Справа № 291/693/25
Провадження №3/291/440/25
іменем України
25 вересня 2025 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонер,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 16.06.2025 водій ОСОБА_1 16.06.2025 о 21:39 год у с. Городок по вул.. Ліщинецька керував транспортним засобом - мінітрактором ЗУБР (не зареєстрований) в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосування приладу «Драгер» (2,33 проміле). Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаявся, просив не позбавляти водійських прав, подав заяву про розстрочку виплати штрафу, мотивуючи тим, що він є пенсіонером та перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Заслухавши пояснення присутнього учасника справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.
У відповідності до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За протоколом про адміністративне правопорушення діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується:
1) протоколом про адміністративні правопорушення;
2)чеком приладу «Драгер» з показами 2,33 проміле алкоголю;
3) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відміткою про те, що він згідний з результатами;
4) відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських.
Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі з відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 проти проведення огляду на стан сп'яніння працівниками поліції на місці складення адміністративного матеріалу, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП не було підстав для проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів, порушень норм ст.266 КУпАП судом не встановлено та матеріали справи не містять.
Відеозйомка працівниками поліції проводилась відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», за допомогою нагрудного реєстратора, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Варто зауважити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Обставин, що обтяжують правопорушення, суддя не вбачає, пом'якшуючою обставиною є щире каяття.
При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Приймаючи таке рішення суддя також враховує, що згідно встановлених обставин, показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 2,33 проміле, що більше ніж у 11 раз перевищує встановлену максимально допустиму норму в 0,20 проміле. Вказане на думку судді, свідчить про підвищену небезпеку стану водія ОСОБА_1 для учасників дорожнього руху.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Варто зауважити, що санкція ч.1 ст. 130 КУпАП не визначає альтернативних видів відповідальності, а передбачає застосування до водія адміністративного стягнення лише у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
25.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку сплати штрафу у зв'язку із скрутним матеріальним становищем (пенсіонер) на десять місяців.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову. В представленому випадку - Ружинським районним судом Житомирської області.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП України визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.
Аналіз наведених правових вказує на те, що розстрочка штрафу - це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу - це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).
Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.
З огляду на наведене, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , який є пенсіонером та отримує лише пенсію, розмір штрафу, який призначається судом, як адміністративне стягнення та, який, в свою чергу, є достатньо великим у порівнянні з встановленим в Україні мінімальним прожитковим мінімумом, суд вважає, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000,00 гривень одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, а тому, дійшов висновку, що клопотання про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення, та вважає за можливе призначити штраф із розстрочкою виплати частинами на десять місяців.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату суми штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. на строк 10 (десять) місяців з внесенням оплати штрафу по 1 700 (одній тисячі сімсот) грн 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (оригінал квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Сплата штрафів" «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави".
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук