Справа №293/1126/25
Провадження №1-кп/293/200/2025
25 вересня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі судових засідань в с-щі Черняхові за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065610000177 від 22.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України
І. Формулювання обвинувачення, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.06.2025 у справі №293/661/25 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст. 173-2 КУпАП та застосовано до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп. Крім того, згідно вказаної постанови ОСОБА_3 , відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильству», в порядку ст.39-1 КУпАП, направлено до Комунальної установи «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Надалі, 30.06.2025 працівниками СПД №1 ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирської області ОСОБА_4 під розписку вручено копію зазначеної постанови суду та роз'яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вказаним рішенням суду, явки до Комунальної установи «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради, що знаходиться в с-ще Черняхів майдан Рад, 1 Житомирського району Житомирської області, а також попереджено про наслідки неявки, зокрема можливість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.
Однак, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим з постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.06.2025, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» усвідомлюючи, що за ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність за ст.390-1 КК України та достовірно знаючи про покладений на нього обов'язок проходити програму для кривдників, діючи умисно, маючи реальну можливість проходити програму для кривдників, з метою ухилення від її проходження, без поважних причин, починаючи з 30.06.2025 в обумовлені дні, жодного разу не з'явився для проходження програми для кривдників до Комунальної установи «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради, тим самим умисно ухилився від проходження програми для кривдників.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Із заяви ОСОБА_3 , складеної у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 302 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до правил, передбачених ст. ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України знайшла своє підтвердження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України, є кримінальним проступком.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
ІІ. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком; наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі N1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст.390-1 КК України.
Таке покарання для ОСОБА_3 суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
ІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному проваджені відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався та підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не убачає.
Керуючись ст. ст.302, 368-371, 373-374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 протягом вказаного строку обов'язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області, з урахуванням вимог, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя ОСОБА_6