попереднього кредитора.
Вищевикладені обставини відповідачем не спростовані.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір про надання правової допомоги від 07.08.2024, згідно з яким правова допомога ТОВ «ФК «Пінг-Понг» надавалась адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду до договору від 30.09.2024.
Згідно з актом адвокатом надані наступні послуги: правовий аналіз спірних відносин та надання рекомендацій (консультацій) на суму 2250 грн., складання позовної заяви 3000 грн., формування додатків до позову 750 грн., усього на суму 6000 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Разом з тим, суд також враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 та від 24.01.2022 у справі № 757/36628/16-ц, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, на користь позивача з відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору на суму939 гривень 41 копійка.
Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406) заборгованість за договором про споживчий кредит № 100140535 від 16.03.2021 за період з 16.03.2021 по 15.04.2021 включно в сумі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень, яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту 6 000 гривень;
- заборгованості за відсотками 5 400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406) судовий збір в сумі 939 (девятсот тридцять дев'ять) гривень 41 копійку та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ірина БІЛЕРА